Можливі,відвернені та фактичні економічні збитки

Сумарний економічний збиток ( що річно завдається державі внаслідок нераціонального природокористування). Можливий збиток – ціни або вартості залученого у господарський обіг природного ресурсу і можливих витрат природо користувача в результаті недовикористаних природних ресурсів і забруднення НС: Зм=Ц(В)+Пм; Фактичні збитки це сума ціни або вартості залучених у господарський обіг природних ресурсів і фактичних витрат природо користувача в результаті недовикористаних природних ресурсів: Зф=Ц(В)+Пф; Відвернений економічний збиток це розмір плюс витрати яких вдалось уникнути в результаті цілеспрямованого поліпшення якості навколишнього природного середовища: Зв=(Зф-Зм)

Механізми реалізації еколого-економічної політики

Усі механізми захисту навколишнього середовища можна поділити на дві групи.

Перша група містить адміністративні механізми захисту навколишнього середовища, що з'явилися в середині 60-х рр. XX століття та розвинулись у 70-х рр. (Росія, США). Ці механізми засновані на неокейнсіанській концепції, що обстоює пряме втручання держави у справи приватних виробників з метою об­меження "зовнішніх витрат". Можна виділити такі адміністративно-правові ме­ханізми захисту навколишнього середовища:

1) заборони;

2) ліцензії;

3) обмеження (ліміти);

4) адміністративні й карні заходи.

1. Заборони - це заходи, які забороняють певні види діяльності людини, що завдають шкоду навколишньому середовищу.

2. Екологічні ліцензії являють собою дозволи на проведення певного виду діяльності з використанням конкретних природних ресурсів. Ліцензії видаються за заявками здобувачів або уповноваженим державним органом, або адміністративними органами суб'єктів. Ліцен­зія передбачає:

а) вид і предмет діяльності (як правило, один);

б) термін дії ліцензії

3. Обмеження (ліміти) на природокористування являють собою встанов­лені підприємствами-природокористувачами на певний строк обсяги гранично­го використання (вилучення) природних ресурсів, викидів і скидань у навколи­шнє середовище забруднюючих речовин і розміщення відходів виробництва.

4. Заходи адміністративної та кримінальної відповідальності викорис­товуються державними і місцевими органами у випадках порушення порядку використання природних ресурсів і заподіяння збитку навколишньому середо­вищу.

Друга група механізмів навколишнього середовища — це економічні ме­ханізми, що з'явились у 80-х і розвинулись у 90-х роках XX століття (Росія, США, Японія, Франція та ін.). Існують такі еколого-економічні механізми захи­сту навколишнього середовища:

1) плата за забруднення навколишнього середовища (Франція, Швеція, Но­рвегія, Росія та ін.);

2) плата за користування природними ресурсами (Росія );

3) субсидії, безпроцентні позики і довгострокові позички на природоохо­ронні заходи (Фінляндія, Норвегія, США);

4) податкові пільги і прискорена амортизація очисного устаткування (США);

5) створення екологічних фондів (Росія, США, Німеччина, Франція, Шве­ція, Нідерланди та ін.);

6) екологічне страхування (Росія):

7) ринок екологічних послуг (США).

Економічний механізм охорони навколишнього середовища - це ком­плекс різних фінансово вартісних важелів, які тісно пов'язані між собою і сти­мулюють підприємства і галузі з метою проведення природоохоронних заходів.

Виділяють такі елементи фінансово-економічного механізму природоко­ристування, що формується, в умовах переходу до ринку:

- платність природокористування;

- система економічного стимулювання природоохоронної діяльності;

- плата за забруднення навколишньої природного середовища;

- створення ринку природних ресурсів;

- удосконалювання ціноутворення з урахуванням екологічного фактора, особливо на продукцію галузей, що експлуатують природу;

- екологічні фонди;

- екологічні програми;

- продаж прав на забруднення;

- система «стан-повернення»;

- екологічне страхування.

Основні елементи раціонального природокористування

• економічна ефективність використання природних ресурсів означає отримання максимальної кількості високоякісного продукту за умови мінімальних витрат на виробництво і економне витрачання самого ресурсу.

• Відтворення природних ресурсів.

• Охороона природних ресурсів передбачає проведення попереджувальних і профілактичних заходів у процесі виробництва , здійснення дій з охорони технологічних процесів, які в нього входять та заходів з відновлення властивостей і якості ресурсів природи , що були порушені внаслідок господарчої діяльності.

Основні показники виробничо-господарської діяльності підприємства

На основі всіх проведених розрахунків встановлюються основні показники виробничо-господарської діяльності підприємства.

1.Обсяг реалізації товарної продукції

2.Виробництво продукції

3.Фонд оплати праці

4.Сума коштів, що спрямована на споживання

5.Балансовий прибуток

6.Загальна рентабельність

7.Відрахування від балансового прибутку, разом

8.Середньорічна вартість виробничих фондів в т.ч. ОВФ

9.Фондовіддача

10.Повна собівартість всієї товарної(реалізованої) продукції

11.Затрати на 1 грн. товарної продукції

12.Фонд технічного і соціального розвитку

13.Резервний фонд

14.Фонд матеріального заохочення

15.Чисельність ПВП, разом в т.ч. робітники адміністративно-управлінський персонал

16.Середня ЗП працівників в цілому по підприємству

17.Середній дохід працівників в цілому по підприємству

18.Виробіток продукції на одного працівника ПВ