Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекцiя 2.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
11.08.2019
Размер:
37.97 Кб
Скачать

Лекція №2

  1. Структура і класифікація рухливих ігор.

  2. Функції рухливих ігор.

  3. Характеристика рухливих ігор для дітей молодшого віку

1. Структура і класифікація рухливих ігор.

Прості ігри: сюжетні і безсюжетні

Сюжетні ігри базуються на основі досвіду дітей та знань про навколишнє середовище, професії, поведінку тварин та птахів і т.п.

Деякі особливості поведінки тварин (хитрість лисиці, швидкість зайців), моменти виконання трудових дій - можуть стати основою для розгортання сюжету та встановлення правил гри. В сюжетних іграх рухи, які виконують діти - мають імітаційний характер. В деяких сюжетних іграх імітаційні дії виконуються разом з текстом. («У ведмедя у бору», «Гуси», Зайці та вовк»).

Сюжетні ігри загалом колективні (від 5 до25), і це дозволяє широко застосовувати ігри в різних умовах і з різними цілями.

Ігри проводяться під керівництвом дорослого, що створює благо приємні умови для педагогічного впливу на дітей.

Безсюжетні ігри основані на простих рухах, частіше всього з бігом, ловінням, хованням. Тут необхідно виконати обов'язкове завдання. Умови завдання визначаються правилами. В основному, в ці ігри грають молодші школярі. При цьому діти виконують елементарне правило - рухатись і не штовхати один одного. Потім - вони грають в ігри на орієнтування у просторі та метання, кидання та ловля м'яча.

У простих іграх значення має особиста ініціатива і вміння застосовувати свої особисті якості.

Перехідні ігри: від некомандних до командних.

В цих іграх гравець, насамперед відстоює свій інтерес, але може допомогти товаришеві ( Гра «Квач - дай руку». «Карасі та щука»).

Командні рухливі ігри. Команди грають з метою досягнення цілі. Від дій кожного гравця - залежить перемога його команди. Деякі ігри є полу спортивні («Піонербол». «М'яч капітану» та к).

Класифікація рухливих ігор

(для виконання різноманітних педагогічних задач)

Угрупування (найпростіша класифікація) рухливих ігор.

Широке застосування рухливих ігор у педагогічній роботі вимагає спеціального відбору ігор для рішення різних педагогічних завдань із урахуванням умов роботи. Для цього створюються робочі угруповання ігор, схожих по певним ознакам.

Ігри поділяються:

1. По ступені складності їхнього змісту від найпростіших до більш складніших (на пів- спортивних).

2. 3а віком дітей з урахуванням вікових особливостей (ігри для дітей 7-9,10, 12,1З-15років). Ця ознака використовується і у програмі по фізичній культурі для загальноосвітніх шкіл (ігри для 1-3-х, 4-8-х класів).

3. По видах рухів, переважно вхідним іграм (ігри із елементами загально розвиваючих вправ, ігри із бігом, ігри із стрибками у висоту, у довжину з місця й з розбігу, ігри із метанням у рухливу й нерухому ціль, ігри із киданням і ловінням м'яча, ігри із переміщенням на лижах, ігри із пересуванням на ковзанах).

4. По фізичних якостях, переважно проявляється в грі (ігри, які переважно впливають на виховання сили, витривалості, спритності, бистроті, гнучкості). Найчастіше ці якості проявляються в з'єднанні. Розподіл ігор по видах рухів і по фізичним якостям використовується головним чином в усіх формах занять по фізичному вихованню.

5. Ігри, підготовчі до окремих видів спорту. Використання подвижник ігор з метою закріплення й удосконалення окремих елементів техніки й тактики, виховання фізичних якостей, необхідних для того або іншого виду спорту.

6. Залежно від взаємних відносин граючих:

а) ігри, у яких гравці не вступають безпосередньо з доторканням до „суперника";

б) ігри з обмеженим вступом до доторкання до "суперника";

в) ігри з безпосередньою боротьбою "суперників". Деякі педагоги, розподіляючи ігри за принципом взаємин граючих ділили їх на "прості", у яких кожний переслідує мету без відношення до іншого і „складні" з розподілом граючих на групи, команди, партії, у яких кожен підгримує інтереси своєї команди.

Групуються ігри і по іншим різним ознакам, сприяючим більш правильному відбору їх у різних випадках роботи:

а) за формою організації занять (ігри на уроці, на зміні, на зборі ланки, загону, на святі й ін.);

б) по характеру моторної щільності (ігри з великою, середньою рухомістю і малорухомі ігри);

в) з урахуванням сезону і місця роботи (ігри літні, зимові, в приміщені, на відкритому повітрі, на сніговій площадці, на льоду).

Педагогічна класифікація колективних рухливих ігор

Колективні рухливі ігри

З розподілом на групи (команди)

Перехідні до командних

Без розподілу на групи (команди)

Без направляючих

З направляючими

Боротьба за своє місце і за загальний порядок в колективних діях

Єдиноборство проти направляючих

Боротьба проти направляючих при взаємопід-

тримці і взаємодопомозі

Вступу учасників з доторканням до «противника»

Вступом учасників з доторканням до «противника»

Єдиноборство за свою команду

Боротьба за свою команду при взаємопідтримці і взаємодопомозі

Єдиноборство за свою команду

Боротьба за свою команду в гармонії з єдиноборством, взаємопідтримці і взаємодопомозі


Дії, пов’язані з виконанням копіювальних, творчих, ритмічних рухів

Дії, пов’язані з короткими перебігами на швидкість і спритність

Дії на швидкість і спритність з м’ячем, палицями та іншими предметами

Дії, пов’язані з подоланням перешкод стрибком

Дії, які потребують прикладання подвижник навичок в зв’язку з завданнями на орієнтування, спостереження, слух

Для більш детального розподілення ігор з ціллю рішення поставлених педагогічних завдань в різних умовах роботи враховується цілий ряд ознак одночасно.

Основні із них: вік і підготовленість дітей, підлітків, види рухів, які входять в гру, проявлення переважно тих чи інших морально - вольових і фізичних якостей в даній грі, принцип взаємовідносин граючих в грі. Професор В.МЯковлев, об'єднав окремі групи ігор, запропонував педагогічну класифікацію колективних подвижник ігор, виходячи із принципів взаємовідносин і взаємодій учасників в грі.

Дана класифікація направляє педагога на виховання у дітей розуміння інтересів колективу.

Педагогічне значення рухливих втор та їхня характеристика у зв'язку з віковими особливостями дітей і молоді

Практика виховання підростаючого покоління в нашій країні свідчить про те, що гра є одним із важливих засобів формування у дітей і підлітків високих фізичних якостей. Особливо велике місце ігри займають у фізичному вихованні дітей дошкільного і молодшого шкільного віку, так як вони сприяють комплексному удосконаленню рухливих навиків, нормальному фізичному розвитку, зміцненню та збереженню здоров'я.

2. Характеристика рухливих ігор для дітей молодшого шкільного віку.

Діти 7-9років (учні 1-3 класів) володіють всіма видами природних рухів (ходьба, біг, стрибки, метання) ще не достатньо зовсім, тому рухливі ігри, пов'язані із природними рухами, повинні займати в них велике місце. Треба пам'ятати, що оволодіння навичками й уміннями в цьому віці більш ефективно проходить на рівні довільного запам'ятовування (в тому числі, в грі),чим довільного.

Крім того, потрібно враховувати анатомо-фізіологічні і психологічні особливості дітей цього віку. У них помітно велика піддатливість організму різноманітним впливам навколишнього середовища і швидка стомлюваність Це пов'язане з тим, що серце, легені й судинна система в дітей цього віку відстають у розвитку, а мускулатура ще слабка, особливо м'язи спини й черевного преса. Міцність опорного апарата також ще невелика, а отже, можливість його ушкодження підвищена (слабість мускулатури, підвищена розтяжка зв'язок збільшують можливість порушення постави). Рухливі ігри з бігом і стрибками повинні бути короткотривалими і і супроводжуватись частими передихами.

У той же час діти в цьому віці дуже люблять ігри зі стрибками ("класики", зі скакалкою й ін.).

Найбільш підходящими іграми для дітей цього віку є ігри-перебіжки, наприклад, "Жовтенята", "Вовк у рові "Два морози ", у яких діти після короткої перебіжки мають можливість відпочити, або ігри з почерговою участю граючих у русі ,як, наприклад, "До своїх прапорців ","Заєць без лігвища" /'Порожнє місце".

Враховуючи, що м'язи й зв'язування в дітей цього віку ще недостатньо зміцніли, неможна давати ігри з більшими силовими навантаженнями. Діти швидко утомлюються, так само швидко відновлюють готовність до рухів. Особливо їх стомлюють одноманітні рухи.

Увага дітей у молодшому шкільному віці недостатньо стійка. Дитина часто відволікається тим, що в цей момент йому здається більш цікавим. В зв'язку з цим рухливі ігри не повинні потребувати від них довгої сконцентрованої уваги. У противному випадку діти перестають дотримуватись правил, хід гри порушується й у них пропадає інтерес до гри.

Воля й гальмові функції в дітей розвинені слабко. їм важко довго й уважно слухати пояснення гри, недослухавши часто пояснення гри до кінця, пропонують свої послуги на ту або іншу роль у грі.

У зв'язку із цим використаються ігри з невеликою кількістю правил(2-3). Правила можна давати не відразу всі, а поступово, у міру засвоєння їх учнями.

Мислення в дітей молодшого шкільного віку(1-2-х класів) в основному образне, предметне. З'являється вміння зіставляти й порівнювати спостережуване. Виникають можливості для прояву більшої свідомості в ігрових діях. З'являється критичне відношення до дій і вчинків своїх товаришів. Здатність абстрактно критично мислити, свідомо контролювати рухи дозволяє засвоювати більш складніші ігри з більшою кількістю правил. В перші 2роки навчання в школі в зв'язку з розвитком творчого мислення в дітей велике місце займають ігри сюжетні ,які сприяють задоволенню творчої уяви дітей, їхньої вигадки й творчості. Треба врахувати, що діти цього віку вже вміють читати й писати, що значно розширює їхній розумовий кругозір Прикладом сюжетних ігор можуть бути "Совушка" "Вовк у рові" ,"Два морози", "Лебедеві", а також ігри із сучасною тематикою :"У війну", "У космонавтів ","В чапаєвців "й ін проведені головним чином у позакласний час.

Характерні для дітей цього віку й ігри з елементами таємничості, несподіванки ("Жмурки", "Відгадай, чий голосок"), ігри із хованням й вгадуванням("Хованки", "Чергові").

У цей період в іграх виховуються основи поводження, уміння виконувати правила громадського порядку. З'являються ігри з поділом на команди, у яких кожен учасник бореться за інтереси своєї команди, виручає товаришів, що потрапив "полон".3-мкласі.

Є ще ігри хорового характеру з музикою й співом, властиві в основному дітям дошкільного віку. Ці ігри використаються головним чином у позакласний час в учнів 1-2 класів. Вони привчають дітей до спільних погоджених дій, до певного ритму виконання руху.

Діти також люблять ігри, у яких хором вимовляють окремі слова, фрази, ігри з речитативом, як, наприклад, "Два морози", "Жовтенята" й ін. Ігри зі співом і речитативом сприяють розвитку мови, що ще має потребу в тренуванні, а також вихованню ритму й музикальності.

В кінці кінців, у цьому віці захоплюють дітей такі ігри, у яких вони можуть виявити свою спритність, швидкість і точність руху, координацію й влучність. Зміст таких ігор обмежується тільки точним виконанням певного руху. До таких ігор ставляться: гра "У класи" різноманітні стрибки під мотузкою, що крутитися, різноманітні стрибки з короткою скакалкою, гра "У школу м'яча".

Починаючи із цього віку добре популяризувати серед дітей народні ігри. Рухливі ігри повинні займати велике місце в житті дітей молодшого шкільного віку, так як це відповідає їх віковим особливостям.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]