- •1.Поняття фінансів, їх види. Відмінності публічних та приватних фінансів
- •2.Поняття, стадія та форми фінансової діяльності держави
- •3.Принципи та методи фінансової діяльності
- •4. Повноваження вищих представницьких та виконавчих органів державної влади України у сфері фінансової діяльності
- •5.Повноваження органів місцевого самоврядування у сфері фінансової діяльності
- •6. Поняття та склад фінансової системи України
- •7. Поняття та система фінансового права України
- •8.Предмет та методи фінансового права. Особливості методу фінансового-правового регулювання
- •9.Характерні особливості фінансового права як галузі права. Його місце в системі права
- •10.Характеристика джерел фінансового права
- •11. Поняття ,особливості та види фінансово-правовоих норм
- •12. Поняття, зміст і види фінансових правовідносин
- •13.Підстави виникнення, зміни і припинення фінансових правовідносин
- •14. Суб’єкти фінансового права та суб’єкти фінансових правовідносин: загальна характеристика та співвідношення понять.
- •15. Наука фінансового права: предмет, завдання та система
- •16. Поняття фінансового контролю, його принципи та завдання
- •17,18. Види фінансового контролю, методи фінансового контролю
- •19. Система органів, що здійснюють фінансовий контроль, їх основні повноваження
- •20. Повноваження представницьких органів у сфері здійснення фінансового контролю
- •21. Система та повноваження органів Державної податкової служби України
- •22. Види та порядок проведення перевірок органами державної податкової служби України
- •23. Фінансовий контроль, що здійснюється органами Державної контрольно-ревізійної служби України.
- •24. Контрольні повноваження Державної казначейської служби України
- •25. Правовий статус Рахункової палати
- •26. Правове регулювання аудиторської діяльності в України
- •27. Бюджет: поняття, значення . Загальна характеристика зведеного бюджету
- •28. Бюджетна система України: структура, принципи побудови
- •29. Поняття бюджетного права як підгалузі фінансового права; предмет бюджетного права
- •30, 31 . Система джерел бюджетного права, особливості бюджетно- правових відносин
- •32. Поняття бюджетних повноважень .Бюджетні повноваження України та органів місцевого самоврядування
- •33. Бюджетна класифікація та її призначення
- •34. Дефіцит та профіцит бюджету. Джерела покриття дефіциту бюджету
- •35. Поняття та мето регулювання міжбюджетних відносин. Розподіл видатків між бюджетами
- •36. Міжбюджетні трансферти: поняття, види
- •37,38. Поняття та зміст бюджетного процесу, Загальна характеристика стадій бюджетного процесу
- •39.Учасники бюджетного процесу
- •40. Порядок складання проекту Державного бюджету України
- •41. Бюджетна резолюція: зміст і значення
- •42. Розгляд та прийняття Державного бюджету України
- •43. Порядок виконання бюджету. Казначейська форма виконання бюджету
- •44.Бюджетний розпис: поняття, структура та значення
- •45. Складання, розгляд звіту пор виконання бюджету та прийняття рішення щодо нього
9.Характерні особливості фінансового права як галузі права. Його місце в системі права
Специфічною рисою правового регулювання суспільних відносин є те що, як правило, до більшості сфер людської діяльності включається багато різновидів соціальних зв'язків. Тому майже неможливо знайти настільки ізольовану сферу суспільного життя, щоб у ній домінував лише один вид суспільних відносин, що виступав предметом регулювання лише однієї галузі права. Сфера суспільних відносин, яку організовує певна правова галузь, постійно відчуває на собі вплив інших самостійних соціальних утворень. У процесі функціонування вони взаємодіють і неминуче сприяють чи, навпаки, гальмують реалізацію галузевими нормами свого прямого соціального призначення.
Фінансове право - самостійна галузь єдиної правової системи держави. Його самостійність обумовлена предметом правового регулювання, змістом, якісною єдністю суспільних відносин, що регулюються фінансовим правом, превалюванням однотипних фінансово-правових методів. З іншого боку, характеризуючи окрему галузь права, слід брати до уваги зв'язок з іншими елементами системи права. Фінансове право, як публічна галузь права, тісно пов'язане з конституційним та адміністративним правом. Не менш важливим є його зв'язок з цивільним та господарським правом.
Конституційне право охоплює суспільні відносини, що випливають з організації держави, її устрою, адміністративне право - суспільні відносини, пов'язані з державним управлінням. Конституційне право є провідною галуззю національного права і складається з сукупності конституційних норм, які регулюють політико-правові суспільні відносини, пов'язані з взаємовідносинами особи з державою, реалізацією народного волевиявлення, організацією і здійсненням державної влади та місцевого самоврядування, закріпленням соціально-економічних основ владування, а також з визначенням територіальної організації держави. Конституція України є Основним Законом держави, єдиним нормативно-правовим актом найвищої юридичної сили, що регулює найважливіші суспільні відносини, у тому числі й у сфері фінансової діяльності. Норми фінансового права фактично конкретизують положення конституційних норм і забезпечують мобілізацію, розподіл і витрачання централізованих і децентралізованих фондів коштів.
При аналізі зв'язку конституційних і фінансових норм слід враховувати їх певну однорідність (у регулюванні однакових відносин), але розуміти, що вони не тотожні. Норми Конституції України посідають найвище становище в ієрархії правових норм. На відміну від фінансово-правових, конституційні норми мають більшу юридичну насиченість, більшу щільність юридичного змісту, що створює підстави для багатьох юридичних інтерпретацій з урахуванням змін життєвих обставин чи суб'єктивного праворозуміння. Отже, галузеві фінансові норми базуються на правових механізмах, закладених у конституційних нормах, що коректуються під час правозастосування. Адміністративне право регулює суспільні відносин управлінського характеру, переважно у сфері державного управління, у процесі здійснення завдань і функцій виконавчої влади, а також внутрішньо-організаційної діяльності інших державних органів та громадських організацій при виконанні ними делегованих повноважень і функцій виконавчої влади. У свою чергу діяльність з формування, розподілу й витрачання коштів за своїм характером є управлінською. Тим більше, що витоки фінансового права містяться саме в адміністративному праві. Хоч уже наприкінці XIX ст. фінансове законодавство виділилося з адміністративного права в самостійну галузь права, яка доповнювала інші галузі публічного права, зокрема конституційне право, звідки вона вилучила частину (бюджетне право), й адміністративне право, з яким також була тісно пов'язана (місцеві фінанси, фінансова юрисдикція, організація управління фінансами). Спираючись на норми та принципи теорії управління, фінансове право регулює ті відносини, що безпосередньо пов'язані з фінансовою діяльністю держави. Здійснюючи регулювання відносин у сфері мобілізації, розподілу й витрачання фінансових ресурсів, фінансове право закріплює на правовому рівні виконання державою свого призначення.
Не менш важливим є зв'язок фінансового права з цивільним і господарським. Норми цивільного права регулюють майнові та особисті немайнові відносини. А майнові відносин можуть також виражатися у грошовій формі. Господарське право як галузь права регулює відносини, що існують у сфері організації та здійснення господарської діяльності суб'єктами усіх форм власності, пов'язаної з виробництвом промислової продукції та товарів широкого вжитку, їх реалізацією, виконанням робіт і наданням послуг. Національний банк України, як орган державного управління у сфері грошово-кредитної діяльності, водночас є суб'єктом господарювання. З одного боку, він є органом спеціальної компетенції у сфері фінансового контролю, оскільки уповноважений забезпечувати нагляд за діяльністю банківських установ та виконувати своє завдання, визначене Конституцією України, - забезпечення стабільності національної грошової одиниці. Разом з тим, центробанк має право укладати цивільно-правові угоди з іншими учасниками банківської системи. Банки в свою чергу надають кредити клієнтам за кредитними угодами, що є предметом регулювання цивільного права, але при цьому підпадають під фінансово-правове регулювання, оскільки умови кредитування у деяких аспектах додатково обмежуються Національним банком (щодо визначення розміру застави, права надання кредитів без застави, їх граничної вартості тощо).
Зрозуміло, що фінансове право тісно пов'язане з іншими галузями права: кримінальним (оскільки кримінальне законодавство встановлює відповідальність за правопорушення у сфері фінансових відносин, наприклад, за порушення бюджетної дисципліни, несплату податків), трудовим (наприклад, нарахування прибуткового податку та обов'язкових платежів на фонд оплати праці пов'язане з оформленими на підприємстві трудовими відносинами), пенсійним, екологічним, земельним, природоохоронним тощо.
З іншого боку, існує тісний взаємозв'язок фінансового права з економікою та загальною теорією фінансів. Понятійно-категорійний апарат останньої є базою для створення понятійно-категорійного апарату фінансового права, про що йшлося вище. Об'єктом товарно-грошових відносин виступають і гроші, і товар водночас, а об'єктом фінансових - лише гроші; їх суб'єктом завжди є держава, а суб'єктом товарно-грошових відносин - продавець і покупець. Тому товарно-грошові відносини є виразом економічної рівності суб'єктів.
Фінансово-економічні відносини виражають економічну нерівність сторін, фінансові правовідносини, які є його опосередкованим правовим виразом, - юридичну нерівність. Звідси випливає, що товарно-грошові відносини виступають предметом регулювання цивільного права, а фінансово-економічні відносини - фінансового права.