2. Фактори, що впливають на спрацювання деталей сшну
Фактори, що впливають на спрацювання деталей вібросита діляться на дві групи:
фактори, які впливають на зносостійкість деталі:
якість матеріалу деталей;
якість обробітку деталей;
фактори, що впливають на спрацьованість деталі:
режим роботи;
характер і величина питомих навантажень;
відносна швидкість переміщення деталей;
форма і розмір абразиву.
Основною задачею галузі конструювання насосів є збільшення їх надійності й підвищення експлуатаційних показників, можливої глибини експлуатації насоса та гідравлічного коефіцієнта корисної дії.
Одним з основних напрямів модернізації є збільшення міжремонтного циклу глибинних штангових насосів. Один із варіантів удосконалення конструкцій глибинних штангових насосів наведений на рисунку 1.6.5. У цьому насосі для збільшення міжремонтного циклу застосовуються гумові ущільнення, котрі дозволяють ефективно ущільнювати пару «плунжер–циліндр» навіть на свердловинах із великим вмістом піску у флюїді. При цьому до конструкції такого ущільнення включено дві тарілчастих пружини, котрі встановлені по торцях ущільнення і підтискають його по мірі зношування.
Рисунок 1.6.5 – Гумований ущільнюючий вузол:
1 – корпус плунжера; 2 – стінка циліндра; 3 – тарілчаста пружина; 4 – ущільнюючий елемент
Іншим способом модернізації є нарізання на поверхні плунжера спеціальних канавок кільцевого або гвинтового типу, котрі акумулюють у собі піскову "пудру", котра утворюється під час перетирання піску, який потрапив у проміжок між зовнішньою стінкою плунжера та внутрішньою стінкою циліндра під час роботи насоса (рисунок 1.6.6).
Рисунок 1.6.6 – Пара «плунжер–циліндр» із гвинтовими піскознімними канавками:
1 – стінка циліндра; 2 – плунжер насоса; 3 – піскознімна канавка гвинтового типу; 4 – порожнина між стінкою циліндра та плунжером, що утворилася за рахунок наявності піскознімної канавки
Відомі також конструкції, у яких циліндр набраний з окремих ділянок підвищеної зносостійкості довжиною 300 мм, а плунжер зібраний із двох елементів: внутрішньої металевої основи і зовнішньої циліндричної керамічної оболонки.
Така конструкція глибинного штангового насоса значно перевищує за зносостійкістю відомі вітчизняні та закордонні аналоги.
З метою підвищення гідравлічного ККД глибинних штангових насосів у комплекті з ними використовуються газові й піскові якорі, котрі спрямовують рідку фазу – до насоса, газ – до затрубного простору, а пісок осідає в спеціальних накопичувачах.
Іноді під глибинні штангові насоси встановлюються електричні нагрівачі, котрі нагрівають насос та рідину, що надходить до нього, перешкоджаючи осіданню парафінів.
Висновок: В процесі експлуатації бурового і нафтопромислового обладнання його деталі постійно спрацьовуються, в результаті чого змінюються їх розміри і порушуються посадки в з’єднаннях . Основною задачею галузі конструювання насосів є збільшення їх надійності й підвищення експлуатаційних показників, можливої глибини експлуатації насоса та гідравлічного коефіцієнта корисної дії