Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МВВШ тема1.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
08.08.2019
Размер:
123.9 Кб
Скачать

1.4. Особливості організації навчального процесу у внз відповідно до Болонської декларації та передумови приєднання системи вищої освіти України до нього

Відповідно до принципу автономії основну відповідальність за забезпечення якості освіти покладено на вищий навчальний заклад. На національному рівні забезпечення якості освіти передбачає оцінювання програм навчання (навчальних планів) і вищих навчальних закладів у цілому; створення системи акредитації, атестації, міжнародне партнерство, співробітництво і створення мережі агентств, які займаються оцінюванням якості вищої освіти. На європейському – розроблення погоджених стандартів, процедур керівних принципів.

Із часом пріоритети Болонського процесу істотно змінилися, зокрема, кардинальних змін зазнала парадигма європейської вищої освіти. Відбувається перехід від формату навчаємо до формату вчимося. Нині вже не студента навчають, а він сам навчається впродовж усього життя, а викладачі лише допомагають йому.

Одним із заходів, спрямованих на формування загальноєвропейського простору вищої освіти, стало введення системи академічних кредитів як основи розвитку мобільності студентів.

Кредити встановлюються за всіма компонентами освітньої програми (навчального плану), модулями дисциплін і курсів (спецкурсів). Вони мають відображати потрібну кількість часу на кожний із видів занять відповідно до повного обсягу роботи, потрібної для завершення одного року навчання за освітньою програмою (навчальним планом).

Кредити в Європейській кредитно-трансферній системі (ЕСТS), розробленій Європейською комісією у 1997 р., можуть бути одержані лише після виконання відповідної роботи й отримання відповідної оцінки за результати навчання.

Система ЕСТS – це спосіб представлення освітніх програм шляхом вимірювання у кредитних одиницях її компонентів (дисциплін, курсів). Ця система лежить в основі організації навчального процесу і має багатоцільове призначення. Введення ЕСТS полегшує академічне визнання дипломів і кваліфікацій, робить прозорим освітні програми і навчальні плани.

Організація навчального процесу на факультетах має здійснюватися за трьома формами навчальних планів з кожної спеціальності, а саме за:

а) базовим навчальним планом, спільним для всіх спеціальностей, яким користуються для визначення загальної трудомісткості роботи кожного студента;

б) індивідуальними робочими планами, які визначають спеціалізацію студента;

в) робочими планами – для формування графіка навчального процесу і розрахунків навчального навантаження викладачів на рік.

Організація навчального процесу складається з чотирьох компонентів:

1) визначення форм проведення навчального процесу;

2) методичного забезпечення;

3) запису студентів на вивчення дисципліни;

4) служби академічних консультантів (тьюторів).

Навчання за кредитно-модульною системою здійснюється не за „лінійною” (Гумбольтівською) схемою, як у більшості вітчизняних вищих навчальних закладів, а за „нелінійною” (асинхронною). Можливе виділення нового циклу диск план для студентів, які атестовані за всіма дисциплінами індивідуального навчального плану і бажають спеціалізуватися в певній галузі знань для виконання випускної (дипломної) роботи, а також для більш поглибленої підготовки з іноземної мови чи інших дисциплін.

Форми навчання залишаються здебільшого традиційними:

а) аудиторні заняття (лекції, семінарські, практичні, лабораторні заняття, групові консультації, майстер-класи);

б) позаудиторні заняття (індивідуальні консультації, самостійна робота, робота в науковій бібліотеці, навчальні й виробничі практики);

в) контроль знань (рубіжна атестація, контрольні роботи, тестування (письмове чи комп’ютерне) за розділами курсу, звіт за курсовими роботами, колоквіуми);

г) поточна і підсумкова атестації (підсумкові тестування з дисциплін, екзамен (письмовий чи усний), захист випускної роботи, міждисциплінарний екзамен, державний екзамен).

Хоч обсяг навантаження в навчальному плані для різних дисциплін може різнитися, для студентів молодших курсів 1/3 часу потрібно відводити на аудиторну роботу, а 2/3 – на позааудиторну. Для студентів старших курсів, зокрема випускних, не менше ¾, запланованого на засвоєння дисциплін, відводиться на самостійну підготовку.

Методичне забезпечення передбачає підготовку з кожної спеціальності: навчальних програм з кожної дисципліни з урахуванням кредитних одиниць, матеріалів для аудиторної (тексти лекцій, плани семінарських занять, мультимедійний супровід занять) та самостійної (набори текстів домашніх завдань, матеріали для самоконтролю, теми рефератів і курсових робіт, матеріали в електронній бібліотеці університету) роботи, для контролю знань студентів (письмові контрольні роботи, письмові електронні тексти, екзаменаційні білети), для проведення практик (укладання договорів з установами, де проводитиметься практика, плани і програми проведення навчальних практик, форми звітної документації).

Викладачам потрібно перейти до концентрованих форм викладу матеріалу в поєднанні з активною самостійною роботою студентів і регулярними консультаціями викладачів. Це спонукатиме студентів до систематичної роботи впродовж навчального Рону, позбавить від „штурмівщини” в період сесій.

За сукупністю індивідуальних планів студентів деканат розробляє робочий навчальний план і складає розклад занять.

Академічний консультант (тьютор) допомагає студентові у виборі й реалізації освітньої траєкторії на факультеті. Тьютора призначають наказом по університету за умови наявності у нього вищої освіти і належної підготовки для цієї роботи. Він представляє академічні інтереси студентів і є членом навчально-методичної ради факультету. До його обов’язків належить проведення групових та індивідуальних консультацій щодо складання індивідуальних і робочих планів на рік, організація академічних консультацій студентів викладачами на регулярній основі. Він має право контролювати своєчасну підготовку і наявність на кафедрах усіх методичних матеріалів, потрібних для навчання з відповідної спеціальності, виконання плану і своєчасність проведення рубіжного і поточного контролю з усіх дисциплін, брати участь у роботі комісій під час проведення ректоратом контрольних перевірок. Тьютор зобов’язаний підвищувати свою кваліфікацію кожні три роки.

Юридичною основою організації навчального процесу на факультеті є угода про навчання, що укладається між студентом і вищим навчальним закладом, та академічна довідка.

Міністерство освіти і науки України проводять цілеспрямовану роботу з підготовки приєднання вищих навчальних закладів до Болонського процесу. Нині ця робота стосується тальки вищих навчальних закладів ІІІ і IV рівнів акредитації.

Передумовами приєднання системи вищої освіти України до Болонського процесу є адаптація законодавства України до принципів і вимог цього процесу, структурні зміни освіти, запровадження у системі вищої освіти Європейської кредитно-трансферної системи, проведення педагогічного експерименту у вітчизняних вищих навчальних закладах ІІІ і IV рівнів акредитації щодо запровадження кредитно-можульної системи організації навчального процесу.

Для цього потрібно розробити структурно-логічні схеми фахівців за всіма напрямами та спеціальностями, запровадити модульну систему організації навчального процесу, систему тестування та рейтингового оцінювання знань і умінь студентів; організувати навчальний процес на основі освітніх програм, які формуються як набір залікових кредитів; увести граничний термін навчання за такою програмою, в тому числі граничний термін бюджетного фінансування; створити нове покоління галузевих стандартів вищої освіти; розробити індивідуальні графіки навчального процесу з урахуванням особливостей кредитно-модульної системи; зараховувати до вищих навчальних закладів тільки за напрямами підготовки; вдосконалити навчально-методичне, матеріально-технічне та інформаційне забезпечення навчання в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу; форм4вати навчальні програми всіх освітніх дисциплін на основі освітньо-кваліфікаційних характеристик випускників за галузевими стандартами; ввести інституцію викладачів-кураторів (тьюторів) індивідуальних траєкторій навчання студентів.

Приєднання України до Болонського процесу дасть можливість:

Витзанти українські дипломи про вищу освіту всіма країнами – учасницями Болонського процесу, насамперед через введення загальноєвропейського додатка до диплома.

2. Розширити доступність і підвищити конкурентоспроможність вищої освіти в Європі; створити умови для значного підвищення мобільності студентів, викладачів і адміністративного персоналу. Щодо побоювання у зв’язку з цим відтоку спеціалістів і здібної молоді з України слід зазначити, що європейське співтовариство ретельно відстежує стан ринків праці в своїх країнах і не має наміру розширювати доступ до них ззовні. Водночас за деякими професіями за відсутності достатньої кількості фахівців з необхідним рівнем підготовки країни Європи активно залучають випускників вищих навчальних закладів інших країн. Випускники європейських навчальних закладів освіти нині віддають перевагу навчанню в аспірантурі США, де для наукової діяльності створено сприятливіші умови.

3. Вдосконалити організацію навчального процесу, контролю та атестації студентів уведенням єдиного для всієї Європи механізму обліку засвоєння студентами змісту освіти (ЕСТS). Насамперед ідеться про розширення можливостей нелінійної схеми навчання, що сприятиме реалізації особистісно-орієнтованого підходу до підготовки студентів, вибору ними індивідуальної траєкторії навчання.

4. Підвищити самостійність і водночас відповідальність вищих навчальних закладів у питаннях вибору змісту навчання і підвищення якості освіти.

5. Вищим навчальним закладам України контактувати із навчальними закладами як у середині країни, так і поза її межами з метою обміну досвідом щодо змісту освітніх програм, організації процесу навчання. У зв’язку з цим важливо вивчити досвід країн, які підписали Булонську декларацію.

Водночас є певні труднощі з приєднанням У4раїни до Болонського процесу. Серед них:

1. Необхідність підвищення рівня фінансування вищої освіти і науки та їхнього матеріально-технічного забезпечення.

2. Вимога перейти на дворівневу вищу освіту (бакаларатура, магістратура) зумовила необхідність відмовитися від етапу підготовки кваліфікації спеціаліста, що є типовим для вищої школи СНД. Як це зробити і взагалі чи доцільно це робити?

3. Вимога відмовитися від присвоєння вченого ступеня „кандидат наук” і введення лише ступеня „доктор наук”.

4. Необхідність перегляду напрямів і спеціальностей підготовки у вищих навчальних закладах з метою зближення їх із загальноєвропейським переліком також спричинює труднощі, пов’язані зі специфікою народного господарства, економіки і розвитку науки в Україні.

5. Посилення автономії вищих навчальних закладів і послаблення управлінської ролі МОН України зумовило ю втрату переваг, пов’язаних зі здійсненням централізованої роботи з удосконалення організаційної структури навчальних закладів та освіти загалом і контролюючих функцій міністерства.

Проте вірним є те, що Україна водночас з участю у Болонському процесі має будувати національну систему вищої освіти, виходячи із внутрішніх потреб та інтересів і орієнтуючись на світовий досвід.

22

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]