![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •«Типологічний аналіз свіжої грабової діброви в тисменицькому лісництві дп «івано-франківське лісове господарство» івано-франківської області»
- •1.1. Значення лісівничо-екологічної типології для теорії і практики лісівництва
- •1.2. Основні напрямки лісотипологічних досліджень в Україні
- •Розділ 2 район та методика досліджень
- •3.1. Геологія і геоморфологія
- •3.2. Кліматичні умови
- •3.3. Характеристика грунтів
- •3.4. Лісовий покрив
- •Розділ 4
- •4.1. Типологічна оцінка типоутворювальної породи
- •Лісівничо-таксаційна характеристика деревостанів
- •4.3. Встановлення фактичної і потенціальної продуктивності насаджень
- •Типологічний потенціал свіжої грабової діброви і ступінь його використання
- •4.4. Розподіл деревостанів на корінні та похідні
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •Р Додаток а ис. А.1. Динаміка середніх фактичних і потенційних запасів деревостанів свіжої грабової діброви
3.1. Геологія і геоморфологія
Передкарпаття, як фізико-географічна область, розміщене між південно-західним краєм Подільської височини і північно-східними схилами Українських Карпат. Область відрізняється великим горизонтальним і вертикальним розчленуванням території. Абсолютні висоти підвищень в долинах річок досягають 300-320 м, в міжріччях - 300-500 м, а в передгір'ї -до 550-600 м над рівнем моря. Передкарпаття сформоване із 16% території Львівської, 36% Івано-Франківської і 17% Чернівецької областей.
За даними К.І. Геренчука, М.М. Койнова територія Передкарпаття розміщена в межах єдиної тектонічної зони Передкарпатського передового прогину, який сформований потужною товщею осадочних порід міоцена. Відклади міоцена представлені, в основному, різноманітними піщано-глинистими і мергелевими породами. Міоценові відклади на більшій частині території Передкарпаття перекриті шаром четвертинних відкладів, зокрема гравієм, піском і суглинками. А.М. Маринич, М.М. Койнов також відзначали, що в геологічній будові Передкарпаття приймають участь неогенові відклади: глини, глинисті сланці, пісковики. Передкарпатське низькогір'я інтенсивно розчленоване правими притоками р. Дністер, приуроченими до зон поперечних тектонічних порушень. Морфологія схилів межиріч, їх стрімкість та висота обумовлені літологією міоценових порід, поширенням і типом терас різного віку, розвиток зсувних явищ тощо. Часто зустрічається східчасті, терасові або круті схили, з осипами та делювіальними відкладами біля підніжжя. Значне місце в рельєфі Передкарпаття посідають улоговини, днища яких розташовані нижче вододілів на 80-150 м. У рельєфі Внутрішньої зони Передкарпатського прогину виділяються височини: Присвіцька, Болехівська, Свіче-Чечвинська, Рожнятівська, Прилуквинська, Бистрицько-Прутська і низькогір'я: Майданське, Надвірнянське, Слободи Рунгурської та
Покутське. Сучасний рельєф Передкарпаття сформувався під дією водно-ерозійних, денудаційних, гравітаційних та інших процесів, прояв яких залежить від направленості геотектонічних рухів і літологічної будови району.
>
3.2. Кліматичні умови
Кліматичні умови на території Передкарпаття дуже різноманітні. Це пояснюється не лише складністю рельєфу території (гори, височини, рівнини, річкові долини), але й наявністю великих лісових масивів. У зв'язку з цим забезпеченість теплом і вологою в різних районах Передкарпаття неоднакова.
Середньомісячна температура повітря найтеплішого місяця (липня) у передгірних районах становить - 16-17,5°С, низинних - 17,5-19°С, а найбільш холодного зимового місяця (січня) у передгірних районах - 4-5,5°С нижче нуля.
Найбільш забезпечені теплом низинні райони. Тут сума середньодобових температур понад 10°С становить 2400-2600°С, а в гірських районах вона не перевищує 1500-1600°С. Середня тривалість вегетаційного періоду в рівнинних районах досягає 220 днів, у гірських - 190 днів. Передкарпаття знаходиться в зоні найвологішого в Україні клімату (коефіцієнт зволоження 1,5-3,0). Середньорічна кількість опадів змінюється від 600 до 1550 мм. Така велика різниця пояснюється наявністю гір, які зумовлюють орографічне підняття повітря по схилах з подальшим хмароутворенням. Значна амплітуда висот на відносно невеликій території є причиною прояву висотної поясності природних умов, у тому числі і атмосферних опадів.
Найбільша кількість опадів за рік на Передкарпатті випадає в передгірних районах - 700-750 мм, а в рівнинних районах - 550-650 мм. Із загальної річної кількості найбільше опадів (70%) випадає в теплий період року. Стійкий сніговий покрив утворюється тільки в передгір'ї. На решті території він переважно нестійкий. Середня висота снігового покриву коливається в межах 20-47 см, при мінімальних значеннях 5-10 см. В окремі роки формується значний за висотою сніговий покрив 40-60 см.