Зміст

Вступ

1. Сутність зобов’язань, що виникають з постачальниками і підрядниками

1.1 Сутність зобов’язань підприємств

1.2 Сутність короткострокових зобов’язань

2. Синтетичний облік розрахунків з постачальниками і підрядниками

2.1 Основні завдання

2.2 Види документів

2.3 Форми розрахунків

2.4 Облік розрахунків з постачальниками і підрядниками

3. Організація аналітичного обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками

3.1 Організація аналітичного обліку розрахунку

3.2 Відомість

3.3 аналітичного обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками

4. Кореспонденція рахунків

Висновки

Використана література

Вступ

В ринкових умовах господарювання, фінансовий стан кожного господарюючого суб'єкта залежить від його взаємовідносин з іншими суб'єктами господарювання. Проведення операцій пов'язаних із зобов’язаннями полягає у встановленні достовірності певних даних відносно наявності зобов’язань перед кредиторами, повноти і своєчасності відображання первинних даних в зведених документах та облікових регістрах, правильності ведення обліку зобов’язань і його відповідності прийнятій обліковій політиці, національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку, реальності наявних зобов’язань, законності і доцільності проведених розрахунків, достовірності відображання стану зобов’язань у звітності господарюючого суб'єкта.

У цей час велика увага приділяється надходженню товарів і розрахункам з постачальниками. Це обумовлено тим, що постійний кругообіг фінансових і господарських засобів викликає безперервне поновлення різноманітних розрахунків. Одним з найпоширеніших видів розрахунків саме і є розрахунки з постачальниками за товари та інші матеріальні цінності.

У процесі господарської діяльності між суб’єктами господарювання виникають і погашаються взаємні зобов’язання. Стан поточних зобов’язань і розрахунків найбільш точно відображає рівень організації у суб’єкта господарювання виробничої і торговельної діяльності, а також бухгалтерського обліку.

Раціональна організації контролю за станом розрахунків сприяє покращанню договірної і розрахункової дисципліни, виконанню зобов’язань перед кредиторами, підвищенню відповідальності за дотримання платіжної дисципліни, скорочення дебіторської і кредиторської заборгованості, прискоренню обігу коштів, і в цілому - покращанню фінансового стану суб’єкта господарювання.

Усе вище сказане обумовило вибір теми курсової роботи: «Облік зобов’язань за розрахунками з постачальниками і підрядниками», побудованої за матеріалами ДП «Олвия».

ДП «Олвия» це дочірнє підприємство, створене 20.01.1998 року, форма власності колективна.

ДП «Олвия» - це підприємство зі звичайною формою торгівлі, і універсальним асортиментами продаваних товарів. Середня чисельність працівників на 17 грудня 2007 року становить 10 чоловік. Дане торгівельне підприємство має статутний капітал, самостійний баланс, може вступати в договірні відносини з фізичними і юридичними особами; основний вид діяльності - торгівельна (реалізація товарів населенню).

З урахуванням поставленої мети, в курсовій роботі необхідно вирішити наступні завдання:

• розкрити сутність форми, види розрахунків з постачальниками;

• досліджувати порядок документального оформлення операцій по обліку розрахунків;

• відбити особливості синтетичного обліку розрахунків з постачальниками;

• виявити переваги автоматизації бухгалтерського обліку розрахунків з постачальниками;

При дослідженні постанови обліку на підприємстві використані дані поточного бухгалтерського обліку й звітності ДП «Олвия», інструктивні матеріали, положення по обліку.

1. Сутність зобов`язань, що виникають з постачальниками і підрядниками

1.1 Сутність зобов`язань підприємств

Методологічні засади формування у фінансовому обліку інформації про зобов'язання та її розкриття у примітках до фінансовій звітності визначені у П (С)БО 11 «Зобов`язання».

Зобов`язання - це заборгованість підприємств, яка виникала внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди. Обов`язкова оплата зобов`язання виникає за умови отримання активу або попередньої оплати за актив, при його нарахуванні, за чинним законодавством та за статутом підприємства. Визнання зобов`язання обумовлює відтік грошових коштів чи інших активів підприємства у майбутньому. Іноді в результаті погашення одного зобов`язання може виникнути інше зобов`язання. Наприклад, погашення заборгованості перед постачальником за товари, роботи і послуги векселем.

Зобов'язання, що відображаються в бухгалтерському обліку, мають юридичний та економічний зміст. Як юридична категорія зобов'язання – це відносини, що регулюються правом. В силу цих відносин одна сторона уповноважена вимагати від іншої здійснення господарських операцій: передачі майна, виконання робіт, надання послуг тощо, а інша сторона зобов'язана виконувати вимоги щодо предмету зобов'язання і має при цьому право вимагати відповідну винагороду - сплату грошей, зустрічні послуги тощо.

Іншими словами, зобов’язання - це заборгованість підприємства іншим підприємствам , організаціям та особам, яка виникає внаслідок здійснення фірмою різних угод. Заборгованість передбачає сплату в майбутньому грошима, товарами або іншими послугами. Це залучені засоби , які формують частину активів. Заборгованість зветься ще пасивами підприємства (кредиторська заборгованість).

В ринкових умовах господарювання, фінансовий стан кожного господарюючого суб'єкта залежить від його взаємовідносин з іншими суб'єктами господарювання. Проведення операцій пов'язаних із зобов’язаннями полягає у встановленні достовірності певних даних відносно наявності зобов’язань перед кредиторами, повноти і своєчасності відображання первинних даних в зведених документах та облікових регістрах, правильності ведення обліку зобов’язань і його відповідності прийнятій обліковій політиці, національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку, реальності наявних зобов’язань, законності і доцільності проведених розрахунків, достовірності відображання стану зобов’язань у звітності господарюючого суб'єкта.

Зобов'язання виникає внаслідок фактичного отримання підприємством матеріалів, товарів, робіт чи послуг, нарахування витрат чи податків, які слід оплатити в майбутньому.

Отже, погашення зобов’язання означає відплив майбутніх економічних вигід, які можуть здійснюватись способами:

- сплати грошових коштів;

- передачі інших активів (за бартерними угодами);

- надання послуг (за бартерними угодами);

- заміни одного зобов’язання іншим;

- перетворення зобов’язання на капітал.

Заміна даного зобов’язання іншим можлива, наприклад, при видачі векселя замість наявної кредиторської заборгованості перед постачальниками.