Способи поширення плодів і насіння.

1. Саморозкидання (жовта акація, квасоля, фіалка, герань).2. Вітром (кульбаба, клен, липа).3. Водою (осока).4. Птахами (горобина, калина, вишня).5. Тваринами (череда, лопух,).6. Людиною (подорожник).Плоди рослин мають різні пристосування для їх поширення на значні відстані. - Плоди і насіння поширюються течією повітря. Цьому сприяють крилаті вирости або волоски. Плоди з волосками – складноцвіті (кульбаба, осот), плоди, що містять крилаті вирости – клен, береза, ясен, вільха, насіння сосни. - Плоди і насіння поширюються течією води після дощів, водою рік. Плоди містять різні вирости, а всередині є повітря, що утримує плід на поверхні води (плоди пальм). - Поширення плодів і насіння тваринами. Поїдаючи соковиті плоди (вишні, яблука, виноград, шипшину) викидають насіння, яке не втрачає схожості в різних місцях; прикріплюються різними пристосуваннями до шерсті тварин і одежі людини. - Поширення плодів культурних рослин людиною на пароплавах по річках і через океан. - Деякі рослини мають здатність розкидати насіння у різні боки при розтріскуванні плоду. - Насіння бур’янів може поширюватися при неконтрольованій господарській діяльності.

Проростання насіння – початкова стадія онтогенезу або індивідуального розвитку рослини.Щоб вивести насінину з стану відносного спокою, для активації процесу проростання необхідна:1. Волога2. Певна температура.3. Кисень.Вода надходить до насінини через мікропіле, викликає збільшення об’єму, набрякання тканин. При цьому шкірка розривається і зародок звільняється.Для розвитку зародка необхідна певна температура. Наприклад, для соняшника, гарбуза, огірків, необхідна висока температура.Проростаючи, насіння енергійно дихає, тому необхідний кисень. Висіваючи насіння, намагаються його не заглиблювати. Схожість насіння у різних рослин зберігається по-різному.Для підвищення схожості твердого насіння необхідно механічно пошкодити його тверду шкірку, або закопують в землю, а навесні вибирають і обсушують, і після цього висівають.Передпосівний обробіток насіння різними речовинами для прискорення проростання, покращання росту і врожайності.Під впливом води ферменти зародка активуються, запасні поживні речовини насінини розчиняються. Вони використовуються зародком для побудови проростання. При проростанні вода проникає через рубчик і пильцевхід.Кожна мікроспора – пилкове зерно. Пилкові зерна характеризуються високою стійкістю. Всередині формується чоловічий гаметофіт.

Насіння. Насіння квіткових рослин різноманітне за формою і розмірами. Насінина може досягати кількох десятків сантиметрів (пальми) і бути майже непомітною (орхідні, вовчок), мати кулясту, видовженокулясту, циліндричну або іншу форму. Завдяки такій формі забезпечується мінімальний контакт поверхні насінини з навколишнім середовищем. Це полегшує їм витримувати несприятливі умови. Зовні насінина вкрита насіннєвою шкіркою. Поверхня насінини зазвичай гладенька, але може бути і шорсткою, з шипами, ребрами, волосками, горбиками та іншими виростами шкірки. Всі ці утвори — пристосування насіння до поширення.На поверхні насінини помітні рубчик і пилковхід. Рубчик — слід від насіннєвої ніжки, за допомогою якої насіннєвий зародок кріпиться до стінки зав'язі, пилковхід зберігається у вигляді маленького отвору в шкірці насінини.Під шкірою розміщена головна частина насінини — зародок. У багатьох рослин (однодольні) у насінні є спеціалізована запаслива тканина — ендосперм. У насіння, де ендосперму немає (дводольні), поживні речовини відкладаються в сім'ядолях зародка.Будова насінин у дводольних і однодольних рослин неоднакова. Типовою дводольною рослиною є квасоля, однодольною — жито. Головною відмінністю в будові насінин є наявність двох сім'ядоль у зародку дводольних і однієї — у однодольних рослин. Функції їх різні: в насінні дводольних у товстих, м'ясистих сім'ядолях містяться поживні речовини (квасоля).У однодольних єдина сім'ядоля — щиток — тоненька пластиночка, розміщена між зародком і ендоспермом насінини і щільно притиснена до ендосперму (жито). При проростанні насінини клітини щитка поглинають поживні речовини з ендосперму і передають їх до зародка. Друга сім'ядоля редукована або відсутня.

Бобові — родина класу Дводольні, до 18 000 видів, поширених по всій земній кулі. Це дерева, кущі та трави. Серед покритонасінних лише дві родини — Орхіде-єві та Айстрові — переважають Бобові за кількістю видів. Найвідомішими є горох, квасоля, соя, конюшина, біла акація, жовта акація, тощо. найхарактернішими ознаками рослин яких є п'яти-членна, двостатева, неправильна квітка та плід біб. Загальний вигляд віночка квітки схожий на метелика, а нижня частина подібна до човника. Листки складні, рідко прості. Характерною особливістю бобових є утворення на їхніх коренях бульбочок. Бульбочки — спеціалізована тканина, у якій розвиваються бульбочкові бактерії, що здатні засвоювати атмосферний азот й утворювати сполуки азоту. найхарактернішими біологічними особливостями бобових є накопичування білків, пристосування до комахозапилення та співжиття з азотфіксуючими бактеріями. Значення. Їжа для людини, корм для тварин, декоративні рослини, збагачують ґрунт азотними речовинами, лікарське знач., цінні медоноси, барвники, деревина