5.2.1. Методика оцінки радіаційної обстановки

Радіаційна обстановка - це обстановка, яка склалася на території адміністративного району, населеного пункту чи об’єкту господарювання внаслідок радіоактивного зараження місцевості.

Оцінка радіаційної обстановки включає в себе два етапи: виявлення радіаційної обстановки та власне її оцінку.

Радіаційну обстановку можна виявити двома способами: методом прогнозування та за даними розвідки.

При прогнозуванні радіаційної обстановки точне положення сліду хмари на місцевості не визначається, а лише передбачається район, в межах якого з ймовірністю 90 % можливе його утворення (фактична площа зараження в межах вказаного району складе приблизно 1/3 площі за даними прогнозування). Цей метод дозволяє орієнтовно визначити розташування даного об’єкту в тій чи іншій зоні радіоактивного зараження, завдяки чому можна своєчасно оповістити міста, райони, підприємства (ОГ) про небезпеку радіоактивного зараження і до початку випадання радіоактивних речовин організувати захист населення, а підприємства (ОГ) перевести на режим роботи в умовах радіоактивного зараження.

Для отримання більш достовірних даних про радіаційну обстановку слід провести радіаційну розвідку.

Для оцінки радіаційної обстановки за даними розвідки необхідні такі вихідні дані:

– час ядерного вибуху (аварії на АЕС), від якого наступило радіоактивне зараження;

– рівні радіації в районі об’єкту і час їх виміру;

– коефіцієнти послаблення дози радіації захисними спорудами, будинками, технікою тощо;

– установлена (задана) доза опромінення людей;

– поставлене завдання і термін його виконання.

Позначення, прийняті при розв’язуванні задач з оцінки радіаційної обстановки:

Рt	– рівень радіації на місцевості на час ”t”, Р/год (рентген на годину)
Р1	– рівень радіації на 1 год. після ядерного вибуху, Р/год;
Р сер.	– середній рівень радіації (середнє арифметичне), Р/год;
Д	– доза опромінення, Р;
Д вст.	– встановлена доза опромінення за певний час, Р (рентген);
Кt	– коефіцієнті перерахунку рівнів радіації;
К посл.	– коефіцієнт послаблення експозиційної дози;
t п.	– час початку опромінення;
t к.	– час закінчення опромінення;
Т	– тривалість опромінення, год.;

Оцінка радіаційної обстановки передбачає розв’язування типових задач:

Задачі з оцінки радіаційної обстановки можна розв’язувати як за допомогою таблиць, графіків, так і за розрахунковими формулами.

Приклади розв’язування задач з оцінки радіаційної обстановки Задача 1 Приведення рівнів радіації до одного часу після вибуху

У зв’язку зі спадом рівня радіації після ядерного вибуху (при 7-разовому збільшенні часу рівень радіації зменшується в 10 разів) для зручності нанесення обстановки на карту (схему) виміряні рівні радіації приводяться на 1 годину після ядерного вибуху (аварії на АЕС). Для перерахунку рівнів радіації використовують формулу

(1)

К_t - коефіцієнт перерахунку рівнів радіації визначається за таблицями 1 або 2.

Приклад 1.1. О 12 год. 30 хв. рівень радіації на території заводу був 50 Р/год. Визначити рівень радіації через 1 год. після ядерного вибуху, який стався о 10 год. 30 хв., та зону радіоактивного зараження, в якій знаходиться завод.

Умова tвибуху – 10 год. 30 хв. tвиміру – 12 год. 30 хв. Pt – 50 Р/год.	Розв’язок 1. Визначаємо інтервал між часом виміру рівня радіації і часом ядерного вибуху (1230 – 1030=2 год.) 2. Кt для 2 год. дорівнює 0,435 (за таблицею 1) 3. За формулою (1) Р1 = 50 / 0,435 = 114,9 Р/ год.
Р1 – ? Зона радіоактивного зараження – ?

Висновок. Територія заводу з рівнем радіації Р₁-114,9 Р/год. відноситься до зони Б (зона сильного радіоактивного зараження).

Приведення рівнів радіації до певного часу після аварії на АЕС проводиться за тією ж методикою що і після ядерного вибуху, але з урахуванням іншого варіанту закону спаду рівнів радіації. При цьому коефіцієнти перерахунку визначають за таблицею 2. Так, якщо у прикладі 1.1 умову задачі змінити на період після аварії на АЕС, то рівень радіації буде:

Р₁ = Р₂ / К₂ =50 /0,76 = 65,78 Р/год.

У випадку, коли час вибуху невідомий, його можна визначити за швидкістю спаду рівнів радіації. Для цього в будь-якій точці території об'єкту вимірюють рівень радіації з інтервалом в 20, 30, 40 хвилин і т.д. За знайденим співвідношенням рівнів радіації при другому і першому вимірах ( Рt₂ /Рt₁ ) та інтервалом часу між вимірами за допомогою таблиці 2 визначають час, що минув з моменту вибуху до другого виміру рівня радіації. Цей час і використовується для проведення подальших розрахунків.

Приклад 1.2. О 12 год. рівень радіації на території заводу становив 50 Р/год., а о 12 год. 30 хв. - 40 Р/год. Визначити час ядерного вибуху і рівень радіації на 1 год. після вибуху.

Умова	Розв’язок
tn – 12 год. tк – 12 год. 30 хв. Pn – 50 р./год. Pк – 40 р./год.	1. Інтервал між вимірами рівнів радіації (1230 –12 = 30 хв.) 2. Співвідношення рівнів радіації (40/50 = 0,8) 3. Для співвідношення 0,8 та інтервалу часу 30 хв. за таблицею 2 час від моменту вибуху до другого виміру рівня радіації – 3 год. 4. Час ядерного вибуху – 1230 – 3= 930 5. За формулою (1) Р1 = 40/0,267=148 Р/год.
Р1 – ? tяд. вибуху – ?

Висновок. Ядерний вибух був здійснений о 9 год. 30 хв., а рівень радіації на 1 год. після вибуху становив 148 Р/год. (зона Б).