- •«Типологічний аналіз свіжої грабової діброви в тисменицькому лісництві дп «івано-франківське лісове господарство» івано-франківської області»
- •1.1. Значення лісівничо-екологічної типології для теорії і практики лісівництва
- •1.2. Основні напрямки лісотипологічних досліджень в Україні
- •Розділ 2 район та методика досліджень
- •3.1. Геологія і геоморфологія
- •3.2. Кліматичні умови
- •3.3. Характеристика грунтів
- •3.4. Лісовий покрив
- •Розділ 4
- •4.1. Типологічна оцінка типоутворювальної породи
- •Лісівничо-таксаційна характеристика деревостанів
- •4.3. Встановлення фактичної і потенціальної продуктивності насаджень
- •Типологічний потенціал свіжої грабової діброви і ступінь його використання
- •4.4. Розподіл деревостанів на корінні та похідні
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •Р Додаток а ис. А.1. Динаміка середніх фактичних і потенційних запасів деревостанів свіжої грабової діброви
4.3. Встановлення фактичної і потенціальної продуктивності насаджень
При виконанні цього підрозділу ми використовуємо дані таблиці 4.2. Результати розрахунків заносимо в таблицю 4.3. При обробці даних визначаємо наступні показники:
- середній фактичний запас на 1га (гр.4) отримуємо як частку від ділення фактичного запасу на площі групи віку (гр.З) на загальну площу групи віку (гр.2);
29
Таблиця 4.3
Типологічний потенціал свіжої грабової діброви і ступінь його використання
Група віку, роки |
Загальна площа групи віку, га |
Фактичний запас у групі віку, м3 |
Середній фактичний запас, м3/га |
Середній фактичний приріст, м3/га |
Існуючий типологічний еталон |
Потенційний запас на площі групи, м3 |
Ступінь використання типологічного потенціалу, % |
|||
Склад деревостану |
Повнота |
я С ■ £ и я В я еп |
Приріст, м3/га |
|||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
1-10 |
13,6 |
235 |
17 |
1,7 |
7Дз1Дчр1Яз1Яв |
0,9 |
20 |
2,0 |
272 |
86,4 |
11-20 |
54,1 |
1679 |
31 |
2,1 |
5Дз2Яв1Мдє ІЯлєІГз |
0,8 |
40 |
2,7 |
2164 |
77,6 |
21-30 |
51,6 |
2603 |
50 |
2,0 |
5ДзЗДчр1Лпд1Гз |
0,8 |
90 |
3,6 |
4644 |
56,1 |
31=40 |
73,5 |
8125 |
111 |
3,2 |
5ДзЗЯз2Гз |
0,8 |
140 |
4,0 |
10290 |
79,0 |
41-50 |
96,5 |
10419 |
108 |
2,4 |
7Дз2Гз1Клг+Ос |
0,8 |
150 |
3,3 |
14475 |
72,0 |
51-60 |
127,0 |
16789 |
132 |
2,4 |
8Дз2Гз+Чш+Яв |
0,8 |
190 |
3,5 |
24130 |
69,6 |
61-70 |
57,7 |
8828 |
153 |
2,4 |
10Дз+Лпд+Гз+ Ос |
0,7 |
220 |
3,4 |
12694 |
69,5 |
71-80 |
39,6 |
8250 |
208 |
2,8 |
5Дз1Бп4Гз+Лпд +Чш |
0,7 |
255 |
3,4 |
10098 |
81,7 |
91-100 |
29,1 |
5457 |
188 |
2,0 |
7Дз2Гз1Чш+Яв+ Яз |
0,7 |
220 |
2,6 |
6402 |
85,2 |
101-110 |
65,0 |
14534 |
224 |
2,1 |
8Дз2Гз+Лпд+Бп |
0,7 |
280 |
2,9 |
18200 |
79,9 |
Разом |
607,7 |
76919 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
103369 |
- |
Сер. |
- |
- |
127 |
2,4 |
- |
0,77 |
170 |
3,3 |
- |
74,4 |
середній фактичний приріст на 1 га (гр.5) визначається шляхом ділення середнього фактичного запасу на середній вік даної групи, тобто на 15, 25, 35 і т.д.; виключення становить вікова група 1-10 р., для якої середній фактичний приріст визначається діленням на 10 років;
середній вік насаджень визначається як середньозважена величина. Для цього перемножуємо площу кожної вікової групи на її середній вік. Далі сумуємо отримані значення і ділимо на загальну площу типу лісу. Аналогічним чином визначають решту середніх показників для насаджень даного типу лісу;
зо
- склад деревостану типологічного еталону (гр. 6), повнота (гр. 7), запас (гр. 8) вибирається для кожної вікової групи з таблиці 4.2;
- приріст на 1 га еталону визначається як відношення запасу (гр.8) до
віку;
потенційний запас (гр.10) кожної вікової групи визначаємо шляхом перемножування запасу на 1 га типологічного еталону (гр.8) на загальну площу групи віку (гр.2);
ступінь використання типологічного потенціалу (гр. 11) визначаємо у відсотках як відношення фактичного і потенційного запасу у групі віку.
Встановлено, що середній фактичний запас коливається від 17 м /га у групі віку 1-10 р. до 224 м3/га у групі віку 101-110 р., за середнього значення
•з -з в
127 м /га. Середній запас еталонних насаджень на 43 м більший і становить 170 м3/га. Динаміку фактичних і потенційних запасів відображено на графіку (додаток А).
Середній фактичний приріст дорівнює 2,4 м /га. Найвищий приріст деревостанів встановлено у групі віку 31-40 р. (3,2 м /га), а найнижчий - у групі віку 1-10 р. (1,7 м /га). Середній приріст еталонних насаджень
■з ■з
коливається у межах 2,0-4,0 м /га, за середнього значення 3,3 м /га. Цей
•з *
показник на 0,9 м вищий від середнього фактичного приросту. Еталонні насадження є високоповнотними у групах віку від 1-10 до 51-60 р. і середньоповнотними в усіх інших вікових групах.
Вікова структура деревостанів незбалансована і відзначається суттєвим переважанням середньовікових деревостанів. Середній вік насаджень становить 53 роки.
Ступінь використання типологічного потенціалу коливається від 56,1% у групі віку 21-30 р. до 86,4% у групі віку 1-10 р. Також високий показник встановлено у групі віку 91-100 р. - 85,2%. В середньому, ступінь використання типологічного потенціалу у свіжій грабові діброві становить 74,4%, що свідчить про задовільний рівень ведення лісового господарства та наявність резервів для підвищення продуктивності лісостанів.