33. Обслуговування державного боргу і управління ним

Управління державним боргом-комплекс заходів, що приймаються державою в особі її уповноважених органів, щодо визначення місць, умов розміщення і погашення державних позик, а також забезпечення гармонізації інтересів позичальників, інвесторів і кредиторів. Проблема управління Держ. боргом полягає у забезпеченні платоспроможності держави та пошуку реальних джерел його погашення. Правовою основою управління Держ. Боргом є Конституція України. Управління держ. боргом склад з 3 стадій:1.залучення держ запозичень; 2.використання коштів; 3.погашення та обслуговування боргу. Залучення коштів може здійснюватись шляхом випуску державних цінних паперів та отримання позик. Кошти від держ запозичень можуть використовуватись на: підтримку інвестиційних програм та розвитку матеріального виробництва; покриття дефіциту платіжного балансу. Погашення боргу-виконання боргових зобов’язань перед кредиторами щодо сплати основної суми боргу. Обслуговування боргу-комплекс заходів держави з погашення позик, виплати процентів за ними, уточнення і змін умов погашення позик. Основними джерелами погашення та обслуговування боргу можуть бути: кошти, отримані державою внаслідок приватизації; держ запозичення; кошти бюджету; золотовалютні резерви. Ефективне управління держ боргом передбачає дотримання таких принципів: безумовності-забезпечення режиму безумовного виконання державою зобов’язань перед інвесторами і кредиторами, які держ приймала на себе при укладанні договору позики;оптимальності структури-підтримання оптимальної структури боргових зобов’язань за термінами обертання і погашення; прозорості-дотримання відкритості при випуску позик.

34. Правове регулювання бюджетних взаємовідносин

Бюджетні відносини в Україні регулюють

1) Конституція України;

2) Бюджетний Кодекс України;

3) закон України про Державний бюджет України;

4) інші закони, що регулюють бюджетні правовідносини, передбачені Бюджетним Кодексом України

5) нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, прийняті на підставі і на виконання Бюджетного Кодексу України та інших законів України

6) нормативно-правові акти центральних органів виконавчої влади, прийняті на підставі і на виконання Бюджетного Кодексу України та інших законів України та нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України;

7) рішення органів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, прийняті відповідно до Бюджетного Кодексу України та інших законів України Бюджет як основний фінансовий план держави затверджується державними органами.

• Державний бюджет затверджується Верховною Радою України, інші бюджети – відповідними державними органами нижчого рівня. бюджет Автономної Республіки Крим – Верховною Радою АР Крим, бюджет області – обласною радою, бюджети районів – районними радами

35. Бюджетний процес. Бюджетне планування

Бюджетний процес – регламентована нормами права діяльність ,пов’язана із складанням,розглядом,затвердженням бюджетів,їх виконанням,розглядом звітів про виконання бюджетів,що складають бюджетну систему України. Стадії бюджетного процесу:1- складання проектів бюджетів;

2- розгляд та прийняття закону про Держ. бюджет України і рішень про місцеві бюджети;3- виконання бюджету, в тому числі в разі необхідності внесення змін і доповнень до закону України про державний бюджет і рішень про місцеві бюджети;4- підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття рішень щодо нього. На всіх стадіях бюджетного процесу здійснюється фінансовий контроль і аудит та оцінка ефективності використання бюджетних ресурсів. Ознаки бюджетного процесу: діяльність, визнання законом, строковість, державно-владний характер,учасниками є органи та посадові особи державної влади, стадійність, періодичність. Бюджетне планування охоплює складання проекту бюджету,його розгляд і затвердження. Бюджетне планування – централізований розподіл та перерозподіл ВВП і націонал.доходу по всіх ланках бюджетної системи та видах фін.планів на підставі Держ.програми ек.та соц..розвитку держави. Завдання бюджетного планування: забезпечити необхідні економічні пропорції розвитку держави; виявити реальні джерела надходжень по всіх напрямах та від всіх платників податків і зборів по всіх бюджетних рівнях; ефективно використати за напрямами та розподілити між регіонами бюджетні видатки; забезпечити мінімальний рівень соц..потреб; утворити необхідні соц..резерви; передбачити можливість прозорого бюджетного контролю. У процесі бюджетного планування використовуються такі методи:м-т коефіцієнтів; нормативний м-т; балансовий; предметно-цільовий;прямого рахунку; аналітичний. Показники фін.планів є вихідним матеріалом для аналізу фін.стану держави.