- •Контрольні питання з відповідями
- •Записати порівняльні формули для обчислення характеристик і їх вибіркових оцінок: математичного сподівання, дисперсії, коваріації.
- •Пояснити, що означає “спроможність”, “незміщеність” і “ефективність” статистичних оцінок. Привести формулу для обчислення незміщеної оцінки дисперсії.
- •Сформулювати поняття про центральну граничну теорему. Перелічити основні особливості нормального розподілу. Пояснити, що таке “похибка середнього”.
- •Пояснити, що таке гістограма, як вона будується, чим відрізняється від диференційної функції розподілу, чому дорівнює її повна площа і площа на заданому інтервалі.
- •*Дати поняття про квантілі розподілу, показати, як визначаються медіана і квартілі. Описати “вусату коробку” Тьюки.
- •Дати поняття про розподіл Пірсона, про критерій узгодження Пірсона, описати послідовність розрахунків за критерієм Пірсона.
- •Дати поняття про “число степенів свободи” і про “число зв’язків”. Показати, які зв’язки є при порівнянні емпіричних і очікуваних частот (у критерії Пірсона).
- •Обґрунтувати умови, що необхідні для коректного застосування критерію Пірсона (врахувати особливості розподілу Бернуллі – Пуасона – Лапласа).
- •Показати, як визначаються границі 90%–вого довірчого інтервалу на генеральну дисперсію за допомогою розподілу Пірсона.
- •*Дати поняття про критерій узгодження Колмогорова – Смирнова.
- •Дати поняття про нормальну імовірнісну криву, показати, як вона будується і використовується.
- •Описати особливості нормального закону розподілу, його параметри і характеристики, диференційну й інтегральну функції, структуру таблиць, область застосування.
- •Описати особливості рівномірного закону розподілу, його параметри і характеристики, диференційну й інтегральну функції, область застосування.
- •Описати особливості показового закону розподілу, його параметри і характеристики, диференційну й інтегральну функції, область застосування.
Дати поняття про “число степенів свободи” і про “число зв’язків”. Показати, які зв’язки є при порівнянні емпіричних і очікуваних частот (у критерії Пірсона).
Число
степеней свободы (ЧСС) равно разности
между числом случайных величин и числом
линейных связей, наложенных на эти
величины. В критерии согласия Пирсона
рассматриваются разности
,
число которых равно k
– числу (укрупненных) интервалов. Суммы
наблюдаемых и теоретических частот
одинаковы и равны общему числу наблюдений
n ,
откуда имеем первую связь:
.
Центр теоретического распределения
совмещен с центром выборки
,
откуда имеем вторую связь:
.
Наконец, для двухпараметрических законов
уравнивается также мера изменчивости
теоретическая и выборочная
,
откуда добавляется еще одна связь:
.
Здесь xi
– центры заданных интервалов, т. е.
неслучайные коэффициенты.
Обґрунтувати умови, що необхідні для коректного застосування критерію Пірсона (врахувати особливості розподілу Бернуллі – Пуасона – Лапласа).
Прежде
всего, обеспечиваем выполнение условия
,
для чего расширяем границы крайних
интервалов (если требуется, до ).
Число интервалов должно быть достаточно
большим, чтобы в каждый интервал попало
не более 10% наблюдений, т.е.
.
Тогда частоты mi
в каждом интервале будут распределены
по закону Пуассона с характеристиками
.
С другой стороны, предполагается, что
в каждый интервал попадает не менее 5-и
наблюдений, для чего малонасыщенные
интервалы укрупняем (объединяем с
соседними). Тогда распределение Пуассона
будет близким к распределению Лапласа
(нормальному распределению),
стандартизованные величины
будут распределены нормально с нулевым
мат. ожиданием и единичной дисперсией,
следовательно, сумма квадратов этих
величин
будет
иметь распределение Пирсона 2.
Несколько противоречивые требования
могут быть удовлетворены только для
больших выборок n 200.
Для выборок меньшего размера условие
не выполняется, частоты mi
в каждом интервале распределены по
биномиальному закону (Бернулли) с
характеристиками
и в статистике Пирсона следует учесть
поправку:
.
Показати, як визначаються границі 90%–вого довірчого інтервалу на генеральну дисперсію за допомогою розподілу Пірсона.
Если
Х
распределено
нормально, то статистика
распределена по
закону Пирсона 2
с
ЧСС = n – 1,
потому
с вероятностью
90% она заключна в пределах
,
откуда получаем 90%-ные границы на
дисперсию совокупности:
.
*Дати поняття про критерій узгодження Колмогорова – Смирнова.
Простой
критерий Колмогорова – Смирнова основан
на сравнении кумуляты с интегральной
функцией теоретического закона. Найдем
максимальное
расхождение
.
Если статистика
окажется больше 1,63 ,
теоретический закон отвергается, а если
1,36
– принимается.
Корректное применение критерия
предполагает известными параметры
теоретического закона, а не определять
их по выборочным данным (как в критерии
Пирсона).
Дати поняття про нормальну імовірнісну криву, показати, як вона будується і використовується.
Для
візуальній перевірки відповідності
нормальному розподілу використовується
графічний метод, який заснований на
порівнянні кумуляти і інтегральної
функції нормального закону. На краях
укрупнених інтервалів si
(у
які повинно потрапити не менш 5-и
спостережень)
обчислюються
ординати кумуляти F(si);
передбачається, що ці значення породжені
нормальним законом розподілу
F(si) = (ti) + 1/2 ,
звидки визначаються значення
(ti) = F(si) – 1/2 ;
далі за таблицею інтегральної функції
Лапласа знаходяться відповідні ti
і будується графік si
– ti .
Для нормального закону цей графік являє
собою прямую
,
чи
.
Якщо точки (si , ti )
явно не групуються навколо деякий
прямій, гіпотеза про нормальність
розподілу відкидається. У такому випадку
вид графіка нормальної імовірнісної
кривої підказує, після якого функціонального
перетворення змінної розподіл стане
ближче до нормального.
