- •Політика як суспільне явище. Зв’язок політики з іншими суспільними сферами.
- •Предмет політичної науки, її основні категорії.
- •Соціально-політичні течії Стародавнього Китаю.
- •Політична думка античності.
- •Політичні погляди Платона.
- •Внесок Арістотеля в розвиток політичної думки.
- •Політична думка Середньовіччя. Т. Аквінський.
- •Особливості політичної думки Стародавнього Риму.
- •Погляди н. Макіавеллі в праці “Володар”. Макіавеллізм.
- •Раціоналістичні трактування політики і влади в працях ж.Ж. Руссо.
- •Політична концепція т. Гоббса.
- •Політичні погляди Дж. Локка.
- •Монтеск’є про історичні, географічні, політичні та соціальні основи політики.
- •І.Кант про правову державу та “вічний мир”.
- •Місце політики у “Філософії права” Гегеля.
- •Внесок в. Липинського в розвиток політичної думки.
- •Концепція автономно-федеративного устрою України в творчості м. Драгоманова.
- •Концепція інтегрального націоналізму д. Донцова.
- •Політична влада: сутність, ознаки. Система поділу влади у суспільстві.
- •Джерела та ресурси політичної влади.
- •Зміст основних концепцій політичної влади.
- •Теорія та практика поділу влади. Легітимність влади.
- •Державна та політична влада. І. Ільїн про норми влади.
- •М. Вебер про типи політичного панування. ??????
- •Типологія політичних систем.
- •Структура та механізм функціонування політичної системи./????
- •Держава як базовий елемент політичної системи. Ознаки та функції держави. Апарат держави.
- •Основні теорії походження держави.
- •Правова держава: суть та принципи. Розвиток теорії правової держави.
- •Соціальна держава: суть, структура.
- •Громадянське суспільство: суть, структура. Розвиток теорії громадянського суспільства.
- •Форми державного устрою.
- •Форми та моделі федералізму.
- •Форми державного правління.
- •Президентське правління, його суть, особливості.
- •Парламентська система правління.
- •Тоталітарний політичний режим.
- •Авторитарний політичний режим.
- •Зміст поняття “демократія”. Основні принципи. Особливості демократії різних історичних епох.
- •Сучасні концепції демократії.
- •Хвилі демократизації за Хантінгтоном в праці “Третя хвиля. Демократизація в кінці хх ст.”??????
- •Політична еліта, її роль, структура, функції.
- •Класичні концепції еліти в. Парето та г. Моски.
- •Р. Міхельс про олігархію.
- •Сучасні концепції еліти. Еліта та демократія.
- •Політичне лідерство. Типологія політичних лідерів.
- •Політичні партії: суть, ознаки, функції.
- •Причини виникнення та етапи розвитку політичних партій.
- •Типологія політичних партій та їх функції у суспільстві.
- •Місце і роль партій в політичній системі суспільства.
- •Партійні системи, їх характеристика.
- •Політичний процес: суть, структура. Тенденції розвитку політичного процесу в Україні.
- •Політична діяльність: суть, структура, детермінанти.
- •Політична участь і форми її прояву.
- •Політична модернізація: суть, критерії, основні моделі модернізації.
- •Теорія політичних рішень: суть, типи, етапи прийняття.
- •Методи прийняття і способи реалізації політичних рішень.
- •Політична соціалізація особи: суть, форми та основні типи.
- •Політична ідеологія: суть і структура.
- •Політична культура: суть, структура, функції.
- •Основні принципи політичної доктрини лібералізму.
- •Основний зміст та принципи консерватизму.
- •Основні принципи демократичних виборів.
- •Виборчі системи: типи та характеристика.
Основні принципи політичної доктрини лібералізму.
Послідовники лібералізму вважають, що свобода особистості найважливіша політична мета. У лібералізму є свої корені в Західній Епоха Просвітництва.
Лібералізм робить акцент на індивідуальних правах та рівних можливостях. Є й інші форми лібералізму, які можуть запропонувати зовсім іншу політику, але вони всі об'єднані своєю підтримкою принципам: свобода думки і слова, обмеження на владу урядів, верховенство закону, вільний обміну ідеями, ринковою економікою або змішаною економікою, і прозорою системою уряду. Всі ліберали - підтримують форму уряду, відому як ліберальна демократія, з відкритими і справедливими виборами, де у всіх громадян є рівні права відповідно до закону.
Походження
Слово "ліберальний" походить від латинського liber ( "вільний, не раб"). Цей термін широко пов'язаний зі словом "свобода" і поняттям свободи. Американська війна за Незалежність встановила першу націю, яка обробила конституцію, засновану на понятті ліберального уряду, особливо на ідеї, згідно з якою уряд управляє за згодою керованого. Більш помірні буржуазні елементи французької Революції спробували встановити уряд, заснований на ліберальних принципах. Адам Сміт, в «Багатство Націй» (1776 р.), викладав ліберальні принципи вільної торгівлі. Редактори іспанської Конституції 1812 року, можливо, були першими, які використали слово, «ліберальне» в політичному сенсі. Вони назвали себе Liberales, висловлюючи свою опозицію абсолютної влади іспанської монархії.
Починаючись в кінці 18-ого століття, лібералізм став головною ідеологією у фактично всіх розвинених країнах.
Основний зміст та принципи консерватизму.
Консервати́зм (фр. conservatisme, від лат. conservo — «охороняю», «зберігаю») — визначення ідейно-політичних, ідеологічних і культурних течій, що спираються на ідею традиції та спадкоємності в соціальному та культурному житті. Для консерватизму характерні прихильність до існуючих та установлених соціальних систем і норм, «скептичне» сприйняття ідей рівності людей, неприйняття революцій та радикальних реформ, обстоювання еволюційного органічного, максимально повільного розвитку.
Ідеологічно консерватизм протистоїть як лібералізму, так і соціалізму.
Вперше термін «консерватизм» вжив у 1891 році французький політик Франсуа-Рене де Шатобріан. У західній політиці консерватизмом часто називають школу мислення, започатковану Едмундом Берком, Бональдом та подібними мислителями.
Погляди консервативних партій в світі дуже різні. Основними консервативними політичними силами в своїх країнах вважаються ліберально-демократична партія Японії, Республіканська партія США, Консервативна партія Великої Британії, Ліберальна партія Австралії. Світогляд і політика всіх цих партій сильно різняться.
Види консерватизму:
Ліберальний консерватизм
Консервативний лібералізм
Сутність та призначення виборів, їх типи.
Вибори - спосіб зміни правлячої еліти через волевиявлення населення, інструмент легітимації та стабілізації влади.
Виявлення ступеня довіри до політичних партій.
Здійснення політичної соціалізації
Набуття політичних навичок
Форма контролю над владою
Функції:
- конструктивна ( створення представницьких органів влади, досягнення суспільного консенсусу)
- програмна (оголошення п. програм)
- контрольна( створення органів, що контролюють)
- артикуляційна (об’єднання інтересів різних соц.. груп)
- інтеграційна (обєднання більшості громадян навколо тих програм, що розробляють партії)
- комунікативна (зв'язок між кандидатами та громадянами)
- генеративна (формування п. еліти)
Типи:
- президентські
- парламентські
- місцеві
За причиною проведення:
- чергові,
- позачергові
- додаткові