Фундаментні балки.

У каркасних виробничих будівлях самонесучі стіни спирають на фундаментні балки, які передають навантаження від них на окремі фундаменти, для спирання фундаментних балок рекомендується влаштовувати приливи (бетонні стовпчики) (рис. 1.2.5, б). Наявність фундаментних балок полегшує влаштування під стінами каналів, тунелю, колекторів для вводу в будівлю підземних комунікацій. Фундаментні балки захищають підлогу від продування в разі осідання вимощення.

У місцях влаштування воріт для в'їзду в цех автомобільного або залізничного транспорту фундаментні балки не влаштовують. Залізобетонну раму воріт і ділянки стін у межах цього кроку спирають на монолітну підбетонку.

Залізобетонні фундаментні балки при кроці колон 6м залежно від розмірів підколонників і способу спирання мають довжину від 5,95 до 4,3 м, а переріз — тавровий і трапецієподібний (рис 1.2.5, а). Висоту балок під самонесучі стіни з цегли, малих блоків і панелей беруть 450 мм, а під навісні панелі - 300 мм. Ширина перерізу балок зверху залежно від типу і товщини стіни може бути 200 — 520 мм.

Якщо крок колон 12 м, застосовують балки трапецієподібного перерізу 400 і 600 мм заввишки, 11,95 — 10,2 м завдовжки та шириною зверху 300 і 400 мм. Балки монтують так, щоб їхній верх був на ЗО мм нижче від рівня підлоги, і кладуть на цементний розчин завтовшки 20 мм (рис. 1.2.5, б).

Зазори між торцями балок і стінками підколонників теж заповнюють розчином.

Біля торців будівель та біля температурних швів де крок колон зменшено на 500мм, застосовують укорочені балки.

Навісні стіни із панелей дозволяється спирати на шар набетонки і передавати масу їх безпосередньо на підколонники. В цьому випадку фундаментні балки спирають на підколонники (а не на стовпчики) через консолі, виконані на кожному торці балки із двох стержнів діаметром 18мм (рис. 1.2.5, в).

Довжина такої консолі 150мм. Відсутність опорних стовпчиків дозволяє спростити опалубку підколонника, зменшує витрати бетону і трудомісткість зведення фундаментів.

На практиці роботи нульового циклу іноді закінчують нижче відмітки 0,15м. У таких випадках фундаментні балки дозволяється класти на верхні уступи підколонників (із зберіганням відмітки верху балки — 0,03 м). При цьому не потрібно робити стовпчики, а фундаментні балки будуть однакової довжини незалежно від місця укладання (5,95 і 11,95м).

По фундаментних балках кладуть 1 —2 шари гідроізоляційного матеріалу, а щоб запобігти деформації балок внаслідок можливого здимання ґрунтів, знизу і з боків передбачають підсипку із шлаку, крупнозернистого піску або цегляного

щебеню. По периметру будівлі влаштовують вимощення із асфальту або бетону завширшки 0,9— 1,5 м з похилом 3—5 % від стіни (рис. 1.2.6).

Рис. 1.2.5. Фундаментні балки: а – типи балок; б – спирання балок на стовпчики; в – теж, на випуск арматури; 1 – набетонка заввишки 120мм; 2 – підливка із розчину завтовшки 20мм; 3 – залізобетонний стовпчик; 4 – стінова панель; 5 – випуски арматури.

Рис. 1.2.6. Деталі фундаментів крайнього ряду колон: 1 –пісок; 2 – щебенева підготовка; 3 – асфальтове або бетонне покриття (вимощення); 4 – гідроізоляція; 5 – колона; 6 – шлак або крупнозернистий пісок; 7 – залізобетонні стовпчики; 8 – фундаментна балка; 9 – фундаментний «стакан»; 10 – стінова панель.