16. Політичні погляди Дж. Локка.

У Локка держава виникла не з первісної війни, а з первісного миру. Це обєднання вільних людей на основі договору. Обєднавшись в державу люди не втрачають своїх прав,а навпаки держава їх захищає. Локк фундатор лібералізму, автор формули людина-суспільство-держава. Він автор твору «Два трактати про правління». Для

ефективного функціонування держави Д.Локк пропонує систему стримувань і

противаг — поділ влади на законодавчу, виконавчу й федеративну (союзну).

Законодавча влада має бути у парламента, виконавча — належати суду й

армії, а федеративна влада, що відає відносинами з іншими державами, — в

руках короля. Влада короля, вважав Локк, повинна бути обмежена

конституцією.

17. Монтеск’є про історичні, географічні, політичні та соціальні основи політики.

Для Монтискє головне забезпечити людині політичні свободи ( можливість робити те, що дозволено законами і не робити того, що заборонено) і громадянські свободи.

Сформував теорію про три гілки влади: законодавчу, виконавчу і судову. Небезпека виникає не тоді, коли все узурпує одна людина, а коли узурпує вся влада. Засновник теорії правової держави. розглядав з точки зору "географічної" теорії, релігії та густоти населення. Є три справедливі форми держави: монархія, демократія і аристократія. І одна неправильна - деспотія. Прихильно ставиться до демократії, де є тяжіння до чеснот і загального блага.Головним для аристократії є невибагливість, для монархії - честь.

Моральні причини вступають у дію пізніше, з розвитком цивілізації, відзначав Монтеск'є. До їхнього числа ставляться: принципи полійні вірування, моральні переконання, звичаї й ін. Моральні причини впливають на законодавство народів сильніше, ніж фізичні, і поступово витісняють їх. Як писав просвітитель, "моральні причини більше впливають на загальний дух, загальний характер націй і повинні більше враховуватися при виявленні загального духу в порівнянні з фізичними причинами".

У своєму вченні Монтеск'є піднімається, таким чином, до усвідомлення того, що історичний розвиток суспільства являє собою результат складної взаємодії об'єктивних і суб'єктивних причин. Він вірно помітив і тенденцію до зростання суб'єктивного фактора в історії. Однак ці положення були витлумачені мислителем у дусі філософії раціоналізму, що протиставляла об'єктивну необхідність і вільний розум. Написання книги "Про дух законів", за словами автора, мало на меті показати "тріумф моралі над кліматом".

Серед моральних причин найважливішими є принципи державного ладу. Для Монтеск'є, як і для багатьох ідеологів лібералізму, проблема раціональної організації суспільства - це проблема головним чином політична й правова, а не соціальна. В ідеології раннього лібералізму воля означала розумну організацію держави й забезпечення режиму законності.

Кожна з них має свій власний принцип, що характеризує державну владу з діяльної сторони, з погляду її взаємин із громадянами. Своєрідність цієї класифікації в тім, що Монтеск'є наповнив поняття форми держави такими визначеннями, які в наступних доктринах будуть позначений як політичний режим.

Ідеал: англійська конституційна монархія

Республіка, монархія, деспотія.