Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЕКЗАМЕНАЦІЙНІ ПИТАННЯ З КУРСУ ПОЛІТОЛОГІЇ1.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
02.08.2019
Размер:
357.89 Кб
Скачать

ЕКЗАМЕНАЦІЙНІ ПИТАННЯ З КУРСУ ПОЛІТОЛОГІЇ.

  1. Політика як суспільне явище. Зв’язок політики з іншими суспільними сферами.

Політика-складне утворення, що поєднується з діяльністю держави, визначає засіб, що гарантує реалізацію певних політичних цілей.

За Платоном: мистецтво управляти без застосування сили,

За Аристотелем: найважливіше у сусп. спілкуванні заради всезагального блага.

За Макіавелі: поясню минуле, керує сучасним і прогнозує майбутнє.

За Фріменом : історія - політика в минулому, політика - історія в майбутньому.

Три підходи:

Директивний ( влада одних над іншими)

Функціональний ( оптимальне досягненні цілей)

Комунікативний ( соціалізація) Політологія і філософія, і право, і історія, і соціологія, і географія, і етика.

  1. Предмет політичної науки, її основні категорії.

Об*єкт політології - політична сфера суспільства, кожен хто прямо чи опосередковано бере участь у пол. житті.

  • Політична сфера суспільства

Предмет - знання, аналіз п. системи, п. влади, п. інститутів, їх відносин між собою та діяльність спрямована на реалізацію влади та владних відносин у сусп.

Категорії: базовою є категорія влади.

  1. Політика

  2. Влада

  3. держава

політ. Система

організація

партія

культура

політ. Відносини

діяльність

участь

процес

Категорії розвитку

-режими

-трансформація

-модернізаця

-революція

  1. Методи політичної науки.

а) загально-політичні

-аналіз

-синтез

-редукція

-дедукція

б) методи емпіричних досліджень

в) методи політ. науки:

-соціологічний

-біхевіористичний

- системний

-порівняльний

-функціональний

  1. Функції політології.

(згідно з конспектом)

-описова

-пояснювальна

-науково-прогностична

-інструментальна

-портативно-орієнтувальна

(згідно з іншою книжкою):

-теоретична

-методологічна

-практична

-виховна

-прогностична

  1. Система політичних наук, взаємозв’язок політології з іншими суспільними науками.

: філософія, історія, правознавство, соціологія, психологія тощо. Розширене трактування політології, включення до неї будь-якого наукового знання про політику, по суті, знімає питання про політологію як окрему навчальну дисципліну, оскільки жодна навчальна дисципліна не може охопити всю сукупність знань про політику.

  1. Зародження і розвиток політичної думки у країнах Стародавнього Сходу.

В Древньому Єгипті багиня істини та порядку Маат. Божественне походження влади, підпорядкування фараону.

Давні вавилоняни- закони Хамурапі 18 ст до н. е. прагнення до подолання зла і беззаконності, втілення вічної справедливості. Право не сакральна, а світська сутність.

В Палестині виникло Ізраїльсько-Іудейське царство, де старозавітні пророки сформували Старий Завіт.

В імперії Мідія 6 ст до н е Заратуштра сформував знамениті «Авести». Світ –результат боротьби доброго і злого начал, вперше сформульовано рівноправ’я жінок і чоловіків, суспільство поділене на чотири стани.

В народів Індостану – Веди. Тхармастри – кодекси поведінки. Закон Ману як повернення до брахманізму. Будда – Сіддхартха Гаутама.

  1. Соціально-політичні течії Стародавнього Китаю.

Конфуціанство 5-6 ст. до н . е.: трактат "лунб Юй". Основне місце посідає правитель-мудрець, втілення благочестя. Основне його завдання - турбота про підданих. Трудящих треба відмежовувати від правлячої верхівки, чоловіків від жінок, покарання замінити вихованням.

Моїзм. Мао Дзи 5 ст. до н. е. : теорія виникнення держави, жорстка адміністративна структура, поєднання заохочення і покарання як важеля держадміністрування, всезагальна рівність (егалітаризм)

Легізм. 4ст до н. е.: Шан Ян. Держава як абсолютна інституція, бездалісна машина примусу, закон - найефективніший засіб досягнення мети. застосування нагород і покарання з перевагою останніх.

Даосизм 3 ст до н.е.: Лао Дзи трактат "Даоде цзінь". Дао - найвищий безликий абсолют. держава і людина - частини Дао і космосу. істина мудрість - за творництво, відмова від усього штучного. Держава повинна бути маленькою державою-селом, а народ безграмотним, що дасть змогу зробити головними методами державного управління "мудрість простоти", засновану не на знаннях, а на інтуїції адміністрації.