Розділ ііі. Соціально-економічна складова двосторонніх відносин індії та індонезії

3.1. Торговельно-економічний вимір двосторонніх відносин

Індія та Індонезія готові розвивати і покращувати свої відносини на економічному та стратегічному рівнях. Індонезія є третім за величиною індійським торговим партнером в країнах АСЕАН і планується, що двосторонній торговельний оборот досягне розміру 20 мільярдів доларів до 2015 р.⁴⁵. Відносини здійснюються на основі Угоди про вільну торгівлю від 1 жовтня 2010 р. (підписаної між Індією і АСЕАН на початку серпня 2009 р.), та цілого ряду двосторонніх договорів⁴⁶.

Багатовікові економічні відносини між Індією та Індонезією були формалізовані і затверджені через ряд угод і декларацій. Перша торгова угода була підписана в січні 1953 р., і згодом продовжена в червні 1978 р., коли дві країни домовилися розробити механізми для того, щоб зміцнювати і диверсифікувати торгівлю і комерційні зв’язки. Обидві країни підписали двосторонні угоди Про уникнення подвійного оподаткування в січні 1986 р. Дві

країни також підписали угоду про Заохочення і взаємний захист інвестицій, під час зустрічі G-15 на Ямайці в лютому 1999 р. і яка набула чинності в січні 2004 р. Спільна нарада комісії Індії та Індонезії була проведена в Джакарті у вересні 2003 р., і яка сприяла подальшому розширенню двосторонніх економічних і комерційних відносин і створення Робочої групи з питань індо-індонезійського експорту⁴⁷. Під час візиту президента Індонезії в 2005 р. до Індії лідери обох країн також підписали Меморандум про Домовленість про створення Спільної Дослідницької групи, щоб вивчати можливості всебічного економічного співробітництва.

Загальний оборот двосторонньої торгівлі постійно зростає. В порівнянні 1,12 млрд. доларів США в 1995-96 роках, 2,5 млрд. доларів США в 2003-04 роках, він досяг значення 4 млрд. доларів США в 2005 р., а на сьогодні оборот двосторонньої торгівлі вже наближається до позначки 10 млрд. доларів США⁴⁸.

Індія імпортує переважно пальмову та рослинну олію, вугілля, нафту, вироби з паперу, і прянощі, тоді як основні статті імпорту Індонезії є текстильні нитки, товари хімічної промисловості, електричні силові установки і запчастини до них, нафтопродукти, залізо, а також харчові товари: пшениця, рис і цукор. Індія є найбільшим імпортером сирої пальмової олії в Індонезію, а Індонезія стала другим найбільшим торговельним партнером Індії серед країн-членів АСЕАН після Сінгапуру⁴⁹. Енергетична сфера є ще однією важливою сферою, в якій дві країни вивчають можливість співпраці. Індія в даний час вивчає можливість закупівлі природного газу з Індонезії через підводний трубопровід від провінції Ачех на Нікобарських островах. Двостороння торгівля пішла далі з відновленням економіки Індонезії та зростаючим усвідомлення обома країнами необхідності стратегічного сильних економічних двосторонніх відносин.

Щодо інвестицій, то Індія потенційно може інвестувати в залізничні і портові споруди, а також в нафтову та харчову промисловості в Індонезії. Прямі іноземні інвестиції з Індонезії прямують в нетрадиційне енергетичне обладнання, будівництво, інформацію та мовлення, а також електричну сферу. Індонезія та Індія мають спільні інтереси в СОТ. Можливість співпраці існує в сфері енергетики, включаючи ядерну енергетику. Ядерні угоди співробітництва в сфері енергетики були підписані ще в 1980 р.

Індонезія є третім найбільшим торговельним партнером Індії в блоці АСЕАН. Основними індійськими компаніями, що діють в Індонезії є «Aditya Birla», «Essar» і «Jindal». Державний банк Індії і Банк Індії мають свої філії в ряді міст Індонезії. Більше ніж 40 індійських компаній в даний час здійснюють видобуток вугілля та корисних копалин в Індонезії. Державний нафтова компанія Індії «Gujarat» та індійська компанія «Essar» здобули ліцензії на розвідку берегових територій в районі Суматра і пошуку там газових родовищ. Ще одна індійська компанія «Balmer Lawrie» недавно підписала угоду про створення спільного підприємства для виробництво жирів і масел в Індонезії⁵⁰. У 2009 р. компанія «NALCO» підписала угоду про створення спільного підприємства зі створення алюмінієвого заводу ціною 4 млрд. доларів США в Південній Суматрі⁵¹.

«Adani Group» підписала угоду з «Bukit Asam», державною вугледобувною компанією для будівництва та експлуатації 200-км залізничної лінії і порту в Південній Суматрі. Вартість проекту оцінюється в 1,6 млрд. доларів США. «Anil Ambani Group» придбала три вугільні шахти і збирається побудувати 233-кілометрову лінію залізниці і порт в Джамбі і Південній Суматрі. Проект оцінюється в 2 млрд. доларів США⁵².