- •Відносини Індії з Індонезією на сучасному етапі
- •Розділ і. Відносини між індією та індонезією в історичній ретроспективі
- •Становлення двосторонніх відносин
- •Розвиток двосторонніх відносин у період 1998-2011 рр.
- •2.1. Політична складова двосторонніх відносин
- •Розділ ііі. Соціально-економічна складова двосторонніх відносин індії та індонезії
- •3.1. Торговельно-економічний вимір двосторонніх відносин
- •3.2. Соціально-гуманітарні аспекти двосторонніх відносин
- •Висновок
- •Список використаних джерел і літератури
3.2. Соціально-гуманітарні аспекти двосторонніх відносин
Перші культурні зв’язки між Індією і Індонезією датуються ще першим століттям нашої ери. Ознаменувавши свої давні культурні зв’язки, між двома країнами було підписано Культурну угоду ще в 1955 р. яка виступала в якості центрального керівництва для двосторонньої культурної взаємодії. Культурна Угода регулярно оновлюється за допомогою Програми культурних обмінів (CEP), яка сприяла між-інституційним зв’язкам та співробітництву науково-дослідних програм між двома країнами53. Велика частина культурних заходів здійснюється під егідою Індійської Ради з культурних зв’язків (ICCR), яка займається культурними зв’язками Індії з іншими країнами54. Індійський уряд Джавахарлала Неру створив Центр індійської культури (JNICC) в Джакарті в 1989 р. до основних обов’язків якого входило проводити культурні заходи в Індонезії55. Індійські фільми мають велику глядацьку аудиторію в Індонезії. Під час візиту Юдхойоно, дві країни домовилися заснувати Асоціацію Дружби Індонезії та Індії (IIFA), що базуватиметься в Нью-Делі і Джакарті. Вона буде складатися з лідерів громад обох країн, а її діяльність буде спрямована на призвичаєння більшої кількості людей до культурних зв’язків56.
ICCR через свої освітні програми і стипендії має забезпечити інституційну систему підтримки для співпраці в розвитку людських ресурсів. Хоча експерти і посадові особи пройшли навчання та стипендії в рамках програм ITEC і Плану Коломбо, індонезійські студенти отримали стипендії для навчання в Індії в рамках різноманітних стипендій них програм.
В останні десять років, Індії та Індонезії зміцнили співробітництво у галузі науки і техніки. Хоча дві країни підписали Угоду про науково-технічну Співпрацю ще в 1982 р., їх реальна співпраця почали мати місце тільки після активної участі Індії в справах країн АСЕАН. Протягом останніх десяти років, дві країни відкрили нові сфери для науково-технічного співробітництва, у тому числі в таких сферах, як дистанційне зондування, запуск супутників і космічні технології, таким чином, здійснюючи подальше зміцнення і диверсифікацію двосторонньої взаємодії. Індійська організація космічних досліджень (ISRO) і Національний інститут Аеронавтики і космосу Індонезії (LAPAN) в 2002 р. підписали меморандум про співпрацю в сфері застосування космічної техніки, дистанційного зондування і космічних технологій. LAPAN надала матеріально-технічну підтримку ISRO для створення свого другого телеметричного та командного центру відстеження в Біаку в Західному Папуа, східній провінції Індонезії. 10-го січня 2007 р. ISRO успішно запустила в Індонезії мікро-супутник LAPAN TUBSAT57.
Індія та Індонезія домовилися про створення Спільного комітету з рівним
представництвом з обох сторін з метою проведення переговорів щодо Програми співробітництва, запропонованої відповідно з Угодою про технічне і Науково-технічне співробітництво. Під час свого візиту Президент Юдхойоно закликав до більш науково орієнтованого розвитку співробітництва, особливо в сферах розвитку ракет і супутникових технологій в наукових цілях; використання індійських супутників дистанційного зондування, дистанційного навчання58. Дві країни крім цього роздумують про двосторонній та регіональний розвиток співробітництва в рамках систем раннього попередження на випадок стихійних лих, особлива увага приділяється Системам попередження ранніх цунамі. Індія також погодилася сприяти Індонезії у створенні центру професійної освіти в провінції Ачех. Крім двостороннього співробітництва в сферах космічної техніки і боротьба зі стихійними лихами, дві країни також займаються співпрацею в сферах біотехнології, фармацевтичної промисловості та інформаційних технологій.
Співробітництва в галузі освіти також активно розвивається. Індія пропонує 125 стипендій в Індонезії щороку в рамках ITEC і Плану Коломбо. Регулярні обміни культурними групами продовжують мати місце відповідно до двосторонньої Культурної програми обміну (CEP). План CEP на період 2011-2014 рр. був підписаний у січні 2011 р. під час візиту президента Юдхойоно. Індія має два своїх культурних центри в Індонезії – в Джакарті і на Балі. Ці центри регулярно проводять заняття йогою та індійські класичні уроки танців. Обидві сторони працюють над низкою нових ініціатив, у тому числі обмін культурними фестивалями, фестивалями Рамаяна і семінарами на тему історичних та культурних зв’язків між Індією та Індонезією59.
Спільна робоча група з туризму провела свою третю нараду в Індонезії в останній тиждень вересня 2011 р., і обговорила конкретну співпрацю у сфері туристичного сектора.
Є близько 100 тисяч індонезійців індійського походження, в основному зосереджені в Великій Джакарті, Медані, Сурабаї і Бандунзі. Індійських громадян, що проживають в Індонезії налічується близько 5000. Це в основному професійні робочі з індійських, індонезійських та мультинаціональних компаній60.
Індія була однією з перших країн, що надала гуманітарну допомогу в розмірі 1 млн. доларів США в Індонезію після цунамі. Індія також пожертвували 2 млн. доларів США на допомогу після великого землетрусу на півночі Суматри 28 березня 2005 р. Два індійських літаки перекинули по повітрю гуманітарну допомогу для Медану (Північна Суматра) 21 квітня 2005 р. Індія доставила 2 млн. доларів США надзвичайної допомоги Індонезії після землетрусу на Яві в травні 2006 р. Медична бригада з ВМС Індії також займається наданням допомоги в постраждалому районі після цих лих61.
