Самостійна галузь системи права України

Викладене дає підстави стверджувати, що трудове право є самостійною галуззю системи права України. Трудове право має свій предмет — однорідні суспільні відносини — і свій метод правового регулювання. Трудові і тісно з ними пов'язані суспільні відносини схожі з цивільними відносинами, але вони зовсім не однакові. Трудові відносини відрізняються від цивільних правовим статусом сторін, об'єктом і навіть юридичними фактами виникнення відносин.

Для визначення характеру трудового права — належність його до приватного чи публічного права вирішальне значення має завдання, яке ставиться в сучасних умовах перед цією галуззю права. Основне завдання трудового права, на мій погляд, полягає у створенні необхідних правових умов для досягнення оптимального погодження інтересів сторін трудових відносин, інтересів держави, а також правового регулювання трудових і тісно з ними пов'язаних суспільних відносин.

Тому норми трудового права відображають як приватні інтереси, так і публічні інтереси. У сучасних умовах розвитку суспільства об'єктивно досягти "стерилізації" однієї галузі права щодо іншої і вважати її виключно приватною практично неможливо. Віднесення трудового права до приватного права є умовним для зручності сприйняття особливостей трудових відносин і врахування потреб людини.

Злиття трудового права з цивільним, як пропонує Р. Майданик, є протиприродним і призведе до втрати характерних ознак, притаманних тільки такій галузі права, як трудове. Трудове право регулює суспільні відносини, які виникають між людьми не тільки при їх участі у створенні матеріальних і духовних цінностей, а й відносини, що впливають на всебічний розвиток людини. І ця суттєва риса норм трудового права відсутня у нормах цивільного права. Зміст трудового договору впливає на характер відносин, які виникають на його підставі; наявність трудового договору обумовлює і специфічність методу правового регулювання трудових та тісно пов'язаних з ними відносин.