7.Входження України під протекторат Московської держави (1654 р.). “Березневі статті” б. Хмельницького.
8 січня 1654 р. на раді гетьмана з генеральною старшиною та полковниками було вирішено прийняти протекцію (захист, покровительство) московського царя.
У березні 1654 р. за твердженя «березневих статей»
підтвердження прав, привілеїв та вільностей Війська Запорозького
укладення реєстру у 60 тис. осіб;
обрання Військом Запорозьким гетьмана;
боротьбу Московської держави проти Речі Посполитої та татар;
збереження прав київського митрополита.
Незважаючи на деякі обмеження суверенітету, «Березневі статті» надавали Україні широку автономію під протекторатом Росії
7.Україна після Переяславської ради 1654 р.
Навесні 1654 р. Московська держава, згідно зі «Статтями», розпочала війну проти Речі Посполитої.
У травні 1655 р. Б. Хмельницький разом з російським військом звільнив Брацлавщину та Поділля і почав на західноукраїнські землі похід, який завершився розгромом поляків
За Віленським перемир'ям між Польщею та Московською державою припинялися воєнні дії, сторони зобов'язувалися не вступати у переговори зі Швецією та почати проти неї спільні дії.
Б. Хмельницький розцінював Віденське перемир'я як порушення Москвою Переяславсько-Московської угоди, оскільки цар припиняв війну проти Польщі. У жовтні 1656 р. гетьман уклав угоду з трансільванським князем Юрієм II Ракоці про спільні дії проти Польщі. Трансільванське військо у 1657 р. із загоном українських козаків на чолі з А. Ждановичем здійснило похід у Польщу, але він закінчився невдачею.
Дізнавшись про невдачу трансільвансько-української коаліції у Польщі, він дістав удар і помер у липні 1657 р.
8. Кирило-Мефодіївське братство
Кири́ло-Мефо́діївське братство країнська таємна політична організація, що виникла в грудні 1845 — січні 1846 у Києві.
Ініціаторами створення братства і його засновниками виступили Гулак, Костомаров,Куліш
Організація була названа іменами відомих слов'янських просвітителів Кирила і Мефодія.
Знаком братства став перстень з написом «Св. Кирило і Мефодій, січень 1846» У квітні 1846 року до братства вступив Тарас Шевченко.
Кирило-Мефодіївське братство ставило своїм головним завданням побудову майбутнього суспільства на засадах християнської моралі, шляхом здійснення ряду реформ; створення демократичної федерації слов'янських народів, очолюваної Україною, на принципах рівності і суверенності; знищення царизму і скасування кріпосного права і станів; встановлення демократичних прав і свобод для громадян; Кирило-Мефодіївське братство проіснувало 14 місяців. У березні 1847 року за доносом провокатора Олексія Петрова діяльність братства була викрита, а члени заарештовані.
Історичне значення Кирило-Мефодіївського братства полягає у тому, що воно було першою спробою української інтелігенції вдатися до політичної боротьби.