3. Легка промисловість: проблеми ринкового реформування й конкуренції

До цієї галузі належать тисячі підприємств, що виробляють тканини, одяг, трикотаж, взуття, галантерейні і хутрові вироби. Легка промисловість – нащадок ремісничих цехів середніх віків, проте в наш час це галузь високих технологій і інноваційного потенціалу. Всього в Україні знаходиться понад 10 тисяч підприємств, з яких 2,5 тис. текстильні й трикотажні, 6 тис. – виробляють верхній одяг і хутрові вироби, 1,5 тис. – шкіряно-взуттєві. Практично всі підприємства належать до недержавної власності.

Легка промисловість зазнала найбільшого спаду порівняно з радянськими роками, виробництво скоротилося в рази. Виходити з глибокої кризи цій галузі дуже важко з ряду причин. По-перше, дорога сировина, особливо натуральна; по-друге, обладнання потребує не просто модернізації, а постійного оновлення, щоб можна було на рівних конкурувати з закордонними виробниками; по-третє, легальним виробникам важко, а підчас неможливо конкурувати з підпільним виробництвом та з дешевим імпортом китайського, турецького, а дуже часто взагалі невідомого походження і з секонд-хендом. Частка легкої промисловості в галузевій структурі промисловості скоротилася з 11 % у 1990 р. до 1,3 % в 2010 р. Темпи економічної динаміки цієї галузі дуже нестабільні: наприклад, в 2000 р. виробництво збільшилося проти попереднього року на 36 %, а в 2002 на 0,4 %. З 2006 по 2010 рр. виробництво зменшувалося, а за 2011 р. збільшилося на 6 %.

У ході ринкового реформування колишні великі підприємства розпалися на менші і змінили форму власності, зараз це головним чином публічні акціонерні товариства і товариства з обмеженою відповідальністю. Дуже поширена схема, за якої українські підприємства, особливо швейні, працюють за так званою давальницькою схемою. Це означає, що на наші підприємства з європейських країн чи з Америки привозять сировину, викрійки, оздоблення, всю необхідну фурнітуру, а часом і нове обладнання, і наші працівниці шиють на їхнє замовлення одяг, на якому не вказується “Made in Ukraine”. Виготовлене замовлення відправляється власнику. Це не що інше, як прихований імпорт української робочої сили, але наші підприємства і тому раді.

Список лідерів внутрішнього ринку очолює багатопрофільний торгово-виробничий концерн «Текстиль-Контакт», основний вид діяльності якого полягає у виробництві і реалізації всіх видів тканин, штучного хутра, трикотажних полотен, прикладних матеріалів, фурнітури (понад 20 тис. найменувань). Виробництво такого різноманітного асортименту стало можливим завдяки великим бюджетним замовленням на бавовняні, шерстяні і напівшерстяні тканини, а також на речове і постільне майно відомчого призначення для ряду міністерств і відомств.

Іншим об’єднанням з промисловим, науковим і фінансовим потенціалом, яке швидко розвивається, є корпорація підприємств «Текстиль-Україна». Її розвитку сприяють великі фінансові партнери з Росії. До складу корпорації входять 27 підприємств по всій території України, і на них виробляється практично весь асортимент продукції легкої промисловості. Провідна роль у завоюванні зовнішніх ринків збуту вже кілька років належить АТ «Україна» (м. Житомир), що поставляє свої вироби до Німеччини, Чехії, Словенії, Хорватії, Угорщини, Польщі; АОЗТ «Черкаський шовковий комбінат», який реалізує шовкові тканини до США, Данії, Чехії, Угорщини; ВАТ «Рівнельон»; ЗАТ «ВОЗКО» ( Вознесенские кожи, м. Вознесенськ, Миколаївська обл.) Успішно освоюють нові зразки одягу і реалізують до країн далекого і близького зарубіжжя ЗАТ «Черкаське трикотажне підприємство «Любава», фірма «Украмтекс» (м. Бровари). Торгова марка Almatti є найбільшим виробником високоякісного верхнього одягу. Кожний рік Almatti пропонує жінкам понад 100 моделей пальт, плащів, курток і костюмів різних кроїв, силуетів і стильових рішень.

Українська асоціація підприємств легкої промисловості (Укрлегпром) створена у 2000 році та об’єднує  на добровільних засадах більше 100 провідних підприємств легкої промисловості, серед яких:  ЗАТ “КСК “Чексіл” (м. Чернігів), АТЗТ “Черкаський шовковий комбінат”, ВАТ “Тернопільське об’єднання “Текстерно”,  ЗАТ “Київська трикотажна фірма “Роза”, ВАТ з іноземними інвестиціями “Демітекс” (м. Полтава), ВАТ «Рівненська фабрика нетканих матеріалів»,  ЗАТ “Чинбар” (м. Київ), ЗАТ “Возко” (м. Вознесенськ), ВАТ «Плай» (м. Івано-Франківськ), ПП “Текстиль-Контакт” (м. Київ), АТЗТ “Україна” (м. Житомир), АТЗТ “Вознесенська промислово-торгова фірма “Вікторія”, АТЗТ ДВТП “Донбас” (м. Донецьк), КВТО “Талан” (м. Ромни), ЗАТ “Дніпро” (м. Дніпропетровськ), ВАТ “Хутрова фірма “Тисмениця” (м. Івано-Франківськ), ВАТ «Полонський фарфоровий завод» (м. Полоннє Хмельницької обл.), ЗАТ Чернігівська виробнича фірма «Берегиня» (м. Чернігів), Державна компанія «Луганськлегінвест», ЗАТ «Харків-вовна», ЗАТ Виробничо-комерційна фірма «Леся» (м. Новоград-Волинський Житомирської обл..), ТОВ «ФИМ» (м. Жовті Води), ТОВ «Тусмо» (м. Житомир)  тощо.  Тобто, кращі підприємства кожної підгалузі легкої промисловості представлені в Асоціації.Обсяг виробництва промислової продукції членами Асоціації становить більше 60 відсотків загального обсягу виробництва товарів легкої промисловості по Україні.

Незважаючи на деяку позитивну динаміку, виробництво продукції все ще значно менше, ніж було в 1990 р. Наприклад, тканин тоді виробили 1210 млн кв.м., а в 2010 р. – 88, взуття відповідно 196 млн пар і 25,7 млн. Добрим сигналом є нарощування виробництва постільної білизни, панчішно-шкарпеткових виробів, одягу.

 Із загального числа підприємств текстильної та швейної промисловості понад 140 здійснюють зовнішньоекономічну діяльність: експортують свою продукцію до країн Європи і СНД – в основному чоловічий та жіночий верхній одяг, костюми, блузки, сорочки, а також одяг промислового призначення, нижню білизну, рукавиці, рукавички.

Стратегічними завданнями розвитку легкої промисловості є підвищення якості і конкурентоспроможності вітчизняних виробів, розширення їх продажу на внутрішньому ринку (відвоювати внутрішній ринок від чужоземного шир- потребу!), перехід до інноваційних моделей розвитку, розширення використання власної натуральної сировини.