Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Цив.право екзамен.docx
Скачиваний:
7
Добавлен:
01.08.2019
Размер:
108.3 Кб
Скачать

29. Договір підряду на проведення проектних, та пошукових робіт

Проведення проектних та пошукових робіт є передумовою будівництва будь-якого об'єкта, оскільки без відповідної документації неможливе і будівництво.

За договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх (ч. 1 ст. 887 ЦК).

Технічна документація становить собою комплекс документів (техніко-економічне обгрунтування, креслення, схеми, пояснююча записка до них, специфікації тощо), що визначають обсяг і зміст будівельних робіт, а також інші вимоги, що пред'являються до них.

Ціна цього виду підрядних робіт виступає у вигляді кошторису, що містить постатейний перелік витрат підрядника. При виконанні роботи підрядник не може відійти від завдання і тих вихідних даних, які ним отримані від замовника.

Головна особливість цього договору полягає в тому, що замовник може використати отриману від підрядника технічну документацію лише для цілей, передбачених договором, тобто він не може без згоди підрядника передавати її іншим особам чи розголошувати дані, що містяться у ній.

З0. Договір на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт

За договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов'язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її.

Договір на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських робіт є оплатним, двостороннім, консенсуальним. Відповідно до ст. 208 ЦК України, договір на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських робіт потрібно вчиняти у письмовій формі.

Сторонами за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських робіт є замовник і виконавець.

Замовником може бути будь-яка фізична або юридична особа.

Виконавець - фізична або юридична особа, а для окремих видів науково-дослідних або дослідно-конструкторських робіт, для проведення яких необхідно отримання відповідної ліцензії, згідно із Законом України “Про ліцензування певних видів господарської ді-яльності”1.

Права замовника за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських робіт:

• використовувати передані йому результати робіт у межах і на умовах, встановлених договором.

Обов’язки замовника за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських робіт:

• видати виконавцеві технічне завдання та погодити з ним програму (техніко-економічні показники) або тематику робіт;

• передати виконавцеві необхідну для виконання робіт інформацію;

• прийняти та оплатити повністю завершені науково-дослідні або дослідно-конструкторські та технологічні роботи відповідно до договору;

• забезпечити конфіденційність відомостей щодо предмета договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських робіт, ходу його виконання та одержаних результатів, якщо інше не встановлено договором.

Права виконавця за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських робіт:

• залучати до виконання науково-дослідних робіт інших осіб лише за згодою замовника;

• залучати інших осіб (субвиконавців) до виконання дослідно-конструкторських та технологічних робіт, якщо інше не встановлено договором;

• використати одержаний ним результат робіт також для себе, якщо інше не встановлено договором.

Обов’язки виконавця за договором на виконання науково-дослідних робіт інших осіб лише за згодою замовника;

• передати повністю завершені науково-дослідні або дослідно-конструкторські роботи відповідно до договору;

• забезпечити конфіденційність відомостей щодо предмета договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, ходу його виконання та одержаних результатів, якщо інше не встановлено договором;

• виконати роботи відповідно до погодженої із замовником програми (техніко-економічних показників) або тематики і передати замовникові результат у строк, встановлений договором;

• додержуватися вимог, пов’язаних з охороною прав інтелектуальної власності;

• вживати заходів для захисту одержаних при виконанні робіт результатів, що підлягають правовій охороні, та інформувати про це замовника;

• своїми силами та за свій рахунок усувати допущені з його вини недоліки у технічній документації, які можуть спричинити відступи від техніко-економічних показників, передбачених у технічному завданні замовника або в договорі;

• негайно інформувати замовника про виявлену неможливість одержати очікувані результати або недоцільність продовжувати роботу;

• відшкодувати замовнику реальні збитки у межах ціни робіт, у яких виявлено недоліки, якщо договором встановлено, що вони підлягають відшкодуванню в межах загальної ціни робіт за договором.

31. Договір про надання послуг

1.За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановле­но договором.

Сторонами договору про надання послуг виступають замовник (послугоотримувач) та виконавець (послугонадавач).

За загальним правилом виконавець повинен надати послугу особисто. Однак у випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним у повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За договором про безоплатне надання послуг замовник зобов'язаний відшкодувати виконавцеві усі фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Обов'язки виконавця за договором про надання послуг:

• у разі наявності його вини, відшкодувати збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням договору про безоплатне надання послуг, підлягають відшкодуванню виконавцем у розмірі, що не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо інший розмір відповідальності виконавця не встановлений договором (ст. 906 ЦК України). Обов'язки замовника за договором про надання послуг:

• оплатити надану йому послугу в розмірі, строки та порядку, що встановлені договором;

• за договором про безоплатне надання послуг відшкодувати виконавцеві усі фактичні витрати, необхідні для виконання договору;

• виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов’язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом, у разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця (ч. 3 ст. 903 ЦК України).

Договори про надання послуг у сфері перевезень

До договорів, відповідно до яких надаються послуги з перевезення та (або) його організації, належать;

1) договір перевезення вантажу, за яким одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Цей договір укладається у письмовій формі;

2) договір перевезення пасажира та багажу, відповідно до якого одна сторона (перевізник) зобов'язується перевезти другу сторону (пасажира) до пункту призначення, а в разі здавання багажу - також доставити багаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання багажу, а пасажир зобов'язується сплатити встановлену плату за проїзд, а у разі здавання багажу - також за його перевезення.

Укладення договору перевезення пасажира та багажу підтверджується видачею відповідно квитка та багажної квитанції;

3) договір чартеру (фрахтування). За цим договором одна сторона (фрахтівник) зобов'язується надати другій стороні (фрахтувальникові) за плату всю або частину місткості в одному чи кількох транспортних засобах на один або кілька рейсів для перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти або з іншою метою, якщо це не суперечить закону;

4) договір транспортного експедирування, за яким одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

32.Загальні положення про перевезення

Перевезення залежно від видів транспорту, якими вони здійснюються, поділяють на: а) залізничні; б) автомобільні; в) внутрішніми водними шляхами (річкові); г) морські; д) повітряні.

За характером об'єкта, що перевозиться, розрізняють перевезення вантажу, вантажобагажу, багажу, пасажирів і пошти.

Залежно від того, здійснюються вони одним чи кількома транспортними підприємствами, перевезення поділяються на:

а) місцевого сполучення (перевезення у межах територіальної сфери дії одного транспортного підприємства);

б) прямого сполучення (перевезення кількома транспортними підприємствами одного виду транспорту);

в) прямого змішаного сполучення (перевезення кількома транспортними підприємствами різних видів транспорту, але за єдиним транспортним документом).

Практичне значення цієї класифікації полягає в тому, що залежно від виду перевезення визначаються: строк, коли вантаж вважається втраченим, норми природних втрат при перевезенні; певні вантажі заборонено перевозити прямим змішаним сполученням (наприклад, вантаж навалом, розсипом).

На морському транспорті перевезення бувають а) каботажними (між портами України); б) міжнародними.

На залізничному транспорті розрізняють повагонні перевезення, перевезення дрібними відправками (в так званих "збірних" вагонах), помаршрутні перевезення (тобто перевезення в одному напрямку, одному вантажоодержувачу, групи вагонів з родовим, малоцінним вантажем (гравій, пісок), коли на весь потяг оформлюється одна залізнична накладна).

Договір перевезення вантажу

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (ч. 1 ст. 909 ЦК).

Предметом договору є транспортні послуги, а предметом перевезення — конкретний вантаж.

Цей договір є двостороннім, оплатним і реальним, оскільки вважається укладеним з моменту прийняття вантажу перевізником від відправника.

В тих випадках, коли договір укладається на умовах надання для перевезення певного повітряного чи морського судна, він вважається консенсуальним, оскільки з моменту погодження істотних умов договору (яке судно фрахтується, кількість вантажу, місце завантаження, розмір фрахту, місце прибуття тощо) договір вже є укладеним.

Сторонами в договорі виступають вантажовідправник і перевізник.

В літературі відсутня єдність щодо правового становища відправника в договорі перевезення вантажів. Одні автори вважають, що він є самостійною стороною, а сам договір має багатосторонній характер. Висловлювалася і думка, що цей договір є договором на користь третьої особи, оскільки відправник сплачує за перевезення, перевізник надає послуги, а результатом користується вантажоодержувач.

За загальним правилом договір перевезення вантажів є публічним, оскільки надання транспортних послуг належить до видів підприємницької діяльності, що підлягає ліцензуванню, звідси випливає обов'язок перевізника здійснювати перевезення вантажів будь-якої особи.

Договір перевезення вантажів укладається в письмовій формі у вигляді: накладної (залізничний транспорт), товарно-транспортної накладної (автомобільний транспорт), коносамента (морський транспорт), а також чартера (при перевезенні вантажу морем в міжнародному сполученні).

Обов'язки вантажовідправника:

Головний обов'язок вантажовідправника — це сплатити обумовлену за договором провізну плату, а також:

- підготувати вантаж до перевезення (затарити, запакетувати, замаркувати);

- здати вантаж до перевезення з дотриманням встановлених правил;

- заповнити перевізні документи (залізничну накладну, товарно-транспортну накладну);

- надати необхідні супровідні документи (сертифікати якості, рахунки-фактури, описи);

- забезпечити правильне використання транспортних засобів;

- завантажити не нижче встановленої технічної норми завантаження і не вище вантажопідйомності;

- після завантаження своїми силами опломбувати транспортний засіб (якщо за договором це є обов'язком відправника).

Обов'язки перевізника:

- надати рухомий склад, придатний для перевезення в технічному і комерційному відношенні (тобто такий, який би забезпечив збереженість саме заявленого вантажу під час перевезення);

- завантажити і опломбувати транспортний засіб (якщо за договором це його обов'язок);

- забезпечити збереженість вантажу під час перевезення;

- своєчасно доставити вантаж в пункт призначення;

- повідомити вантажоодержувача про те, що надійшов вантаж;

- видати вантаж належному вантажоодержувачеві.

Перевізник видає вантаж одержувачеві в такому ж порядку, в якому приймав (за вагою, кількістю, навалом тощо). Обов'язки вантажоодержувача:

- своєчасно прийняти вантаж (надати необхідні документи, розвантажити транспортний засіб, вивезти вантаж);

- перевірити кількість та якість вантажу (якщо є претензія — своєчасно заявити);

- провести остаточні розрахунки з перевізником;

- очистити транспортні засоби з внутрішньої і зовнішньої сторони.