1.3 Інформаційне забезпечення аналізу дебіторської заборгованості

Зовнішній аналіз стану розрахунків з дебіторами базується на даних форм № 1 „Баланс” (третій розділ активу) і № 1-Б, при цьому складається таблиця 1.

Таблиця1

Аналіз складу і структури дебіторської заборгованості

Розрахунки з дебіторами	На початок року		На кінець року		Відхилення за звітний період
	сума, тис. грн.	питома вага, %	сума, тис. грн.	питома вага, %	сума, тис. грн.	питома вага, %

Для внутрішнього аналізу використовують дані аналітичного обліку рахунків, призначених для узагальнення інформації про розрахунки з дебіторами.

Бухгалтерська звітність має давати повне достовірне уявлення про фінансове становище організації, фінансові результати її діяльності і зміни у фінансовому становищі. Достовірною і повною вважається бухгалтерська звітніть, сформована відповідно до правил, установлених нормативними актами з бухгалтерського обліку. Підтвердження вірогідності бухгалтерської звітності дають в аудиторському висновку, якщо вона, згідно з чинним законодавством, підлягає обов’язковому аудиту.

РОЗДІЛ 2

АНАЛІЗ СТАНУ ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ВАТ «КЗРК»

2.1 Коротка характеристика ват «кзрк»

Відкрите акціонерне товариство „Криворізький залізорудний комбінат” є одним з провідних підприємств з видобутку залізної руди підземним способом на території України. Форма власності – колективна.

Товариство створене з метою забезпечення сировиною металургійної, хімічної та інших галузей народного господарства, потреб населення, соціальних і економічних інтересів акціонерів і трудового колективу, а також отримання прибутку за рахунок усіх видів виробничої, комерційної, торгівельної, фінансової, посередницької та інших видів діяльності.

Основні види діяльності підприємства:

• підземний видобуток залізної руди;

• виробництво вибухових речовин;

• виробництво збірних бетонних та залізобетонних виробів;

• виробництво інших будівельних виробів з бетону;

• оброблення каменю;

• виробництво металевих конструкцій;

• виробництво машин для добувної промисловості;

• ремонт електроустаткування;

• розподілення електроенергії;

• виробництво та розподілення тепла.

Підприємство ВАТ „КЗРК” належить до гірничо–видобувної галузі, це галузь матеріального виробництва, до цієї галузі належать виробництва, різні за організацією та технологією. Основну частку залізної руди в Україні дає Криворізький басейн (близько 90%). Це найбільший район видобутку залізної руди у світі, тому і найбільші комбінати, пов’язані із видобутком залізної руди знаходяться в Кривому Розі, серед них і ВАТ „КЗРК”.

Видобування залізної руди пов’язане із понесенням великих економічних витрат, крім цього видобування залізної руди породжує значні екологічні проблеми [32].

Формування собівартості продукції, що виробляється підприємствами гірничо-видобувної галузі, базується на Методичних рекомендаціях по формуванню собівартості продукції (робіт, послуг) в промисловості затверджених наказом Державного комітету промислової політики України від 02.02.2001 № 47 [23].

Головним джерелом відшкодування витрат підприємств гірничо–видобувної галузі виступає виручка від реалізації продукції, зокрема товарної залізної руди. Виручка від реалізації залежить від встановлених цін на продукцію. Як правило, підприємства гірничо–видобувної галузі встановлюють різні ціни на свою продукцію для вітчизняних покупців та іноземних, це пояснюється політикою підтримки вітчизняних товаровиробників. Планування та використання прибутку даних підприємств має тотожність з іншими галузями промисловості.

Порядок розподілу чистого прибутку та покриття збитків визначається Вищим органом відповідно до статуту, внутрішніх положень товариства та чинного законодавства України. За рахунок чистого прибутку підприємства, які перетворились на акціонерні, створюють фонд дивідендів та резервний фонд, можуть створюватись інші цільові фонди. Контроль за використанням коштів фондів здійснюють Ревізійна комісія та Спостережна рада.

Фінансову роботу на підприємстві організовує фінансовий відділ. Фінансовий відділ є самостійним структурним підрозділом апарату управління ВАТ „КЗРК” на правах відділу та в адміністративному відношенні підпорядковується безпосередньо заступнику генерального директора з економічних питань.

Організація фінансової діяльності комбінату направлена на забезпечення фінансовими ресурсами завдань плану, збереження та ефективного використання основних фондів і оборотних засобів, трудових та фінансових ресурсів підприємства, своєчасності платежів в державний бюджет, постачальникам та установами банків.

Структуру й штати відділу затверджує генеральний директор комбінату у відповідності з типовими структурами апарату управління й нормативами чисельності керівників, фахівців і службовців з урахуванням обсягу робіт. Структуру фінансового відділу наведено у додатку А. До складу фінансового відділу входять ведучий економіст, економіст І категорії, економіст ІІ категорії, економіст, які, в свою чергу, підпорядковуються начальникові відділу.

В своїй повсякденній роботі фінансовий відділ отримує та надає інформацію за призначенням. При цьому складаються взаємовідносини фінансового відділу з центральною бухгалтерією, планово – економічним відділом, відділом матеріально – технічного забезпечення, відділом зовнішньо–економічних зв’язків, технічним відділом, відділом збуту, юридичним відділом, відділом організації праці і заробітної плати та іншими підрозділами комбінату.

Розподіл фінансової роботи між працівниками фінансового відділу здійснюється відповідно до положення про фінансовий відділ та посадових інструкцій.

Відповідальність службовців фінансового відділу встановлена за порушення законодавчих і нормативних актів, наказів та розпоряджень по підприємству, за невиконання або неналежне виконання посадових інструкцій, правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства.

Таким чином, ВАТ „КЗРК” – це одне з провідних підприємств з видобутку залізної руди підземним способом на території України, відноситься до галузі матеріального виробництва. Оскільки дане підприємство є акціонерним товариством, то порядок розподілу чистого прибутку визначається Вищим органом. Фінансову роботу на підприємстві організовує фінансовий відділ, який є самостійним структурним підрозділом. Структуру й штати відділу затверджує генеральний директор. Розподіл роботи між працівниками фінансового відділу здійснюється відповідно до посадових інструкцій.

Після ознайомлення з підприємством та організацією фінансової роботи доцільно перейти до розгляду взаємозв’язків досліджуваного підприємства з іншими суб’єктами господарювання.

2.2 Аналіз динаміки, складу,структури та руху дебіторської заборгованості підприємства.

У сучасних умовах господарювання, за наявності конкуренції як невід’ємного елемента ринкової економіки та складнощів реалізації та збуту продукції сільськогосподарські підприємства, як і промислові, продають її, використовуючи форми послідовної оплати. Таким чином у підприємств з’являється дебіторська заборгованість, яка виступає важливою складовою оборотного капіталу. При аналізі поточних активів особливе місце посідає вивчення динаміки, складу, структуури, причин, строків існування і давності створення дебіторської заборгованості.

Негативно впливає на фінансовий стан підприємства збільшення дебіторської заборгованості. За виключенням випадків розширення діяльності і збільшення кількості покупців, що веде до підвищення сум дебіторів. Але кожне підприємство зацікавлене в скороченні термінів погашення платежів.

Прискорити погашення дебіторської заборгованості можна шляхом:

- ознайомлення з фінансовим станом покупця та набуття впевненості щодо його подальшої платоспроможності;

- своєчасне оформлення розрахункових документів;

- застосування попередньої оплати;

- застосування вексельної форми оплати;

- удосконалення розрахунків і т. д.

Досліджується тривалість надходження коштів у дебіторській заборгованості. Вона розраховується за формулою:

Тдз=СЗ*Дн/ДО (1)

де, Тдз – тривалість надходження коштів в дебіторській заборгованості, дні;

СЗ – середні залишки заборгованості по розрахунках дебіторів;

Дн – дні аналізованого періоду;

ДО – сума дебетового обороту по розрахунках дебіторів.

Окремо підраховують суму збитків підприємства від несвоєчасної сплати дебіторської заборгованості. Як правило, суму простроченої дебіторської заборгованості помножують на ставку банківського процента за цей період і потім віднімають суму отриманої пені. Інша методика розрахунку збитків: від простроченої муми дебіторської заборгованості віднімають її суму. Скориговану на індекс інфляції за цей період. І суму отриманої пені.

Аналіз складу іструктури дебіторської заборгованості ВАТ «КЗРК» в таб. 2.

Таблиця 2

Склад і структура дебіторської заборгованості ВАТ «КЗРК»

№ п\п	Розрахунки з дебіторами	На початок року		На кінець року		Відхилення
		Тис. грн.	%	Тис. грн.	%	(+,-)	За питомою вагою
1	За товари, роботи і послуги, не сплачені в строк	480,0	58,44	544,4	44,23	+64,4	-14,21
2	За виданими авансами	260,8	31,75	594,6	48,31	+333,8	+16,56
3	З іншими дебіторами	10,2	1,24	19,6	1,59	+9,4	+0,35
4	Резерв сумнівних боргів	70,4	8,57	72,2	5,87	+1,8	-2,7
	Усього	821,4	100,0	1230,8	100,0	409,4	-

За аналізований період загальна величина дебіторської заборгованості збільшилася на 409,4 тис. грн., що складає 49,8% до початку року. Це відбулося через збільшення суми боргу за виданими авансами на 333,8 тис. грн. та заборгованості за товари, роботи і послуги, не оплачені в строк, на 64,4 тис. грн. З урахуванням появи заборгованості з іншими дебіторами в сумі 9,4 тис. грн. Боргу з податкових розрахунків.

У складі дебіторської заборгованості найбільшу питому вагу мають розрахунки за товари, роботи і послуги, не оплачені в строк, хоча на кінець року їх частка і зменшилась на 14,21% (рис. 1).

Рис. 1. Структура дебіторської заборгованості підприємства

Значна частка простроченої дебіторської заборгованості (58,44% на початок року і 44,23% на кінець року) погіршує платоспроможність підприємства.

Таке становище свідчить про ускладнення розрахункової дисципліни і про значне відволікання коштів з обороту. Це досить негативно впливає на фінансовий стан агрофірми.

Треба приділяти увагу тій дебіторській заборгованості, яка буде повернута, і тій, яка не буде повернута. З цією метою визначається процент повернення заборгованості. Важливим є вивчення якості і ліквідності дебіторської заборгованості. Якість дебіторської заборгованості – це ймовірність її отримати в повній сумі.

Для цього виявляють термін дебіторської заборгованості. Практика показує, що чим більший термін дебіторської заборгованості, тим менша ймовірність її отримання. З цією метою аналізується вік дебіторської заборгованості. Доцільно скласти спеціальну аналітичну таблицю (таб. 3).

Таблиця 3

Аналіз віку дебіторської заборгованості

№ п\п		Дебіторська заборгованість за строками погашення			Інша поточна дебіторська заборгованість			Разом
		Тис. грн.	Питома вага, %	Тис. грн.		Питома вага, %	Тис. грн.		Питома вага, %
1	До 3 міс.	260,8	47,91	10,2		52,04	271,0		48,05
2	3-6 міс.	152,0	27,92	2,5		12,76	154,5		27,39
3	6-12 міс.	75,6	13,87	3,2		16,33	78,8		13,97
4	Більше року	56,0	10,29	3,7		18,87	59,7		10,59
	Разом	544,4	100,0	19,6		100,0	564,0		100,0

Але можна розглядати інші інтервали часу прострочення дебіторської заборгованості (наприклад, дні). Крім того, доцільно аналізувати вік дебіторської заборгованості в розрізі конкретних дебіторів. Визначається також питома вага простроченої заборгованості.

Узагальнюючим показником дебіторської заборгованості є її оберненість. Розраховується фактична та очікувана обіговість на разі умов договорів. Оберненість виступає взагалі показником ліквідності і якості дебіторської заборгованості, вона розраховується як відношення відвантаженної продукціії за реалізаційними цінами до середньої дебіторської заборгованості за аналізований період:

Кобдз=ОВП/СДЗ (2)

де, Кобдз – коефіцієнт оберненості дебіторської заборгованості, раз;

ОВП – обсяг відвантаженої продукції за реалізаційними цінами;

СДЗ – середня дебіторська заборгованість за аналізований період.

Цей коефіцієнт показує, скільки раз дебіторська заборгованість створюється на підприємстві і надходить йому за аналізований період.

Оберненість дебіторської заборгованості можна розрахувати в днях. Цей показник розраховується в два способи:

• як відношення кількості днів в аналізованому періоді до коефіцієнта обіговості:

Одз=Дн/Кобдз (3)

де, Одз – оберненість дебіторської заборгованості;

Дн – дні аналізованого періоду;

Кобдз – коефіцієнт оберненості дебіторської заборгованості, раз;

• як відношення додатка суми заборгованості на кінець періоду і тривалості аналізованого періоду до обсягу відвантаження продукції за реалізаційними цінами:

Одз=ДЗк*Дн/ОВП (4)

де, Одз – оберненість дебіторської заборгованості;

Дн – дні аналізованого періоду;

ДЗк – сума дебіторської заборгованості за аналізований період;

ОВП – обсяг відвантаженної продукції за реалізаційними цінами.

Для аналізу дебіторської заборгованості також визначають період погашення дебіторської заборгованості:

Длдз=Т/Кдз (5)

де, Длдз – тривалість погашення дебіторської заборгованості;

Т – дні;

Кдз – коефіцієнт оберненості дебіторської заборгованості.

Чим триваліший період погашення, тим більший ризик її неповернення. Цей показник необхідно розглядати по юридичним та фізичним особам, видам продукції, умовам розрахунків, тобто умовам заключення договорів.

Доля дебіторської заборгованості в загальному об’ємі оборотних засобів розраховується за формулою:

Удз=ДЗ/СО*100 (6)

де, Удз – питома вага дебіторської заборгованості в загальному об’ємі оборотних засобів, %;

ДЗ – середня величина дебіторської заборгованості;

СО – об’єм оборотних засобів.

Чим вищий цей показник, тим менш мобільна структура майна підприємства.

Доля сумнівної заборгованості в складі дебіторської заборгованості розраховується за формулою:

Усдз=СЗ/ДЗ*100 (7)

де, Усдз – питома вага сумнівної заборгованості в складі дебіторської;

СЗ – сумнівна заборгованість.

Цей показник характеризує „якість” дебіторської заборгованості. Тенденція його росту свідчить про зниження ліквідності.

На практиці агрофірми „Сонце” середня дебіторська заборгованість сладає:

(480,0+544,4)/2=512,2 (тис. грн.)

Обсяг відвантаженої продукції дорівнює 8010,2 тис. грн.

Кобдз=8010,2/512,2=15,64.

Тривалість одного обороту в днях:

360/15,64=23 (дня)

Показники оберненості дебіторської заборгованості можна порівнювати в динаміці, із середніми по галузі тощо.

Для аналізу руху дебіторської заборгованості використаємо дані ВАТ «КЗРК» за один рік у таблиці 4.

Таблиця 4

Склад і рух дебіторської заборгованості

Склад дебіторської заборгованості	На початок періоду	Виникло зобов’язання	Погашено зобов’язання	На кінець періоду	Зміни (+,-)
Розрахунки з дебіторами всьго у т. ч.	751,0	7550,2	7074,1	1227,1	476,1
За товари, роботи і послуги	480,0	2560,0	2495,6	544,4	64,4
З бюджетом	-	68,5	-	68,5	68,5
За виданими авансами	260,8	1264,5	930,7	594,6	333,8
Інша поточна заборгованість	10,2	98,0	88,6	19,6	9,4

Примітка. Якщо в обліковій політиці підприємства у момент реалізації зараховують надходження грошей на розрахунковий рахунок, то у клад дебіторської заборгованості необхідно вносити статтю „Товари відвантаженні”.

Аналіз руху дебіторської заборгованості по складу дав змогу встановити, що її збільшення виникло переважно при розрахунках за виданими авансами таза товари, роботи і послуги. Сума неоплачених рахунків збільшилась на 333,8 тис. грн. і 64,4 тис. грн. відповідно та становила на кінець періоду 594,6 тис. грн. і 544,4 тис. грн. Виявлена тенденція призводить до залежності агрофірми від фінансового стану партнерів.