- •Поняття світогляду, його структура та особливості.
- •Історичні типии світогляду:
- •Філософія. Її предмет та роль у суспільстві.
- •Функції філософії. Їх характеристика.
- •Головні напрями у філософії: ідеалізм і матеріалізм.
- •Історичні типии філософії (періодизація історико-філософського процессу)
- •Особливості давньоіндійської філософії.
- •Філософські вчення Стародавнього Китаю.
- •Особливості ранньої грецької філософії.
- •Класичний період грецької філософії.
- •Елліністичний період грецької філософії.
- •Антична філософія (періодизація)
- •Філософія Середньовіччя.
- •Філософія епохи відродження.
- •Філософія нового часу. Проблема методу наукового пізнання в філософії.
- •Філософія Просвітництва.
- •Особливості німецької класичної філософії.
- •Основні напрями сучасної західної філософії (загальна характеристика.)
- •Філософія ф. Ніцше.
- •Філософія з. Фрейда
- •Позитивізм о. Канта.
- •Філософія марксизму.
- •Філософія неотомізму.
- •Філософська думка Київської Русі.
- •Філософська культура в Україні XVI – XVII ст. Формування гуманістичних та реформістських ідей.
- •Філософські погляди г. Сковороди.
- •Українська філософія початку xXст. (в.Вернадський, д.Донцов)
- •Філософське поняття буття. Основні форми буття.
- •Поняття матерії. Особливості природничо-наукового та філософського підходів.
- •Суттєві ознаки та походження свідомості.
- •Структура свідомості та її функції.
- •Пізнання та його структура.
- •Поняття істини, її види, шляхи досягнення.
- •Роль практики у процесі пізнання.
- •Цінності людського буття.
- •Філософське поняття культури.
- •Типологія культур.
- •Поняття цивілізації.
- •Глобальні проблеми сучасної цивілізації.
- •Походження та сутність релігії.
- •Класифікація релігій.
- •Ранні форми релігійних вірувань.
- •Християнство: віровчення та культ.
- •Православ’я: віровчення, культ, церковна організація.
- •Особливості віровчення та культу в католицизмі.
- •Особливості віровчення та культу в протестантизмі.
- •Іслам як світова релігія.
Філософія з. Фрейда
з. Фрейд людину трактував переважно як біологічну з притаманними їй потягами до задоволення й агресії. А культуру – як чинник, що блокує ці біологічні поривання людини. Досліджуючи неврози, Фрейд дійшов висновку. Що причини їх коріняться у сфері підсвідомого. Про наявність підсвідомого в психіці людини деякі мислителі писали і до нього. Заслуга фрейда в тому, що він зробив його центром свого аналізу, намагався розкрити механізм взаємодії свідомого і несвідомого. Людську психіку він розглядав як динамічну систему, що складається з «воно», «я» і «надо я». «воно!»- біологічні поривання людини. «надо я» - засвоєні людиною ще з дитячого віку моральні норми. Культурні цінності, які стали регулярними чинниками її моралі. «я» мовби затиснене між цими крайніми полюсами – біологічним і культурним. Його функція полягає в усуненні протиріччя, пошуку шляху аналізованого задоволення біологічних потреб. Якщо «я» не справляється зі своєю функцією, настає психічний зрив. Концепція психоаналізу виявила важливі моменти людської психіки. Завдяки вченню Фрейда набула популярності професія психоаналітика, робота якого ґрунтується на певному філософському розумінні людини і культури. Культуру інтерпретує як репресивну силу. Людині, нв його думку. Від природи притаманні потяги до інцесту, канібалізму, кровожерливості. Культура наклала табу на ці потяги.
Позитивізм о. Канта.
Засновником позитивізму є французький мислитель О. Кант. Йому належить 6 томний «Курс позитивна філософія». Виступивши ідеологом науки, Кант не тільки високо підніс її статус, а й зробив її своєрідною релігією. На його думку кожне з понять долає стадії:
Теологічну – пошук у явищах надприродних сил.
Метафізичну – коли за явищами вбачають абстрактні сутності і сили.
Наукову – коли між явищами відкриваються закони.
В законі 3 стадії Кант правильно розпізнав ті зростання ролі наукового знання. Заслугою канта є застосування соціології як окремої конкретної науки про суспільство. Вона, за його словами, є запорукою раціональної політики. Кант також відомий завдяки своїй класифікації наук, яку він здійснив за принципом сходження від простого до складного. Гуманітарним наукам Кант не надавав особливого значення.
Філософія марксизму.
Марксизм – ідеологічна течія, яка охоплює філософію, політичну економію і «теорію» революційного перетворення буржуазного суспільства в соціалістичне і комуністичне. Головним завданням цієї ідеології є звільнення робітничого класу від експлуатації та побудову вільного від гноблення суспільства. Класова боротьба проголошувалась рушійною силою історії, і на цій підставі виправдовувалося насильницьке захоплення влади, встановлення диктатури пролетаріату, яка буде правити не на основі законів а на засадах революційної доцільності. Філософією марсизму є матеріалізм, або діалектичний та історичний матеріалізм. Маркс та Енгельс поширили матеріалізм на розуміння історії і суспільних явищ – створивши історичний матеріалізм. Незважаючи на різні інтерпретації. Безперечною заслугою Маркса можна вважати те. Що він підняв на вищий щабель матеріалізм. Він зробив спробу матеріалістичного тлумачення людини не як природної, а як практичної, і отже, культурно-історичної істоти. Він відкрив нові перспективи для матерій містичного витлумачення проблем історії та культури, особи і свободи, практичної діяльності пізнання.