Фундаменти під стальні колони.

Під сталеві колони підколонник влаштовують суцільним (без «стакана») пенькоподібного типу з анкерними болтами, закладеними в бетон. База сталевої колони кріпиться до фундаменту гайками, які загвинчуються на верхні кінці анкерних болтів, що виступають із бетону (рис.1.2.7, а).

Розміри фундаменту вибирають як і для збірної залізобетонної колони, що має розміри поперечного перерізу близькі до габаритних розмірів перерізу сталевої колони.

Для заглиблення розвиненої бази сталевої колони обрізи фундаментів розташовують на відмітці — 0,7 м або — 1,0 м. Для колон, у яких база відсутня, відмітка обрізу підколонника береться - 0,25 м (рис. 1.2.7, а,б).

Переріз підколонників під бази сталевих колон вибираються так, щоб відстань від осі анкерних болтів до грані підколонника була не менша за 150 мм.

а

Р ис. 1.2.7. Монолітні залізобетонні фундаменти під сталеві колони: а – з базою з траверсами; б, – база колон з опорними плитами (для зварних колон або колон із прокатних широко поличних двотаврів); 1- сталева колона сталого перерізу; 2 – анкерний болт(з гайкою і шайбою); 3 – анкерна плита; 4 - опорна плита; 5 – цементна підливка (цементний розчин 1:2); 6 – залізобетонний фундамент.

Пальові фундаменти.

Конструкції монолітних фундаментів залізобетонних і сталевих колон можуть застосовувати спільно із палями. При улаштуванні фундаментів використання паль доцільно в тих випадках, коли безпосередньо під спорудою залягають слабкі грунти, не здатні витримати навантаження від споруди, або коли застосування паль дає можливість одержати найбільш вигідне економічне вирішення (рис.1.2.8)

В практиці будівництва відомо понад 150 видів паль, які класифікують за матеріалом( залізобетонні, бетонні, дерев’яні і т.д.), за конструкцією (суцільні, складені, квадратні, круглі, з розширенням та без нього і т.д.), виду армування, способу виготовлення та заглиблення (збірні, монолітні, забивні, що загвинчуються, буронабивні, віброштамповані і т. д.), характеру роботи в грунті (палі-стояки, висячі палі).

У практиці будівництва найчастіше використовують забивні залізобетонні палі квадратного перерізу, оскільки вони використовуються в усіх галузях будівництва і в будь-яких ґрунтах, де тільки вони можуть заглиблюватися (рис.1.2.8, а).

Палі виготовляють із звичайного або попередньо-напруженого залізобетону перерізом від 200 x 200 до 400 х 400 мм (з градацією 50мм), завдовжки від 3до 20 м.

При влаштуванні ростверків або фундаментів голови паль зрубують до рівня, заданого проектом, з оголенням арматурних стержнів, які замонолічуються при бетонуванні ростверка. В тих випадках, коли голови паль після забивки знаходяться на одному рівні (допускається різниця в рівні 1—2 см), рекомендується не розбивати голови паль і закладати їх в ростверк без випусків арматури. Глибина закладання при цьому повинна бути не менша за 0,5d при багаторядній і d при однорядному розташуванні паль (d — розмір сторони квадратної палі).Для паль з оголеними кінцями арматури рекомендується закладати палі в ростверк не менше ніж на 5см, а випуски арматури – не менше ніж на 25см.

В плані ростверка або фундаменту палі можуть розташовуватися по обох напрямках координаційних осей у декілька рядів або в шаховому порядку. Відстань між палями береться не менше 3 d.

В останні роки для промислового та громадського будівництва все частіше застосовують буронабивні палі. Ці палі виготовляють в ґрунті. В пробурену свердловину ставлять арматурний каркас та укладають бетон класу В10, В15. Після того як бетон досягне проектної міцності паля може сприймати проектне навантаження. Палі армуються на всю довжину, на частину довжини або тільки в верхній частині для зв’язку з ростверком. Буронабивні палі влаштовують діаметром 400, 500, 600, 800, 1000, 1200мм, завдовжки до 30м в окремих випадках до 50м.

Буронабивні палі застосовують при великих навантаженнях на фундаменти, на територіях з просадочними та слабкими ґрунтами при наявності карстових пустот або підземних виробіток. Крім того в залежності від умов будівництва:

при відсутності забивних паль та обладнання для їх занурення;

в утруднених умовах будівельного майданчика, на якому не можливе забивання паль;

при проведення робіт поруч з існуючими будівлями на які недопустимі динамічні навантаження, що виникають при забиванні паль;

при необхідності посилення фундаментів існуючих будівель.

Застосування пальових основ на відміну від глибокорозташованих монолітних фундаментів зменшує тривалість будівництва, обсяг земляних робіт до 60—70 %, вартість підземної частини до 45-50 %.

Рис. 1.2.8.Пальові фундаменти: а — палі залізобетонні забивні квадратного перерізу; б — палі набивні; 1— паля забивна; 2 — ростверк; 3 — підколонник зі стаканом; 4 — підколонник пенькоподібного типу; 5 — залізобетонна колона; 6 - сталева двовіткова колона 7 — бетонна підготовка; 8 — паля буронабивна; 9 — анкер.