Економічна оцінка мінерально-сировинних ресурсів.

Мінерально-сировинні ресурси, що включають дуже широкий (і безперервнорозширюється) коло природних речовин мінерального походження,що використовуються для одержання енергії і матеріалів шляхом вилучення таподальшої переробки, належать до числа найважливіших видів природних багатств.

Господарська (промислова) цінність кожного родовища визначається надзвичайно широким колом факторів, які, однак, убільшості геологічних і геолого-економічних робіт зводяться дотакими групами або оцінними параметрами (Красніков, 1965 р.):

1. Масштаб родовища, який визначається його сумарними запасами;

2. Якість корисної копалини (речовий склад ітехнологічні властивості);

3. Продуктивність основних покладів, що характеризує ступіньзосередження в них запасів корисних копалин;

4. Гірничотехнічні умови експлуатації родовища;

5. Економіка району родовища.

Розрахункова вартість видобутих корисних копалин

Пб=Q*H, Vпб=QHR1K1; Вкп=(Вмп+(Вмп*Кр))/Q

Q- обсяг видобутих корисних копалин

Вмп-витрати пов’язані із видобутком

Кр- коеф рентабельності підприємства

Економічним механізмом природокористування мінеральними сировинними ресурсами є платежі за користування надрами. Вони встановлюються як загально-державний збір за спеціальне використання природних ресурсів. Якщо в межах ліміту то відносять до валових витрат, Понадліміт- то сума платежів подвоюється.

Збір за користування надрами здійснюється у вигляді:

1. плата за користування надрами для видобування корисних копалин

2. плата за користування надрами в цілях непов’язаних із видобуванням корисних копалин

3. збір за геологорозвідувальні роботи виконані за рахунок держбюджету

Платежі за користування надрами спрямовуються до держбюджету та обласних і місцевих бюджетів у такому співвідношенні

1. за видобування кориснох копалин загальнодержавного значення 100%-до держбюджету

2. місцевого значення та за користування надрами в цілях пов’язаних із видобуванням корисних копалин до облбюджету 100%

3. за пошук та розвідку корисних копалин до держбюджету 80%, до місцевого- 20%

4. За користування надрами континентального шельфу 100% до держбюджету

Rrip=(Ц-В)*Q-Вартість корист

Економічна оцінка лісових ресурсів

Природна оцінка передбачає оцінку технологічної однорідності ділянки лісу яка має подібну структуру. Господарська –передбачає оцінку території підприємств лісової промисловості.

У вітчизняному лісовому господарстві здійснюють:

1) інвентаризацію лісів

2) вивчення природних і економічних умов лісгоспу окремих районів

3) виявлення технічної цінності лісів

4)проектування раціонального режиму використання і відтворення лісових ресурсів

Плата за спец використання лісових ресурсів розраховується за встановленими таксами або у вигляді орендної плати чи доходу одержаного від реалізації лісових ресурсів

Економічна оцінка сільськогосподарських (земельних) ресурсів

Згідно земкодексу України всі земельні ресурси поділяються на:

1. сільськогосподарські

2. землі житлового та громадського фонду

3. Землі ПЗ та інших природоохоронних призначень

4. Землі оздоровчого призначення

5. Землі рекреаційного призначення

6. Землі історико-культурного призначення

7. Землі лісогосподарського призначення

8. Землі водного фонду

9. Землі транспорту зв’язку енергетики та інше призначення

Економічна оцінка земресурсів проводиться держкомітетом України. За методикою затвердженою Кабміном україни яка щороку станом на 1 січня уточнюється з врахуванням коефіцієнту індексації та порядку проведення.

Гоц=R*Ц*Ткап, Ткап-період капіталізації

Rзем=(Ц-В)*Q , R=(Ц*Q-В-В*Кр)/Ц.

Згідно законом України “Про плату за землю”. Використання землі є платним. Ця плата розраховується у вигляді земельного податку або орендної плати в залежності від грошової оцінки.