65. Сутність і зміст інформаційного забезпечення аудиторської діяльності

Основне завдання інформаційного забезпечення аудиторської діяльності - це інформування учасників аудиторського процесу про стан підприємства, де проводиться аудит, функціонування його відповідно до законодавчих і нормативно-правових документів. Інформація - це сукупність різних документів про стан і зміни об'єктів аудиту або їх відповідність законодавчим актам. Вона поділяється на робочу пряму і непряму. Пряма інформація стосується дослідження підприємства, а непряма - це дослідження нормативно-правових документів, які регулюють процес надання аудиторських послуг, та методичних вказівок щодо виконання аудиторських процедур. Інформація також поділяється на нову, тобто відображає новизну запропонованого рішення та обґрунтовує причину недоліків, виявлених у процесі аудиторських послуг, та ту інформацію, що була раніше. Вона має бути достатньою для аудиторського доказу. За змістом інформаційне забезпечення аудиторських послуг поділяють на: законодавче, нормативно-довідкове, договірне, організаційне та ін. Згідно з Національним нормативом № 22 аудитор повинен отримати від керівництва підприємства інформацію, яка необхідна для досягнення мети його роботи. Під час аудиторської перевірки аудитор може отримувати безліч інформації від керівництва підприємства, котра надається як за його власним бажанням, так і на вимогу аудитора. Інформація, що надається керівництвом підприємства, не може заміняти інші докази, котрі аудитор може отримати. Наприклад, нова інформація про витрати на придбання того чи іншого активу не може замінити інші аудиторські докази з цього питання. Як правило, аудитор повинен включити у свої робочі документи отриману від керівництва інформацію. Підприємство, щорічно оприлюднює фінансову звітність разом з аудиторським звітом. Під час оприлюднення річного звіту підприємство може включити в нього "іншу" фінансову або нефінансову інформацію в додатках (пояснення до балансу та ін.). У Національному нормативі № 27 така фінансова або нефінансова інформація називається "іншою інформацію".

66. Організація технічного забезпечення аудиту

Технічне забезпечення - це комплекс технічних засобів і методів, що забезпечують функціонування аудиту. Елементами технічного забезпечення аудиту є технічні засоби, методичні і керівні матеріали, технічна документація. Технічні засоби включають збір і реєстрацію інформації, передавання, ведення, обробку, відображення і виведення інформації, підготовку даних, нагромадження, зберігання і надання послуг інформації. Організація технічного забезпечення здійснюється на основі застосування методичних і керівних матеріалів, а також технічної документації. Методичні і керівні матеріали поділяють на загальносистемні, спеціалізовані і нормативно-довідкові документи. Відповідно до Національного нормативу №29, перевіряючи фінансову інформацію перспективного характеру, аудитор повинен одержати докази того, що твердження, отримані клієнтом за допомогою використання ним найкращого методу оцінки, мають розумну основу, а твердження гіпотетичного характеру відповідають меті підготовки такої інформації. Фінансова інформація перспективного характеру ґрунтується на вищезгаданих твердженнях: фінансова інформація перспективного характеру правильно підготовлена, розкриті всі суттєві твердження, в тому числі відзначено, чи підготовлені вони за допомогою використання методу найкращої оцінки, чи є гіпотетичними; фінансова інформація перспективного характеру підготовлена з урахуванням даних попередньої фінансової звітності з використанням принципів бухгалтерського обліку. Визначається ступінь довіри до фінансової інформації клієнта, яка стосується вже відомих фактів. Від аудитора вимагається знання інформації, яка стосується попередніх періодів, для оцінки того, чи була вона врахована під час підготовки перспективної фінансової інформації, а також для встановлення критеріїв оцінки припущень, підготовлених керівництвом підприємства. Необхідно ознайомитися з інформацією за попередній період та принципами обліку, які використовувалися в цьому періоді, і визначити їх прийнятність. Від аудитора не вимагається отримання доказів, які підтверджують гіпотетичні припущення, проте йому все-таки необхідно впевнитися, що такі припущення відповідають меті перспективної фінансової інформації і що немає жодних причин вважати, що вони недостовірні. Необхідно впевнитися, що фінансова інформація правильно підготовлена. Важливо з'ясувати, якою мірою результати, відображені в фінансовій інформації, залежать від тих розділів, котрі пов'язані зі змінними показниками, оскільки ці фактори впливають на обсяг необхідних аудиторських процедур.