Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекція 3.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
08.08.2019
Размер:
90.62 Кб
Скачать

5.Вимоги, що ставляться до житлових приміщень.

Житлове приміщення, що надається громадянам для проживання, має бути благоустроєним стосовно до умов даного населеного пункту, відповідати встановленим санітарним і технічним вимогам (ч. 1 ст. 50 ЖК).

Відповідність житлового приміщення визначеним санітарним і технічним вимогам — необхідна умова, що забезпечує нормальне проживання, нормальну життєдіяльність людини. У житлі мають підтримуватися належна температура, чисте повітря, визначена звуконепроникність, належне природне освітлення, воно має бути безпечним у протипожежному відношенні. Забороняється розташовувати житлові приміщення на підвальних і цокольних поверхах, висота приміщень від підлоги до стелі має бути не меншою 2,5 м. Житлове приміщення має відповідати всім умовам, за яких людина може проживати без шкоди для її здоров'я. Елементами благоустрою житлового приміщення є наявність водопроводу, каналізації, центрального опалення, газозабезпечення, електричного освітлення тощо.

Найбільше цим вимогам відповідає окрема упорядкована квартира. На сьогодні практично вся житлова площа нових будинків заселяється за принципом "окрема квартира на сім'ю".

При наданні житлових приміщень мають враховуватися інтереси громадян, яким вони надаються. Так, при наданні житлових приміщень не допускається заселення однієї кімнати особами різної статі, старшими за 9 років, крім подружжя, а також особами, які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, у зв'язку з чим вони не можуть проживати в одній кімнаті з членами своєї сім'ї.

Не допускається також заселення квартири, збудованої для однієї сім'ї, двома і більше сім'ями або двома і більше самотніми особами, за винятком випадку коли ізольоване приміщення, що звільнилося, не може бути передано наймачеві, який проживає в цій квартирі. Тоді його надають іншим особам у загальному порядку.

Особам похилого віку, а за висновком лікувально-профілактичного закладу також відповідним категоріям інвалідів і хворих на їх прохання житлові приміщення надаються на нижніх поверхах або в будинках з ліфтами.

При тимчасовому поліпшенні житлових умов громадянам можуть бути надані житлові приміщення, що не відповідають встановленим санітарним і технічним вимогам. У такому разі за ними зберігається право залишатися на квартирному обліку. Разом з тим категорично забороняється заселення житлових приміщень, що звільнилися: в аварійних, ветхих будинках, які не підлягають ремонту, в бараках, підвалах та інших непристосованих для житла будівлях, житлових будинках, що підлягають знесенню, капітальному ремонту чи переведенню в нежитлові.

6.Норма житлової площі.

У законодавстві України протягом десятиліть існує безліч житлових норм, з кожною з яких пов'язані певні правові наслідки. Це — і норма середньої забезпеченості житлом у даному населеному пункті, і норма, у межах якої особи, які постійно проживають в цьому населеному пункті, беруться на квартирний облік, і норма, з якої виходять житлові органи, надаючи житло громадянам, які перебувають на обліку, і норми, у межах яких громадяни мають право на компенсації (субсидії) при оплаті житла і комунальних послуг.

Житлове приміщення надається громадянам у межах норми житлової площі, за винятком випадків, передбачених законодавством України, але не менше розміру, який визначається Кабінетом Міністрів України і Федерацією професійних спілок України (ч. 1 ст. 48 ЖК). Згідно зі ст. 47 ЖК норма житлової площі в Україні встановлюється в розмірі 13,65 кв. м на одну особу. Зміст ст. 47 ЖК знайшов своє закріплення у п. 53- Правил обліку, де передбачено, що житлове приміщення надається громадянам у межах 13,65 кв. м житлової площі на одну особу, але не менше рівня середньої забезпеченості громадян житловою площею в даному населеному пункті. Це означає, що самостійний договір найму не може укладатися на ізольоване житлове приміщення, якщо воно за розміром менше рівня середньої забезпеченості громадян.

Норма житлової площі; що відповідно до ст. 47 ЖК надається громадянам в Україні — це максимальний розмір житлової площі на одну людину, а мінімальний — визначається рівнем середньої забезпеченості громадян житловою площею в даному населеному пункті. Так, в Києві житлові приміщення громадянам, що перебувають на обліку для отримання державного та комунального житла надаються саме у межах 13,65 кв. м житлової площі, але не більше однієї кімнати на одну особу і не менше 9 кв. м житлової площі на одну особу. Закріплена в ст. 47 ЖК норма житлової площі має практичне значення у таких випадках:

» визначення максимального розміру житлових приміщень, що надаються громадянам (ст. 48);

  • реалізація права наймача на вселення інших осіб у займане ним житлове приміщення (ст. 65);

  • вселення в житлове приміщення наймача піднаймачів (ст. 91) і тимчасових жильців (ст. 98);

  • надання житлового приміщення у зв'язку зі знесенням будинку або переобладнанням будинку (житлового приміщення) у нежитловий (ст. 111);

  • виселення наймача з наданням іншого впорядкованого житлового приміщення (ст. 113 ЖК);

  • в інших випадках.

В проекті ЖК законодавцем не визначена норма житлової площі. В ст. 19 проекту ЖК лише зазначена норма загальної площі для громадян, які потребують соціального захисту, у розмірі 21 кв. м на одну особу. Розмір загальної площі, що надається, не може бути меншим від норми середньої забезпеченості громадян у цьому населеному пункті, крім випадків, коли є письмова згода всіх дорослих членів сім'ї на одержання житла меншої площі, що не дає права зняти сім'ю з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.

Житлове приміщення може бути надане громадянам з перевищенням вказаного вище максимального розміру, якщо воно становить одну кімнату (однокімнатну квартиру), або у разі заселення однієї кімнати особами різної статі, старшими за 9 років, крім подружжя, а також особами, які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, у зв'язку з чим вони не можуть проживати в одній кімнаті з членами своєї сім'ї, або у випадках коли в квартирі, в якій проживає два або більше наймачів, звільнилося неізольоване житлове приміщення і воно надається наймачеві суміжного приміщення. Відповідно до ст. 31 ЖК житлові приміщення надаються громадянам, які потребують поліпшення житлових умов і постійно проживають у цьому населеному пункті, як правило, у вигляді окремої квартири на сім'ю.

В окремих випадках на прохання громадян, що перебувають на квартирному обліку (в першу чергу тих, у яких настала черговість на одержання житлових приміщень), та громадян, що користуються правом позачергового одержання житлових приміщень, у порядку тимчасового поліпшення житлових умов їм може бути надане житлове приміщення, яке не відповідає вимогам, передбаченим чинним законодавством, або за розміром менше від рівня середньої забезпеченості громадян житловою площею в даному населеному пункті зі збереженням відповідно права перебування на обліку та в списках першочерговиків чи позачерговиків.

Житлове приміщення надається громадянинові на всіх членів сім'ї, які перебувають разом з ним на квартирному обліку, а також на дітей, що народилися після взяття його на облік, і на дружину (чоловіка), яка пізніше вселилася на житлову площу, зайняту тим із подружжя, який перебуває на обліку.

Стаття 49 ЖК закріплює право громадян на додаткову житлову площу. Додаткова житлова площа — це розрахунковий норматив житлової площі, на яку додатково (понад основну норму) окремі категорії громадян мають право і яка не вважається зайвою. Право на додаткову житлову площу мають громадяни у зв'язку з професійною і службовою діяльністю або у зв'язку з хронічними захворюваннями, а також за особливі заслуги перед державою та суспільством. Відповідно до ст. 49 ЖК додаткова житлова площа надається окремим категоріям грома­дян у вигляді кімнати або в розмірі 10 кв. м.

Порядок і умови надання додаткової житлової площі та перелік категорій громадян, які мають право на її одержання, встановлюється законодавством України. Так, відповідно до ч. 7 ст. 35 Закону України від 17 листопада 1992 р. "Про статус народного депутата України" народний депутат має право на додаткову житлову площу у вигляді окремої кімнати. Право на додаткову житлову площу згідно зі ст. 18 Закону України від 23 вересня 1997 р. "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" також мають члени всеукраїнських професійних творчих об'єднань журналістів.

Відповідно до переліку хронічних захворювань особи, що на них страждають, не можуть проживати у комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім'ї.

Громадянам, що хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, а також громадянам, яким ця площа необхідна у зв'язку з умовами і характером виконуваної роботи, розмір додаткової житлової площі може бути збільшений. Так, відповідно до ст. 24 Закону України від 13 грудня 1991 р. "Про наукову і науково-технічну діяльність" (в, редакції Закону від 1 грудня 1998 р.) науковим працівникам, які мають науковий ступінь кандидата або доктора наук, для забезпечення умов для наукової діяльності, надається додаткова житлова площа у вигляді кімнати (кабінету) або в розмірі до 20 кв. м.

Кабінет Міністрів України постановою від 31 грудня 1996 р. № 1589 затвердив Порядок надання додаткової жилої площі особам, які внаслідок Чорнобильської катастрофи - перенесли променеву хворобу будь-якого ступеня або стали інвалідами, дітям-інвалідам, які потребують особливого догляду, та сім'ям, що втратили годувальника з числа осіб, віднесених до категорії 1", який відповідно до Закону України від 28 грудня 1991 р. "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначає порядок і умови надання додаткової житлової площі таким категоріям населення:

  • особам, віднесеним до категорії 1, які перенесли променеву хворобу будь-якого ступеня або стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи;

  • сім'ям, що втратили годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи з числа громадян, віднесених до категорії 1;

  • сім'ям, у складі яких є діти, що стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи та потребують особливого догляду.

Придбання або спорудження житла для зазначених осіб і сімей здійснюється за рахунок коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення.