Сутність екологічного страхування та доцільність його використання в Україні

Екологічне страхування являє собою страхування відповідальності під­приємств за заподіяння збитків у зв’язку з аварією, технологічним збоєм або стихійним лихом, що призводить до забруднення навколишнього середовища.

І екологічне страхування містить у собі як добровільне, так і обов'язкове страху­вання. Об'єктами екологічного страхування є ризики майнової відповідальнос­ті за забруднення атмосферного повітря, вод, земель. У ролі страхувальників виступають підприємства, установи, організації. Крім того, нині розвивається ринок послуг з екологічного страхування, завдяки якому страховики, що стра­хують екологічні ризики, розподіляють їх між собою таким чином, щоб у випа­дку настання страхової події (аварія, несподіваний викид забруднюючих речо­вин) полегшити відшкодування збитку навколишньому середовищу.

Страхова система дозволяє вирішити ряд економічних завдань:

- компенсація екологічних збитків;

- попередження аварій за рахунок витрат страхової компанії (фонд фінан­сування превентивних заходів);

- підвищувати ефективність використання коштів, які концентруються у страхових фондах;

- знижувати суспільний екологічний ризик шляхом його розосередження.

Практика показує, що адміністративно-правові й економічні механізми за­хисту навколишнього середовища необхідно використовувати в комплексі.

Страхування екологічних ризиків в Україні не набуло поширення.

З причин такого становища можна виділити, насамперед, законодавчі. Рівень нормативно-правового забезпечення недостатній. Юридичні гарантії відшкодування збитків, завданих забрудненням довкілля та зниження якості природних ресурсів не забезпечені повністю.

Окрім правових, розвиток ринку екологічного страхування гальмується:

- Слабкими стимулами добровільного страхування;

- Відсутністю надійних та загальноприйнятих методик оцінки ризику та розрахунку ймовірної шкоди;

- Низькою потужністю самого ринку, що позбавляє змоги здійснювати страхування небезпечних та великих за величиною екологічних ризиків.

Система стимулювання раціонального природокористування

В Україні здійснюється стимулювання раціонального використання при­родних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища шляхом:

а) надання пільг при оподаткуванні підприємств, установ, організацій і громадян в разі реалізації ними заходів щодо раціонального використання при­родних ресурсів та охорони навколишнього природного середовища, при пере­ході на маловідхідні і ресурсо- і енергозберігаючі технології, організації вироб­ництва і впровадженні очисного обладнання і устаткування для утилізації та знешкодження відходів, а також приладів контролю за станом навколишнього природного середовища та джерелами викидів і скидів забруднюючих речовин, виконанні інших заходів, спрямованих на поліпшення охорони навколишнього

природного середовища;

б) надання на пільгових умовах короткострокових і довгострокових пози­чок для реалізації заходів щодо забезпечення раціонального використання при­родних ресурсів та охорони навколишнього природного середовища;

в) встановлення підвищених норм амортизації основних виробничих при­родоохоронних фондів;

г) звільнення від оподаткування фондів охорони навколишнього природ­ного середовища;

д) передачі частини коштів фондів охорони навколишнього природного середовища на договірних умовах підприємствам, установам, організаціям і громадянам на заходи для гарантованого зниження викидів і скидів забрудню­ючих речовин і зменшення шкідливих фізичних, хімічних та біологічних впли­вів на стан навколишнього природного середовища, на розвиток екологічно безпечних технологій та виробництв;

е) надання можливості отримання природних ресурсів під заставу.