Особливості внутрішкільного контролю

Внутрішкільний контроль — систематична, цілеспрямована пере­вірка адміністрацією школи роботи педагогічного колективу, окре­мого вчителя.

Спрямований він на досягнення відповідності діяльнос­ті школи вимогам стандарту освіти. Організація внутрі-шкільного контролю відбувається у кілька етапів. Розпо­чинається вона з визначення мети контролю, складання плану, передбачення форм і методів перевірки. На етапі перевірки відбувається констатування, оцінювання фактич-

390

ного стану справ, які є підставою для формування виснов­ків і пропозицій щодо вдосконалення навчально-виховного процесу, усунення недоліків. Пропозиції, рекомендації щодо усунення недоліків передбачають відповідні терміни, а за потреби — форми і терміни контролю.

Внутрішкільний контроль повинен мати індивідуальний характер (підконтрольність роботи кожного члена колекти­ву), систематичність (регулярність, системність контролю на всіх етапах навчально-виховного процесу), об'єктивність, все­бічність і різноманітність форм, диференційований підхід (враховування специфічних особливостей та індивідуальних якостей тих, кого контролюють), єдність вимог осіб, які здійс­нюють контроль.

Внутрішкільний контроль поширюється на: навчально-виховний процес, методичну роботу, забезпеченість на­вчально-виховного процесу та ін.

Види, форми й методи внутрішкільного контролю

За спрямуванням внутрішкільний контроль поділяють на тематичний і фронтальний.

Тематичний контроль передбачає перевірку роботи ко­лективу над вирішенням певної проблеми, рівень знань і вмінь учнів з відповідної теми або предмета загалом, зміст і ефективність роботи класних керівників з певного на­пряму виховної роботи, інновації в школі, результати впро­вадження передового педагогічного досвіду тощо.

Фронтальний контроль спрямований па вивчення ді­яльності педагогічного колективу, методичних об'єднань або окремого учителя, рівень викладання окремих предме­тів в усіх або певних класах, роботи класних керівників.

Залежно від об'єкта контролю, виділяють класно-уза-гальнюючий, персональний, предметно-узагальнюючий, те-матично-узагальнюючий, комплексно-узагальнюючий його види. Класна узагальнюючий контроль спрямований на вивчення діяльності вчителів, які працюють у певному кла­сі, виявлення рівня знань і вихованості учнів класу, якості і методів викладання в класі, якості роботи класного керів­ника. Персональний контроль стосується вивчення продук­тивності викладацької діяльності, методичного рівня учите­ля загалом або певних аспектів його діяльності. Може бути тематичним і фронтальним. С засобом самоуправління вчи­теля, стимулом його професійного зростання. Предметно-узагальнюючий контроль зосереджується на вивчення ста-

391 Таблиця 2

Орієнтовна програма фронтальної перевірки роботи вчителя

	Зміст перевірки	Методи і форми перевірки
1	Виконання вчителем Стату­ту і Правил внутрішнього трудового розпорядку шко-ли.	Спостереження уроків, ви­ховних заходів. Аналіз на­вчально-виховної роботи вчителя.
2	Підготовка вчителя до уроків і позакласних заходів.	Перевірка планів роботи вчителя.
3	Виконання вчителем на-вчальних програм, нор­ми контрольних, практич­них і письмових робіт.	Аналіз класного журналу, зошитів учнів.
4	Якість уроків, їх навчіть-на, розвиваюча та виховна роль.	Відвідування та аналіз 8 — 10 уроків. Аналіз успішності за класним журналом.
5	Стан знань, умінь і навичок учнів. Уміння застосу­вати знання на практиці.	Спостереження на уроках, вивчення зошитів, журна­лів, щоденників. Проведен­ня контрольних робіт, усне опитування.
6	Виховання інтересу до предмета.	Анкетування, співбесіда з учнями.
7	Як учитель навчає вчитися?	Завдання типу: скласти план, зробити аналіз відпові­ді, статті, скласти тези, робо­та із довідковою літературою.
8	Виховання учнів у процесі навмання, позакласна робота з предмета.	Спостереження на уроках, відвідування гуртків, факультативів.
9	Виховання свідомої дисцип­ліни. Робота над правилами для учнів.	Спостереження на уроках, відвідування гуртків, факультативів.
10.	Виконання єдиних вимог до усної та писемної мови, opганізація позакласного чи­тання.	Перевірка зошитів учнів, техніки читання, вивчення читацьких формулярів.

392

393

Школознавство Продовження таблиці 2

	Зміст перевірки	Методи і форми перевірки
11.	Робота вчителя з попере­дження неуспішності. Інди-відуальна робота з учнями. Проведення додаткових занять.	Вивчення причин неуспіш­ності. Аналіз додаткових занять. Аналіз класного журналу.
12	Робота вчителя з батьками учнів, громадськістю.	Співбесіда з батьками, анкетування.
13	Самоосвіта вчителя.	Співбесіда з учителем.
14	Результати навчально-виховної роботи вчителя.	Підсумки опитування, кон­трольних робіт. Бесіда з ак­ тивом класу. Загальне вра­ження.

ну та якості викладання окремого предмета в одному класі, в паралельних класах, у школі загалом. Тематично узагаль­нюючий контроль охоплює роботу різних учителів в різних класах, але за певним напрямом навчально-виховного про­цесу (наприклад, розвиток пізнавальних інтересів на уро­ках природничого циклу). Комплексно-узагальнюючий кон­троль має своєю метою з'ясування організації вивчення пев­них предметів в одному або кількох класах.

Педагогічна практика виробила різноманітні форми внутрішкільного контролю, застосування яких залежить від його виду.

За колективної форми до контролю залучають усі рів­ні управління школи (адміністрацію, керівників кафедр, досвідчених учителів, учнів, батьків). Взаємоконтроль пе-редбачає залучення до контролю керівників кафедр, до­свідчених вчителів, класних керівників, вдаючись до на­ставництва, взаємовідвідування навчальних занять і ви­ховних заходів. Право самоконтролю — делегується найдосвідченішим вчителям і класним керівникам, які обов'язково періодично звітують перед керівництвом шко­ли. Адміністративний плановий контроль, згідно з пла­ном, здійснюють директор, його заступники, керівники кафедр. У разі виникнення непередбачених проблем ди­ректор школи, його заступники вдаються до адміністра­тивного регулюючого (позапланового) контролю.

Найпоширенішими у процесі внутрішкільного контро­лю є такі методи: спостереження - відвідування уроків,

Методична робота в школі

позакласних заходів з наступнім обговоренням; вивчення шкільної документації, класних журналів, учнівських щоденників, планів уроків, особових справ учнів; опиту­вання (усне проводять під час невимушеної або цілеспря­мованої бесіди за спеціально підготовленою програмою; письмове, вдаючись до контрольних робіт, анкетування з обмеженою кількістю варіантів відповідей; тестування — метод психологічної діагностики; ретроспективний розбір — оцінювання діяльності школи випускниками минулих ро­ків, викладачами вищих навчальних закладів на основі ана­лізу вступних іспитів вихідцями зі школи; хронометру­вання — вивчення режиму роботи школи, раціонального використання часу в процесі уроку, виховного заходу, з'ясу­вання причин перевантаження вчителів і учнів, визначен­ня обсягу домашніх завдань тощо.

За критерієм послідовності внутрішкільний контроль може бути поточним, попереднім, проміжним, підсумко­вим, а також епізодичним і періодичним.

Запитання. Завдання

1. Доведіть необхідність планування роботи школи (вчителів, кла­сних керівників, директора).

2 Проаналізуйте зміст річного плану роботи школи, де Ви прохо­дите практику.

3. Поясність види внутрішкільного контролю.

4. Обґрунтуйте існуючі методи внутрішкільного контролю.

5. Від чого залежить ефективність існуючих форм внутрішкільного

контролю?

6. Чим зумовлена атестація робочих місць працівників освіти?

4.4. Методична робота в школі

Значення методичної роботи для підвищення рівня професійної підготовки вчителя

Методична робота в школі — спеціально організована діяльність педагогічного колективу, що створює умови для підвищення май­стерності педагога.

Методична робота спонукає вчителя до роботи над під­вищенням того фахового рівня, сприяє збагаченню педа­гогічного колективу педагогічними знахідками, допома-

394

Школознавство

Методична робота в школі

395

гає молодим учителям переймати майстерність у більш досвідчених колег.

її функції полягають у визначені системи заходів, спря­мованих на досягнення найкращих результатів (плануван­ня); у діяльності з удосконалення структури і змісту мето­дичної роботи (організаційна); у регулярному вивченні спів­відношення між рівнем компетентності педагогів, що виявляється в узагальненому результаті їх праці, та вимога-їм и суспільства до якості роботи працівників освіти (діагнос­тична); передбаченні знань та умінь, необхідних педагогам у майбутньому (прогностична): виробленні принципово но­вих положень навчально-виховної роботи, у формуванні, екс­периментальній перевірці та впровадженні передового досвіду (моделююча); відновленні частково забутих або втрачених учителями знань після закінчення навчального закладу (від­новлююча); виправленні недоліків у діяльності педагогів, пов'язаних з використанням застарілих методик (коригую-ча); інформуванні, агітації педагогів щодо впровадження до­сягнень науки, Передового досвіду (пропагандистська); на­лагодженні й підтриманні зворотного зв'язку, в оцінюванні відповідності наслідків методичної роботи завданням та нор­мативним вимогам (контролю-інформаційна).

Методична робота покликана стимулювати підвищен­ня наукового рівня вчителів, їх підготовку до засвоєння змісту нових програм і технологій реалізації, досягнень психолого-педагогічних дисциплін і методик викладання, передового педагогічного досвіду.

Методична робота здійснюється за такими напрямами; /. Поглиблення філософське педагогічних знань. Спря­моване на вивчення Педагогічної теорії та методики на­вчання й виховання, психології, етики, естетики, поглиб­лення науково теоретичної підготовки з предмета й мето­дики його викладання.

2. Вивчення принципів розвитку української національ­ ної школи. Передбачає збагачення педагогічних працівни­ ків надбаннями української педагогічної думки, науки, культури, вивчення теорії та досягнень науки з викладан­ ня конкретних предметів, оволодіння сучасними наукови­ ми метолами, освоєння оновлених програм і підручників.

3. Освоения методики викладання додаткових пред-метів. Охоплює вивчення складних розділів навчальних програм з демонструванням відкритих уроків, застосуван­ ням наочних посібників, дидактичних матеріалів.

4. Систематичне інформування про нові методичні розробки. Полягає у систематичному вивченні інструктив-

но-методичних матеріалів стосовно змісту і методики навчально-виховної роботи.

6. Оволодіння науково-дослідними навичками. Сприяє формуванню дослідницьких умінь, організації власного теоретичного пошуку, аналізу та оцінювання результатів педагогічних досліджень.