Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Відповіді!!!!!!!.doc
Скачиваний:
67
Добавлен:
02.08.2019
Размер:
418.3 Кб
Скачать
  1. Особистість спостерігача. Помилки психологів-спостерігачів.

Отже, психолог змушений враховувати те, що будь-експериментатор, в тому числі і він сам, - людина і ніщо людське йому не чуже. У першу чергу - помилки, тобто мимовільні відхилення від норми експерименту (ідеального експерименту). Свідомий обман, спотворення резуль-татів тут розбирати не будемо. Помилками справа не обмежується - їх можна іноді виправити. Інша справа - стійкі тенденції поведінки експериментатора, які впливають на хід експериментальної ситуації і є слідністю несвідомої психічної регуляції поведінки. Помилки:

1. Гало-ефект. Узагальнене враження спостерігача веде до грубого сприйняття поведінки, ігнорування тонких відмінностей.

2. Ефект поблажливості. Тенденція завжди давати позитивну оцінку що відбувається.

3. Помилка центральної тенденції. Спостерігач прагне давати усереднену оцінку спостерігається поведінки.

4. Помилка кореляції. Оцінка одного ознаки поведінки дається на підставі іншого спостережуваного ознаки (інтелект оцінюється за беглості мови).

5. Помилка контрасту. Схильність спостерігача виділяти у спостережуваних риси, протилежні власним.

6. Помилка першого враження. Перше враження про особистість визначає сприйняття і оцінку його подальшої поведінки.

  1. Характеристика особливостей предмету та об'єкту психологічного спостереження. Порівняльний аналіз особливостей прихованого та неприхованого психологічного спостереження.

Предметом спостереження є вербальні і невербальні акти поведінки, що мають місце в певній ситуації, чи середовищі. Об’єктом спостереження є людина, або групи людей.

Психолог-дослідник може спостерігати:

  1. за мовленнєвою діяльністю (зміст, інтонація, тривалість)

  2. експресивні реакції (рухи, обличчя, тіло)

  3. розміщення тіл людей в просторі.

  4. контакти

Залежно від позицій спостерігача стосовно об'єктів спостереження виокремлюють відкрите (під час такого спостереження досліджувані знають, що вони є об'єктами спостереження) і приховане (за таких умов досліджувані не підозрюють, що ведеться спостереження за їхньою поведінкою та діяльністю) спостереження.

  1. Етичні проблеми використання методу спостереження в психологічних дослідженнях. Використання прийомів візуальної психодіагностики в спостереженні.

У момент сприйняття людина, яка спостерігається, є для суб´єкта спостереження деякою сукупністю соціально значимих ознак, завдяки яким в певній культурі традиційно транслюються психологічні властивості і стани. Ці ознаки, які інколи називають "перцептивними гачками", є для даної людини певним соціальним шрифтом. Сприйняття зовнішнього вигляду людини, вираз її емоцій викликає у відповідь емоційні переживання і реакції у людей. Вміння читати виразні рухи передбачає тонке розуміння всіх відтінків і нюансів у виразі обличчя, жесту, пози і рухів тіла іншої людини. Розпізнати індивідуально-психологічні особливості особистості можна за мімікою, пантомімікою, фізіологічними реакціями, що супроводжують емоції,— судинними, дихальними, секреторними; за особливостями будови тіла, рисами обличчя, рисунками на кистях, пальцях та іншими природно-біологічними ознаками.

Візуальна психодіагностика досліджує всі зовнішні виявлення вигляду і поведінки людини з метою вивчення її особистісного змісту. Візуальна психодіагностика (термін введено українським психологом Г.В. Щекі ним у 1989 р.) є суто прикладним знанням, яке особливо потрібне спеціалістам, що працюють з людьми, для діагностики їх особистісних, індивідуально-типових і професійно важливих якостей.

Практична спрямованість і відносна доступність візуальної психодіагностики, необхідність широкого втілення прикладної психології в різні галузі суспільної діяльності передбачає можливість проведення окремих обстежень особами без спеціальної психологічної підготовки: педагогами, лікарями, керівниками різних рівнів, спеціалістами по роботі з персоналом та ін.