3. Судова система України

Судову владу представляють незалежні суди, які від імені держави, в порядку, встановленому законом, здійснюють правосуддя, наділені владними повноваженнями, завданням яких є забезпечення захисту гарантованих Конституцією України та законами прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави (ст. 2 Закону "Про судоустрій і статус суддів"). Судова система України становить сукупність усіх судів держави, утворених на єдиних засадах організації і діяльності, що здійснюють судову владу. Систему судів складають суди загальної юрисдикції та Конституційний Суд України, який є єдиним органом конституційної юрисдикції. Суди загальної юрисдикції утворюють єдину систему судів, яка складається із загальних і спеціалізованих судів. Характерними ознаками судової системи України є її пристосованість до адміністративно-територіального устрою, різні рівні провадження, стабільність і єдність, що випливає з конституційних принципів побудови системи судів - територіальності і спеціалізації.

Єдність судової системи зумовлено метою та завданнями організації і діяльності судових органів, єдиним статусом суддів; обов'язковістю для всіх судів правил судочинства, визначених законом; забезпеченням Верховним Судом України однакового застосування законів судами (судом) касаційної інстанції; обов'язковістю виконання на всій території України судових рішень, фінансуванням судів виключно з Державного бюджету України, єдиним порядком організаційного забезпечення діяльності судів та вирішенням питань внутрішньої діяльності судів органами суддівського самоврядування.

Згідно із ст. 125 Конституції України та ст. 17 "Про судоустрій і статус суддів" до системи судів загальної юрисдикції належать: місцеві суди, апеляційні суди, вищі спеціалізовані суди, Верховний Суд України. Відповідно до адміністративно-територіального устрою судову систему України поділено на ланки. Поняття "ланка судової системи" пов'язане з компетенцією кожного конкретного судового органу. Суди, які належать до певної ланки судової системи, мають однакову предметну компетенцію, ті самі функції і здебільшого розташовані в межах територіальних одиниць, прирівняних одна до одної за адміністративним поділом.

Судова система загальних судів складається з чотирьох ланок: 1) місцеві суди району, району в місті, міськрайонні суди; 2) апеляційні суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (всього 27 у кожній області); 3) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ (створення передбачено з 1 жовтня 2010 р., а початок діяльності з 1 листопада 2010 р. - п. 1 розділу XIII "Перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів"); 4) Верховний Суд України.

Господарські та адміністративні суди є спеціалізованими судами в системі судів загальної юрисдикції. Підсистеми господарських судів та адміністративних судів складаються з чотирьох ланок: 1) місцеві господарські суди (господарські суди АРК, областей, міст Києва і Севастополя (27 судів); 2) апеляційні господарські суди (8 - Дніпропетровський - територіальна юрисдикції поширена на Дніпропетровську і Кіровоградську області; Донецький - Донецька, Запорізька, Луганська області; Київський - Київська, Черкаська, Чернігівська області та м. Київ; Львівський - Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Тернопільська, Чернівецька області; Одеський - Миколаївська, Одеська, Херсонська області; Рівненський - Вінницька, Волинська, Житомирська, Рівненська, Хмельницька області; Севастопольський - АРК і м. Севастополь; Харківський - Полтавська, Сумська, Харківська області (Указ Президента України № 811/2010 від 12 серпня 2010 р. "Питання мережі господарських судів України"; 3) Вищий господарський суд України; 4) Верховний Суд України.

Щодо адміністративних судів, то їх складовими визначені: 1) місцеві суди -окружні суди АРК, областей, міст Києва і Севастополя - 27 судів; 2) апеляційні адміністративні суди (9 - Вінницький - Вінницька, Хмельницька, Чернівецька області; Дніпропетровський - Дніпропетровська, Запорізька, Кіровоградська області; Донецький - Донецька, Луганська області; Житомирський - Житомирська, Рівненська області; Київський - Київська, Черкаська, Чернігівська області та м. Київ; Львівський - Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Тернопільська області; Одеський - Миколаївська, Одеська, Херсонська області; Севастопольський - АРК і м. Севастополь; Харківський - Полтавська, Сумська, Харківська області; 3) Вищий адміністративний суд України; 4) Верховний Суд України.

Кожен суд в Україні є юридичної особою, виконує функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення своєї діяльності, має самостійний кошторис, поточний, а за потреби - й інші рахунки в установах банку, печатку із зображенням Державного герба України та своїм найменуванням. Працівники апарату судів є державними службовцями, на яких поширено дію Закону України "Про державну службу".

Повертаючись до характеристики судової системи, слід зазначити, що діяльність ланок судової системи визначають тим, які функції виконує суд залежно від стадії розгляду справи, тобто в якій інстанції розглядають справу. Отже, судова інстанція - це стадія розгляду справи в суді з певною компетенцією. Справи в судах розглядають у першій інстанції, другій інстанції - апеляційній та третій інстанції - касаційній. Справи також можуть переглядатися в порядку виключного або іншого, визначеного законом, провадження (рішення Конституційного Суду України від 11 березня 2010 р.).