25. Контрактації сільськогосподарської продукції

За договором контрактації сільськогосподарської продукції виробник сільськогосподарської продукції зобов'язується виробити визначену договором сільськогосподарську продукцію і передати її у власність заготівельникові (контрактанту), або визначеному ним одержувачеві, а заготівельник зобов'язується прийняти цю продукцію та оплатити її за встановленими в договорі цінами (ст. 713 ЦК).

Договір контрактації сільськогосподарської продукції є різновидом одночасно і договору купівлі-продажу, і договору поставки. Тому на нього, відповідно, поширюються загальні норми купівлі-продажу і поставки, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Договір контрактації — це типовий консенсуальний, оплатний і двосторонній договір.

Сторонами в договорі є підприємці: виробник сільськогосподарської продукції та її заготівельники.

Предмет договору контрактації — будь-яка продукція сільськогосподарського виробництва (рослинництва, тваринництва тощо) як в необробленому вигляді (зернові, картопля, овочі), так і та, що пройшла первинну обробку (масло, вершки). В більшості випадків контрактується майбутній врожай, якого ще не існує на момент укладання договору. В договорі зазначаються:

- види продукції (асортимент), номер державного стандарту або технічних умов, гранично допустимий вміст у продукції шкідливих речовин;

- кількість продукції, яку контрактант приймає безпосередньо у виробника;

- ціна за одиницю, загальна сума договору, порядок і умови доставки, строки здавання-приймання продукції;

- обов'язки контрактанта щодо надання допомоги в організації виробництва сільськогосподарської продукції та її транспортування на приймальні пункти і підприємства;

- взаємна відповідальність сторін у разі невиконання ними умов договору.

Виробництво сільськогосподарської продукції значною мірою залежить від кліматичних умов, тому конкретні строки здачі продукції сторони можуть погоджувати додатково.

Оплата за договором, як правило, здійснюється у вигляді повного чи часткового авансування.

Особливість цього договору полягає в тому, що виконання договірних зобов'язань виробником сільськогосподарської продукції значною мірою залежить від погодних умов, тому на заготівельника покладаються додаткові обов'язки: не лише прийняти продукцію у заготівельника, а й забезпечити її вивезення, надати пакувальні матеріали, тару.

Заготівельник не має права відмовитися від прийняття продукції, яка відповідає умовам договору і знаходиться у визначеному місці здачі.

Державна закупівля сільськогосподарської продукції здійснюється за договорами контрактації, які укладаються на основі державних замовлень на поставку державі сільськогосподарської продукції, відповідно до Типового договору контрактації.

26.Договір підряду

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1 ст. 837 ЦК).

Договір підряду за своїм змістом охоплює виконання найрізноманітніших в широкому розумінні цього слова робіт:

1) створення нових речей (будівництво будинків, гаражів, пошиття одягу, виготовлення інструмента для зламування сейфів тощо);

2) відновлення речей (ремонт квартир, комбайнів, годинників);

3) надання інших послуг:

а) речового характеру (фарбування парканів, прибирання снігу, гоління);

б) які не дають речового результату (юридичні, медичні, інформаційні, організація урочистих подій, догляд за хворими та дітьми).

Правове регулювання підрядних відносин здійснюється гл. 61 ЦК, Законом України від "Про захист прав споживачів" та окремими підзаконними актами, які регламентують порядок виконання окремих підрядних договорів. ЦК 2003 p. об'єднав в одну главу договори підрядного характеру, які в ЦК 1963 p. розглядалися як самостійні, а саме:

- будівельний підряд;

- побутовий підряд;

- підряд на проектні та пошукові роботи.

Юридична характеристика договору: двосторонній (взаємний), відплатний та типовий консенсуальний договір, оскільки на відміну від інших договорів, підряд не може бути виконаний негайно, в момент укладення договору, оскільки для досягнення обумовленого результату завжди потрібен певний час.

Істотними умовами договору є предмет, ціна і строк виконання.

Сторони договору — підрядник і замовник. Підрядник — це особа, яка бере на себе обов'язок виконати певну роботу, замовлення, послугу, а замовник — це особа, яка доручає це зробити, обіцяючи сплатити винагороду. Для виконання певних видів робіт необхідно отримати спеціальний дозвіл (ліцензію).

Так, лише державні підприємства можуть займатися діяльністю, пов'язаною із виготовленням наркотиків, зброї армійського зразка та боєприпасів до неї, випробуванням та експлуатацією ракетної техніки тощо.

Спеціальний дозвіл (ліцензія) потрібні для виконання окремих видів робіт підрядного характеру, таких як:

- пошук та розвідка родовищ корисних копалин;

- виробництво, ремонт спортивної, мисливської вогнепальної та пневматичної зброї;

- виготовлення лікарських засобів, небезпечних хімічних речовин, цінних паперів, спеціальних засобів;

- утримання тирів, стрільбищ;

- будівельна діяльність, окремі види проектних та будівельно-монтажних робіт;

- розробка та виготовлення спеціальних засобів для зняття інформації з каналів зв'язку;

- надання охоронних послуг;

- медична, ветеринарна практика тощо.

Для виконання окремих видів робіт (насамперед спеціалізованих, наприклад, виконання проектно-кошторисних, інженерних робіт тощо) підрядник може залучати інших осіб — субпідрядників, але відповідальність перед замовником за результат їхньої роботи буде нести підрядник, який в цьому випадку стає генеральним підрядником.

Предметом договору підряду є виконання певної роботи та її кінцевий результат. Залежно від виду робіт і завдання замовника результат може полягати в створенні нової речі або поновленні, поліпшені чи в інших змінах речі, яка вже існує. Замовника цікавить, як правило, не процес виконання роботи, а саме результат, оскільки оплачується саме він.

Можна пригадати епізод із роману Е.М. Ремарка "Три товариша". Один із героїв, Роберт Локамп допоміг своєму знайомому художнику отримати вигідне замовлення — намалювати портрет померлої жінки булочника з маленької фотографії за 720 марок за шість тижнів. Після того, як клієнт пішов, Роберт запитав художника: "Ти будеш працювати над портретом шість тижнів? — Яке там! Чотири — п'ять днів. Але я йому не можу цього сказати, а то він почне рахувати, скільки я заробляю за годину і вирішить, що його обдурили".

Художник мав на увазі, що клієнт не зрозуміє, що для того, щоб малювати портрет "п'ять-шість днів" треба витратити багато часу і грошей на навчання. Тому і обрахування роботи в годинах буде не зовсім коректним.

Характерною ознакою договору підряду є те, що підрядник виконує роботу на свій ризик, тобто це означає, що він позбавляється права на винагороду у разі випадкової загибелі предмета підряду або неможливості завершення робіт без вини сторін. Так, якщо після закінчення будівництва в дачний будинок вдарила блискавка і будинок згорів, підрядник не має права на винагороду за виконану вчасно і добросовісно роботу.

Строк виконання договору є однією із істотних умов договору підряду. В договорі прийнято розрізняти момент початку і закінчення виконання роботи, а також проміжні строки, наприклад, поетапні строки здачі об'єкта. Особливе значення строку полягає в тому, що саме з його порушенням пов'язані негативні наслідки (штраф, пеня за несвоєчасне виконання роботи, а інколи і за несвоєчасний її початок, наприклад, при ремонті квартири).

Ціна за договором підряду — це грошова сума, яка, як правило, визначається на момент укладення договору і яку замовник зобов'язується сплатити підряднику за виконання роботи. Ціна в договорі складається з винагороди підряднику, та із компенсації витрат (наприклад, вартість витрачених підрядником матеріалів, амортизація устаткування, оплата послуг третіх осіб тощо).

Якщо для досягнення результату роботи підрядник повинен виконати комплекс робіт, значних за обсягом та складністю, ціна визначається шляхом складання кошторису.

Кошторис може бути твердим і приблизним. За наявності всіх вихідних даних повинен складатися твердий кошторис, який не підлягає перегляду і зміні в односторонньому порядку, наприклад, кошторис на ремонт квартири має бути твердим, оскільки за прейскурантами можна обрахувати вартість побілки, фарбування, шпалер, циклювання тощо. При перевищені твердого кошторису усі пов'язані з цим витрати несе підрядник.

Приблизний кошторис складають в тому випадку, коли неможливо заздалегідь визначити перелік необхідних робіт та їх обсяг, наприклад, при пробиванні водної свердловини на дачній ділянці. Якщо виникла необхідність значно перевищити приблизний кошторис, підрядник зобов'язаний погодити це питання з замовником.