4.2. Оцінка біоенергетичної ефективності технології вирощування капусти білоголової

Завдяки фотосинтетичній діяльності рослини здатні не тільки використовувати, а й накопичувати енергію в урожаї. Для підвищення продуктивності сільськогосподарських культур необхідним є збільшення витрат енергії на внесення добрив, захист рослин від шкідників, хвороб і посівів від бур’янів і т.д. Тому головним завданням сільськогосподарських виробників є підвищення врожаю, за рахунок чого збільшується надходження енергії.

Основне завдання енергетичного аналізу – пошук і планування методів сільськогосподарського виробництва, які забезпечують раціональне використання не відновлюваної та відновлюваної енергії, охорону навколишнього середовища.

Ціль оцінки біоенергетичної ефективності технології – визначити окупність затрат загальної енергії, накопиченої в урожаї культури, або його продуктивній частині, а також визначити рівень енергоємності отриманої продукції.

Для проведення розрахунків енергетичної ефективності технології вирощування капусти білоголової нами були складені технологічні карти, в яких зазначається перелік робіт, а також об’єм і час їх виконання. У таблиці 4.2. представлені основні показники оцінки біоенергетичної ефективності технології вирощування капусти білоголової.

Таблиця 4.2.

Біоенергетична ефективність вирощування капусти білоголової

Середнє за 2010-2011 рр.

Показники	Гібриди капусти білоголової
	Кевін	Пандіон	Етма	Сіліма	Куісто	Віват	Агресор	Адаптор
Прихід енергії з урожаєм, ГДж/га	111,2	116,3	116,8	183,7	199,9	210,5	306,9	314,0
Витрати енергії, ГДж/га	65,8	65,7	66,0	72,9	75,3	76,2	87,5	88,3
Приріст енергії, ГДж/га	45,4	50,6	50,8	110,8	124,6	134,3	219,4	225,7
Енергетичний коефіцієнт	1,69	1,77	1,77	2,52	2,65	2,76	3,51	3,56

Дані надходження енергії розраховували згідно з урожаєм капусти білоголової і вмістом загальної енергії в 1 кг сухої речовини.

Надходження енергії з урожаєм коливалося від 111,2 до 314,0 ГДж/га залежно від досліджуваних варіантів. Порівнюючи густоти стояння рослин капусти білоголової, слід відмітити, що збільшення кількості рослин приводило до підвищення надходження енергії при вирощуванні різних гібридів. Так, найменше енергії накопичувалось у надранньому гібриді Кевін – 111,2 ГДж/га. За ним майже однакові по показниках були надранній гібрид Пандіон – 116,3 і Етма – 116,8 ГДж/га. У ранньостиглих гібридів Сіліма і Куісто прихід енергії з урожаєм складав 183,7 і 199,9 ГДж/га відповідно. Найбільший прихід енергії з урожаєм було при вирощуванні середньопізніх гібридів Агресор і Адаптор – 306,9 і 314,0 Гдж/га.

Витрати енергії напряму пов’язані з її надходженням: чим більше надходить енергії, тим більше її витрачається, що пов’язано зі збільшенням кількості розсади при садінні та додаткового збору врожаю. Найменше витрачалось енергії у надранніх гібридів Пандіон і Кевін 65,7 та 65,8 ГДж/га відповідно. Різниця лише в додаткових витратах на 0,2 ГДж/га вимагав на вирощування гібрид Етма. На середньоранні гібриди Сіліма і Куісто витрати енергії складали 72,9 та 75,3 ГДж/га відповідно, а середньостиглий гібрид Віват – 76,2 ГДж/га. По наших даних найбільше витрачалось енергії на вирощування середньопізніх гібридів Агресор 87,5 ГДж/га і Адаптор - 88,3 ГДж/га.

Дані приросту енергії визначалися шляхом різниці між її надходженням і витратами. З даними розрахунків видно, що найменший приріст становив у гібрида Кевін 45,4 ГДж/га. Гібриди Пандіон та Етма вимагали витрачання на їх вирощування в середньому 50,7 ГДж/га. Найвищими показники приросту енергії були у гібрида Адаптор – 225,7 ГДж/га.

Одним з важливих показників при біоенергетичній оцінці ефективності технології вирощування є енергетичний коефіцієнт, який визначається співвідношенням між кількістю енергії, акумульованої врожаєм, до кількості енергії, яка була витрачена на виробництво. При побудові ранжируваного ряду від мінімального значення до максимального, місця розподілилися наступним чином: на першому місці гібрид Кевін – 1,69, на другому – гібриди Пандіон і Етма – 1,77, на третьому – гібрид Сіліма – 2,52, на четвертому – гібрид Куісто – 2,65, на п’ятому – гібрид Віват – 2,76, на шостому – гібрид – Агресор – 3,51, на сьомому – гібрид Адаптор – 3,56.

Таким чином, розрахунки біоенергетичної оцінки виробництва капусти білоголової дозволяють зробити висновки, що за приходом енергії з урожаєм найвищий показник був у гібрида Адаптор – 314,0 Гдж/га, а також витрати енергії 88,3 ГДж/га, приріст енергії 225,7 ГДж/га та енергетичний коефіцієнтом 3,56%.