2. Умови праці.

1. клас — оптимальні умови прані — такі умови, при яких зберігається не лише здоров'я працюючих, а створюються передумови для підтримування високого рівня працездатності.

2. клас — допустимі умови праці — характеризуються такими рівнями чинни­ків виробничого середовища і трудового процесу, які не перевищують встановлених гігієнічних нормативів для робочих місць, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламентованого відпочинку або до початку наступ­ної зміни та не чинять несприятливого впливу на стан здоров'я працюючих і їх потомство в найближчому та віддаленому періоді.

3. клас — шкідливі умови прані — характеризуються, наявністю шкідливих виробничих чинників, що перевищують гігієнічні нормативи і здатні чинити неспри­ятливий вплив на організм працюючого та (або) його потомство.

4 клас — небезпечні (екстремальні) — умови праці, що характеризуються таки­ми рівнями чинників виробничого середовища, вплив яких протягом робочої змін* (або ж її частини) створює високий ризик виникнення важких форм гострих професійних уражень, отруєнь, каліцтв, загрозу для життя.

До чинників виробничого середовища належать: параметри мікроклімату вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони; рівень шуму, вібрації, інфра- та уль тразвуку, освітленості та ін.

До чинників виробничого середовища належать: параметри мікроклімату вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони; рівень шуму, вібрації, інфра- та уль тразвуку, освітленості та ін.

Підтема 2 Повітря робочої зони.

1. Мікроклімат робочої зони.

2. Нормалізація параметрів виробничого середовища.

3. Вплив шкідливих речовин на організм людини.

4. Захист від шкідливої дії речовини на виробництві.

5. Вентиляція виробничих приміщень.

1. Мікроклімат робочої зони.

Суттєвий вплив на стан організму працівника, його працездатність здійснює мікроклімат (метеорологічні умови) у виробничих приміщеннях, під яким розу­міють умови внутрішнього середовища цих приміщень, що впливають на тепловий обмін працюючих з оточенням. Ці умови визначаються^: поєднанням температури, відносної вологості та швидкості руху повітря, температури поверхонь, що оточують людину та інтенсивності теплового (інфрачервоного) опромінення.

Незважаючи на те, що параметри мікроклімату виробничих приміщень можуть змінюватися, іноді навіть значно, температура тіла людинр залишається постійною (36,6⁰С). властивість організму людини підтримувати тепловий баланс з навколишнім середовищем називається терморегуляцією.

І так:

Температура – це ступінь нагрітості тіла, вимірюється у К, Fr, ⁰С (оптимальна температура 16…25⁰С, допустима до 30⁰С)

Вологість повітря – це кількість або наявність пару у повітрі. Буває абсолютною та відносною. (Оптимальна вологість – 40…60%. Допустима до 75%).

Абсолютна – кількість пару води у об’ємі повітря.

Відносна – відношення абсолютної вологості до максимально можливої, вимірюється у %

Швидкість руху повітря – шлях який проходить повітря за одиницю часу. Людина починає відчувати це пересування при швидкості повітря 0,1 м/с.

Теплове випромінювання – перенос теплоти за допомогою електромагнітних хвиль. Це випромінювання є одним з видів передачі теплоти від одного тіла другому, при якому теплообмін між тілами відбувається за допомогою випромінювання і поглинання.

Поєднання параметрів мікроклімату може бути сприятливим або несприятливим для самопочуття людини.

Віддача тепла організмом людини в навколишнє середовище здійснюється трьома основними способами (шляхами): конвекцією, випромінюванням та випаровуванням вологи з поверхні шкіри.

Чим нижча температура повітря і швидкість його руху, тим більше тепла відда­ється випромінюванням. При високій температурі значна частина тепла втрачається випаровуванням поту. Разом з потом організм втрачає воду, вітаміни, мінеральні солі, внаслідок чого він обезводнюється, порушується обмін речовин. Тому працівники «гарячих» цехів забезпечуються пазованою підсоленою водою.

Вологість повітря істотно впливає на віддачу тепла випаровуванням. Через ви­соку вологість випаровування утруднюється і віддача тепла зменшується. Зниження вологості покращує процес тепловіддачі випаровуванням. Однак надто низька воло­гість викликає висихання слизових оболонок дихальних шляхів.

Рухомість повітря визначає рівень тепловіддачі з поверхні шкіри конвекцією і випаровуванням. У жарких виробничих приміщеннях при температурі рухомого повітря до 35 °С рух повітря сприяє збільшенню віддачі тепла організмом. З підви­щенням температури рухоме гаряче повітря саме буде віддавати своє тепло тілу людини, викликаючи його нагрівання.

Рухоме повітря при низькій температурі викликає переохолодження організму. Різкі коливання температури в приміщенні, яке продувається холодним повітрям (протяг), значно порушують терморегуляцію організму І можуть викликати простудні захворювання.

Оптимальне поєднання метеорологічних умов виробничого середовища називають комфортністю.

Нормуються наступні показники метеорологічних умов відносно таких параметрів: сезон року (теплий - температура більше 10°С та холодний) категорія виконуваної роботи (легка, середня, важка) категорія приміщень (І категорія - приміщення з незначними надлишками теплоти 20 ккал/м³год, II категорія - приміщення з суттєвими надлишками теплоти, тобто більше 20 ккал/м³год).