- •Проблеми теорії держави і права
- •Іі. Історія виникнення та становлення тДіП
- •Ііі. Предмет тДіП: різноманітність поглядів та єдність сутності.
- •Іv. Функціональне призначення тДіП
- •V. ТДіП в системі наук
- •Тема 2: Предмет, об’єкт та аналітична основа юридичної науки.
- •І. Співвідношення категорій об’єкт та предмет юридичної науки
- •Іі. Поняття методології юридичної науки та її значення
- •Ііі. Принципи наукового пізнання
- •IV. Класифікація методів дослідження держави і права
- •Тема 3: Суспільство, право, держава: проблеми взаємодії.
- •І. Держава та громадянське суспільства
- •Іі. Соціальна правова держава
- •Ііі. Громадська думка та право
- •IV. Держава та право: проблеми співвідношення
- •V. Держава та особа: проблеми взаємодії
- •Тема 4: Сутність та типологія держави.
- •І. Поняття, необхідність та різновиди типології держави
- •Іі. Поняття та підходи до визначення сутності держави
- •Ііі. Поняття держави: різноманітність існуючих визначень та єдність сутності
- •Тема 5: Проблеми розуміння держави як історичного явища.
- •І. Поняття та структура суспільства. Забезпечення порядку в суспільстві
- •Іі. Влада: поняття, ознаки, різновиди
- •Ііі. Влада соціально однорідного суспільства
- •Іv. Особливості влади соціально неоднорідного суспільства
- •Тема 6: Проблеми праворозуміння.
- •І. Типи праворозуміння
- •Іі. Основні школи права
- •Ііі. Етапи розвитку вітчизняного праворозуміння упродовж хх ст
- •Тема 7: Правогенез та онтологія права.
- •І. Право та комунікація
- •Іі. Право як цінність
- •Ііі. Право та закон
- •IV. Об’єктивне та суб’єктивне право
- •Тема 8: Держава та особа: проблеми взаємодії.
- •І. Людина, особа, громадянин: співвідношення понять
- •Іі. Правовий статус: поняття і структура
- •Ііі. Правовий статус особи і громадянина
- •IV. Права людини: поняття та структура
- •V. Об’єктивне та суб’єктивне право
- •VI. Поняття юридичного обов’язку
- •VII. Проблема класифікації прав
- •VIII. Гарантії прав та свобод людини і громадянина
- •Тема 9: Проблеми юридичної практики.
- •І. Поняття та ознаки юридичної практики
- •Іі. Структура юридичної практики
- •Ііі. Види юридичної практики
- •IV. Функції юридичної практики
- •V. Шлях вдосконалення юридичної практики в Україні
- •Тема 10: Засоби правового впливу.
- •І. Поняття та види правових стимулів
- •II. Правові обмеження
- •III. Поняття, ознаки та функції правових пільг
- •IV. Поняття, ознаки та функції правових заохочень
- •Тема 11: Правові колізії та способи їх подолання.
- •І. Поняття, ознаки та аспекти прояву правових колізій
- •Іі. Причини існування колізій у сфері права
- •III. Шляхи подолання колізій
- •IV. Характеристика колізійних норм
- •Тема 12: Проблеми співвідношення держави і права з економічною та політичною системами.
- •І. Роль економіки в генезі права
- •Іі. Види та риси соціально-економічних систем
- •Ііі. Поняття та суб’єкти політичної системи
- •IV. Теорії політичних систем
- •V. Структура та функції політичної системи суспільства
- •VI. Держава і право в політичній системі суспільства
Проблеми теорії держави і права
Проблеми теорії держави і права
Проблеми теорії держави і права 3
Тема 1: Вступ до юридичної науки. 3
І. Порівняльна характеристика наукової та практичної діяльності 3
ІІ. Історія виникнення та становлення ТДіП 5
ІІІ. Предмет ТДіП: різноманітність поглядів та єдність сутності. 6
ІV. Функціональне призначення ТДіП 9
V. ТДіП в системі наук 11
Тема 2: Предмет, об’єкт та аналітична основа юридичної науки. 13
І. Співвідношення категорій об’єкт та предмет юридичної науки 14
ІІ. Поняття методології юридичної науки та її значення 15
ІІІ. Принципи наукового пізнання 17
IV. Класифікація методів дослідження держави і права 19
Тема 3: Суспільство, право, держава: проблеми взаємодії. 21
І. Держава та громадянське суспільства 21
ІІ. Соціальна правова держава 26
ІІІ. Громадська думка та право 27
IV. Держава та право: проблеми співвідношення 29
V. Держава та особа: проблеми взаємодії 31
Тема 4: Сутність та типологія держави. 34
І. Поняття, необхідність та різновиди типології держави 34
ІІ. Поняття та підходи до визначення сутності держави 38
ІІІ. Поняття держави: різноманітність існуючих визначень та єдність сутності 40
Тема 5: Проблеми розуміння держави як історичного явища. 43
І. Поняття та структура суспільства. Забезпечення порядку в суспільстві 44
ІІ. Влада: поняття, ознаки, різновиди 46
ІІІ. Влада соціально однорідного суспільства 48
ІV. Особливості влади соціально неоднорідного суспільства 50
Тема 6: Проблеми праворозуміння. 57
І. Типи праворозуміння 57
ІІ. Основні школи права 59
ІІІ. Етапи розвитку вітчизняного праворозуміння упродовж ХХ ст 61
Тема 7: Правогенез та онтологія права. 62
І. Право та комунікація 63
ІІ. Право як цінність 66
ІІІ. Право та закон 68
IV. Об’єктивне та суб’єктивне право 71
Тема 8: Держава та особа: проблеми взаємодії. 75
І. Людина, особа, громадянин: співвідношення понять 75
ІІ. Правовий статус: поняття і структура 79
ІІІ. Правовий статус особи і громадянина 84
IV. Права людини: поняття та структура 87
Права людини 91
V. Об’єктивне та суб’єктивне право 93
VI. Поняття юридичного обов’язку 97
VII. Проблема класифікації прав 98
Права людини 105
VIII. Гарантії прав та свобод людини і громадянина 106
Тема 9: Проблеми юридичної практики. 112
І. Поняття та ознаки юридичної практики 113
ІІ. Структура юридичної практики 115
ІІІ. Види юридичної практики 117
IV. Функції юридичної практики 119
V. Шлях вдосконалення юридичної практики в Україні 122
Тема 10: Засоби правового впливу. 125
І. Поняття та види правових стимулів 125
II. Правові обмеження 128
III. Поняття, ознаки та функції правових пільг 132
IV. Поняття, ознаки та функції правових заохочень 135
Тема 11: Правові колізії та способи їх подолання. 138
І. Поняття, ознаки та аспекти прояву правових колізій 138
ІІ. Причини існування колізій у сфері права 143
III. Шляхи подолання колізій 146
IV. Характеристика колізійних норм 146
Тема 12: Проблеми співвідношення держави і права з економічною та політичною системами. 152
І. Роль економіки в генезі права 153
ІІ. Види та риси соціально-економічних систем 154
ІІІ. Поняття та суб’єкти політичної системи 157
IV. Теорії політичних систем 160
V. Структура та функції політичної системи суспільства 161
VI. Держава і право в політичній системі суспільства 164
Проблеми теорії держави і права
Тема 1: Вступ до юридичної науки.
Питання:
Порівняльна характеристика наукової та практичної діяльності.
Історія виникнення та становлення ТДіП .
Предмет ТДіП: різноманітність поглядів та єдність сутності.
Функціональне призначення ТДіП.
ТДіП в системі наук.
І. Порівняльна характеристика наукової та практичної діяльності
Будь-яка діяльність суб’єктів у сфері суспільних відносин характеризується наявністю визначеної мети, засобів її досягнення та наявністю самих суб’єктів суспільних відносин. Як правило, мета діяльності цих суб’єктів пов’язується з необхідністю пізнання оточуючого середовища (наукова діяльність), або ж з необхідністю реалізації суб’єктивних інтересів (практична).
Саме наявність цих різновидів діяльності забезпечує системність та єдність певної сфери суспільних відносин.
Наукова та практична діяльність є різновидами людської діяльності – це означає, що вони характеризуються спільними та відмінними рисами.
Спільні риси:
Здійснюються певними суб’єктами, що одночасно є суб’єктами суспільних відносин.
Реалізується у певній сфері, що зумовлено науковим чи практичним інтересом суб’єкта.
Є засобом реалізації певних суб’єктивних інтересів.
Характеризуються наявністю мети та певних засобів її досягнення.
Характеризують рівень розвинутості суспільства та окремих його суб’єктів.
Відмінні риси:
Наукова діяльність |
Практична діяльність |
1. Об’єктом діяльності є категорії та явища, що не мають першочергового значення для повсякденного життя. |
1. Об’єктом є явища, які забезпечують повсякденну потребу суб’єкта. |
2. Здійснюється за допомогою системи прийомів та засобів, що в сукупності складають методологію науки. |
2. Здійснюється довільними засобами без усвідомлення суб’єктом їх наукового характеру. |
3. Здійснюють спеціальні суб’єкти, що мають спеціальну підготовку. |
3. Здійснюється всіма бажаючими суб’єктами. |
4. Має системний характер, оскільки наукове знання формується еволюційно та на основі вже існуючих знань. |
4. Має однократний характер, оскільки пов’язана з реалізацією певного суб’єктивного інтересу. |
5. Метою є досягнення певного приросту знань у відповідній сфері. |
Метою є реалізація суб’єктивного інтересу щодо: а) реалізації наданих повноважень, б)реалізації суб’єктивних прав, в) реалізації юридичних обов’язків. |
Характеризується наявністю предмета та об’єкта дослідження, що не співпадають. |
Характеризується наявністю предмета, що має суб’єктивний характер, а об’єкт, як правило, - відсутній. |
Таким чином, наукова і практична діяльність – це взаємопов’язані аспекти діяльності суб’єкта у певній сфері суспільних відносин, оскільки наукова діяльність складає основу практичної, а практична – є основним засобом підтвердження вірності наукових пошуків.
NB: Наука – це сфера людської діяльності, метою якої є отримання нових знань про об’єкт дослідження.
В залежності від предмету науки класифікуються на: технічні, природничі, суспільні.
Юридична наука – це різновид суспільної науки, основним предметом якої є держава і право, як способи організації суспільства. 3 групи юридичних наук: загально-теоретичні, галузеві, спеціально-прикладні.