400 Школолиавстео |

тодичної роботи та навчанню з відривом від основного місця роботи.

Кожний педагог, незалежно від закладу, в якому працює, повинен один раз на 4—5 років проходити підвищення кваліфікації в закладах післядипломної освіти, ні відповідних факультетах педагогічних інститутів, курсах, на факультетах підвищення кваліфікації на базі педаго­гічних університетів. Школи направляють педагогів від­повідно до термінів перепідготовки та офіційного набору певних груп за профілем перепідготовки. Підвищення ква­ліфікації керівників шкіл здійснюється у спеціальних гру­пах (на факультетах, в інститутах), які зосереджують свою роботу на вивченні сучасної теорії управління (менедж­менту).

Внутрішкільну методичну роботу здійснюють певного дня тижня, у найзручніший для всіх членів педагогічного колективу час.

Для стимулювання діяльності вчителів щодо підвищен­ня їх професійної кваліфікації, методичної майстерності, спрямованості до якісних результатів у навчанні й вихо­ванні школярів, починаючи з 1972 p., запроваджено їх атестацію.

Атестація педагогів — комплексна перевірна, що здійснюється спеціальною атестаційною комісію з метою визначення рівня ква­ліфікації педагога, що дає їм змогу претендувати на присвоєння більш високого кваліфікаційного рівня.

Передбачає визначення відповідності педагогічних працівників зайнятій посаді, рівню кваліфікації, залежно від якого та стажу педагогічної роботи їм встановлюють ква­ліфікаційну категорію, визначають тарифний розряд оплати праці, присвоюють педагогічне звання.

Атестація проводиться відповідно до Закону України * Про освіту» з метою стимулювання діяльності педагогіч­них працівників, щодо підвищення кваліфікації, профе­сіоналізму, розвитку творчої ініціативи. Вона є дієвим сти­мулом підвищення педагогічної майстерності.

Традиційно проводили її один раз на 5 років. Основна частина спеціалістів (учителі з вищою освітою) підтвер­джувала рівень своєї кваліфікації, кращі з них здобували більш високу кваліфікаційну категорію, окремих атесту­вали як фахівців з низьким рівнем кваліфікації, чиї про­фесійні якості не відповідали вимогам працівників осві­ти. З демократизацією системи освіти з'явилася можли­вість атестуватись педагогу за власним-бажанням, який

401

Методична робота в школі

вправі звернутися із заявою до атестаційної комісії з про­ханням атестувати його на будь-яку категорію.

Система атестаційних комісій має таку ієрархічну стру­ктуру: головна, створена органом управління освітою на рівні країни, краю, області; автономії; районна (окруж­на, міська), яка створюється відповідним органом управ­ління освітою; атестаційна комісія освітнього закладу, яка створюється педагогічною радою закладу. Кожна з комісій розглядає коло питань у межах своєї компетен­ції, тобто присвоює відповідні кваліфікаційні категорії: вищу (головна атестаційна комісія); першу (районна (окру­жна, міська) комісія); другу (атестаційна комісія освіт­нього закладу).

Відповідно встановлено кваліфікаційні категорії: спе­ціаліст, спеціаліст другої категорії, спеціаліст першої ка­тегорії, спеціаліст вищої категорії, а також педагогічні звання: старший учитель, старший викладач, учитель (ви­хователь)-методист, педагог-організатор-методист, майс­тер виробничого навчання .першої (другої категорії) та інші.

З розвитком ринку праці помітилася реальна дифе­ренціація в оплаті праці вчителів різних кваліфікаційних категорій, конкуренція при працевлаштуванні у школи нового типу.

Атестація педагогічних працівників на сучасному ета­пі передбачає системність і цілісність експертних оцінок, відкритість, колегіальність, єдність вимог. Суть їх сфор­мульовано в кваліфікаційних характеристиках, затвердже­них Міністерством освіти і науки, регіональними органа­ми управління освітою. І

Атестацію проводять одноетапно (з теоретичних і прак­тичних питань одночасно) або в два етапи. На першому організовують теоретичні кваліфікаційні випробування (іс­пити, співбесіди, захист власного творчого звіту) або дослід­ні (експериментальні розробки). Мета їх — з'ясувати рі­вень теоретичної підготовки;педагога (спеціальних знань, методики викладання предмета, психолого-педагогічних знань, володіння новими педагогічними технологіями, уміння використовувати знання у власній діяльності). Дру­гий етап передбачає перевірку та оцінювання практичних професійних умінь педагога(результативність праці в на­вчально-виховному процесі); 3 цією метою члени комісії відвідують заняття, проводять анкетування учнів, бать­ків, колег атестуючого, адміністрації школи. Використання психолого-педагогічних методик дає змогу об'єктивно ви-

402

Шиолоэнавство

значити реальний кваліфікаційний рівень педагога, його творчій потенціал. Атестація робочого місця є одним із елементів атестації педагогічного працівника.

Запитання. Завдання

1. Складіть орієнтовний план роботи методичного об'єднання з Ва­шої спеціальності, попередньо ознайомившись з роботою такого об'єд­нання в школі.

2. Проаналізуйте можливі зв'язки між різними формами методич­ної роботи в школі.

3. Складіть план з професійного самовдосконалення своєї мето­дичної роботи.

4. Підготуйтеся до розповіді про досвід передового вчителя-методиста. Продумайте режисуру виступу мікрогрупи: план розповіді, демонстрація фрагмента уроку за методикою вчителя, ілюстрації до роз­повіді, прийоми активізації уваги аудиторії під час захисту досвіду.

5. У чому полягає доцільність існування методичної ради школи?

4.5. Інноваційна спрямованість педагогічної діяльності

ІЬ.