Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Дьюи_Философия образования.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
11.08.2019
Размер:
76.8 Кб
Скачать

264 Розділ 24

нечі до наповнення, від дефектности до досконалосте, від небуття до буття — так би висловилися греки. Як такий перехід можливий? Чи зміна, становлення, розвиток насправді можливі, і, якщо так, то у який спосіб? І якщо відповідь на ці запитання отримано, який стосунок має надання вказівок, знання до добро-чесности?

Останнє запитання призвело до порушення проблеми зв'язку розуму та дії, теорії і практики, позаяк доброчесність виразно проявляється в дії. Хіба знання, діяльність розуму, не є найблагороднішою ознакою людини? Та й врешті-решт хіба суто інтелектуальна діяльність сама собою не була найвищою з усіх вищо-стей, порівняно з якою чесноти сусідського і громадянського життя другорядні? Чи, з іншого боку, було вихвалюване інтелектуальне знання чимось більшим, аніж порожньою та марною заявою, що деморалізувала характер і руйнувала соці-яльні зв'язки людей? Хіба не було винятково правдивим і моральним життя, здобуте шляхом слухняного звикання до традиційної практики спільноти? І хіба нова освіта не була ворогом доброго громадянства, оскільки вона встановлювала стандарт, ворожий уже зафіксованим традиціям суспільства?

Впродовж двох-трьох поколінь такі питання не пов'язували із їхнім оригі­нальним практичним впливом на освіту і обговорювали їх відокремлено; тобто як питання філософії — незалежної гілки дослідження. Однак факт, що потік європейської філософської думки виник як теорія навчального процесу, зали­шається красномовним свідченням тісного зв'язку філософії та освіти. "Філо­софія освіти" — це не зовнішнє застосування готових ідей до системи практики, у якої радикально відмінне походження і мета, це всього лиш чітке окреслення проблем формування правильних моральних та розумових звичок з огляду на труднощі сучасного соціального життя. Тоді найпроникливіше визначення філо­софії, яке можна їй дати, це, відповідно, визначення, яке полягає у тому, що філософія — це теорія освіти в її найзагальнішому вимірі.

Отож реконструкція філософії, освіти та соціяльних ідей і методів тісно переплетені. Якщо сьогодні існує особлива потреба у реконструкції освіти, якщо вона зумовлює нагальну потребу у переосмисленні базових ідей традиційних філософських систем, то це пов'язане із суттєвими змінами у соціяльному житті, які супроводжують науковий прогрес, промислову революцію та розвиток де­мократії. Такі практичні зміни не можуть відбуватися без освітньої реформації, яка б їм відповідала, і не приводячи людину до запитання про те, які ідеї та ідеали приховано у цих соціяльних змінах і якого перегляду вони вимагають щодо ідей та ідеалів, успадкованих від старших і неоднотипних культур. Час від часу у цій книзі, особливо у кількох останніх розділах, ми розглядали лише ці питання, позаяк вони впливають на зв'язок розуму і тіла, теорії і практики, людини і природи, індивідуального і соціяльного тощо. У наших завершальних розділах ми підсумуємо попередні дискусії, беручи до уваги передусім філосо­фію знання та ще філософію моралі.

Філософія освіти 265

Висновки

Після огляду, метою якого було висвітлити філософські питання, нечітко розглянуті у попередніх дискусіях, філософію визначили як узагальнену теорію освіти. Визнали, що філософія — це форма мислення, яка, як і все мислення, походить від усього непевного у предметі досвіду і має на меті визначити при­роду проблеми і сформулювати гіпотези, щоб перевірити їх на практиці, у дії. Філософське мислення відзначає те, що непевності, які воно розглядає, відшу­кують у поширених соціяльних умовах та цілях, і полягають вони у конфлікті організованих інтересів та інституційних претензій. Оскільки єдиний спосіб зумовити гармонійну переадаптацію опозиційних тенденцій — це шлях пере­творення емоційного та ментального налаштування, то філософія одразу ж стає яскраво вираженим формулюванням різних життєвих інтересів та пропагуван­ня поглядів і методів, за допомогою яких можна досягти ліпшої рівноваги інте­ресів. Позаяк освіта — це процес, за допомогою якого можна досягнути по­трібної трансформації, щоб вона не залишилася просто припущенням щодо того, чого ми бажаємо, то ми у такий спосіб доходимо до виправдання поло­ження про те, що філософія — це теорія освіти як зумисної практики.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.