7. Основні етапи творчого шляху 1-го зав. Кафедри проф. Штамбергера?

У серпнi 1945 року переїхав до Львова i поступив вчитися до технiкуму зв’язку.

В 1952 роцi закiнчив iнститут i отримав спецiальнiсть iнженера-електрика.

З серпня1969 р. професор кафедри автоматизацiї виробничих процесiв IФНГР, а з вересня 1970 р. по квiтень 1978 року, та з листопада 1983 по березень1986 року завiдувачем кафедри iнформацiйно-вимiрювальної технiки i промелектронiки.

Кандидатську дисертацiю на тему «Квазiзрiвноваженi мости змiнного струму» (диплом к.т.н. МТН N 010824 вiд 9 травня 1959 року) захистив в 1959 роцi.

Докторську дисертацiю на тему «Кола змiнного струму в геофiзичних вимiрюваннях» (диплом д.т.н. МТН N 003061 вiд 14 травня 1968р.) захистив в 1968 роцi.

В квiтнi 1971 р. отримав диплом професора по кафедрi iнформацiйно-вимiрювальної технiки i промелектронiки.

Лауреат виставок досягнень народного господарства СРСР та УРСР. Заслужений винахiдник СРСР.

8. Що таке “навчальний процес” у ВУЗах та “освітньо-професійна програма підготовки”?

Навчальний процес у вищих навчальних закладах - це система організаційних і дидактичних заходів, спрямованих на реалізацію змісту освіти відповідно до державного стандарту освіти.

Освітньо-професійна програма підготовки - це перелік нормативних і вибіркових навчальних дисциплін із зазначенням обсягу годин, відве­дених для їх вивчення, форм підсумкового контролю.

9. Що таке “державний стандарт освіти” та “освітня характеристика”?

Державний стандарт освіти - це сукупність норм, що визначають вимоги до освітнього (кваліфікаційного) рівня. Склад державного стан­дарту освіти:

• освітня (кваліфікаційна) характеристика;

• нормативна частина змісту освіти;

• тести.

Освітня характеристика - це основні вимоги до якостей і знань осо­би, яка отримала певний освітній рівень.

10. Що таке “кваліфікаційна характеристика” і “тест”?

Кваліфікаційна характеристика - це основні вимоги до професій­них якостей, знань і умінь фахівця, які необхідні для успішного вико­нання професійних обов'язків.

Тест - це система формалізованих задач, призначених для встанов­лення відповідності освітнього (кваліфікаційного) рівня учня до вимог освітніх (кваліфікаційних) характеристик.

11. Який нормативний документ визначає організацію навчального процесу?

Основним норхмативним документом, який визначає організацію навчального процесу в конкретному напрямку освітньої чи кваліфікацій­ної підготовки, є навчальний план.

12. Що таке індивідуальний навчальний план та які дисципліни він вивчає?

Індивідуальний навчальний план студента складається на основі ро­бочого навчального плану і включає всі нормативні навчальні дисцип­ліни та частину вибіркових навчальних дисциплін, обраних студентом з обов'язковим урахуванням структурно-логічної схеми підготовки. Інди­відуальний навчальний план складається на кожний навчальний рік і затверджується в порядку, встановленому вищим навчальним закла­дом.

13. Структура навчального процесу.

Навчальний процес у вищих навчальних закладах має такі форми:

• навчальні заняття;

• виконання індивідуальних завдань;

• самостійна робота студентів;

• практична підготовка;

• контрольні заходи.

14. Що включають в себе аудиторні заняття? Лекція як форма навчального заняття.

Основні види навчальних занять у вищих навчальних закладах:

• лекція;

• лабораторне, практичне, семінарське, індивідуальне заняття;

консультація

Лекція - основна форма проведення навчальних занять, призначе­них для засвоєння теоретичного матеріалу, у вищому навчальному закладі.

Як правило, лекція є елементом курсу лекцій, які охоплюють основ­ний теоретичний матеріал окремої чи кількох тем навчальної дисципліни. Тематика курсу лекцій визначається робочою навчальною программою

15. Лабораторне заняття як форма навчального заняття.

Лабораторне заняття - форма навчального заняття, при якому сту­дент під керівництвом викладача особисто здійснює натурні чи імітаційні експерименти або досліди з метою практичного підтвердження окремих теоретичних положень цієї навчальної дисципліни, набуває практичних навичок роботи з лабораторним устаткуванням, оснащенням, обчислю­вальною технікою, вимірювальною апаратурою, методикою експеримен­тальних досліджень у конкретній предметній галузі.

16. Практичне заняття як форма навчального заняття.

Практичне заняття - форма навчального заняття, при якому вик­ладач організує детальний розгляд студентами окремих теоретичних по­ложень навчальної дисципліни і формує уміння і навички їх практично­го застосування шляхом індивідуального виконання студентом відповідно сформульованих завдань.

17. Семінарські заняття як форма навчального заняття.

Семінарське заняття - форма навчального заняття, при якому вик­ладач організує дискусію навколо попередньо визначених тим, до яких студенти готують тези виступів на основі індивідуально виконаних зав­дань (рефератів).

Семінарські заняття проводяться в аудиторіях чи у навчальних кабі­нетах з однією академічною групою.

18. Форма навчального заняття – консультація. Як і коли проводяться індивідуальні заняття?

Консультація - форма навчального заняття, за якої студент одержує відповіді від викладача на конкретні питання або пояснення певних те­оретичних положень чи аспектів їх практичного застосування.

Індивідуальне заняття проводиться з окремими студентами з метою підвищення рівня їхньої підготовки і розкриття індивідуальних творчих здібностей.

Індивідуальні навчальні заняття організуються за графіком з обліком індивідуального навчального плану студента і можуть охоплювати час­тину чи повний обсяг занять з однієї чи декількох навчальних дисциплін, а в окремих випадках - повний обсяг навчальних занять для конкретно­го освітнього чи кваліфікаційного рівня.

19. Складові частини самостійної роботи та їх зміст.

Зміст самостійної роботи студента з конкретної дисципліні визна­чається навчальною програмою дисципліни, методичними матеріалами, завданнями і вказівками викладача.

20. Форми контролю знань в університеті коли здійснюється поточний контроль?

Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних, лабораторних і семінарських занять і має на меті перевірку рівня підго­товленості студента до виконання конкретної роботи. Форма проведен­ня поточного контролю під час навчальних занять і система оцінки рівня знань визначаються кафедрою відповідно до встановлених вимог.

21. Коли здійснюється підсумковий контроль і які його складові?

Підсумковий контроль здійснюється з метою оцінки результатів навчання з певного освітнього (кваліфікаційного) рівня чи на окремих його завершених етапах.

Підсумковий контроль включає семестровий контроль і державну атестацію студента.

22. Семестровий контроль і його складові?

Семестровий контроль здійснюється у формах семестрового іспиту, диференційованого заліку чи заліку з конкретної навчальної дисципліни в обсязі навчального матеріалу, визначеного навчальною програмою, і в терміни, встановлені навчальним планом.

Семестровий іспит - це форма підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного і практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни за семестр, проведена як контрольний захід.

Семестровий диференційований залік - це форма підсумкового конт­ролю, що полягає в.оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу з певної дисципліни виключно на підставі результатів виконаних індиві­дуальних завдань (розрахункових, графічних тощо). Семестровий дифе­ренційований залік планується при відсутності модульного контролю й іспиту і не передбачає обов'язкової присутності студентів.

Семестровий залік - це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу виключно на підставі результатів виконання ним певних видів робіт на практичних, семінарсь­ких чи лабораторних заняттях. Семестровий залік планується при відсут­ності модульного контролю й іспиту і не передбачає обов'язкової при­сутності студентів.

23. За якою шкалою проводиться оцінка результатів складання іспитів, диференційованих заліків та заліків?

Результати складання іспитів і диференційованих заліків оцінюють­ся за чотирибальною шкалою («відмінно», «добре», «задовільно», «неза­довільно»), а заліків - за двобальною шкалою («зараховано», «не зара­ховано») і вносяться до екзаменаційної відомості, залікової книжки студента.

24. Коли і як проводиться державна атестація?

Державна атестація студента здійснюється державною екзаменацій­ною (кваліфікаційною) комісією після завершення навчання на певному освітньому (кваліфікаційному) рівні чи його етапі з метою встановлен­ня фактичної відповідності рівню освітньої (кваліфікаційної) підготов­ки, вимогам освітньої (кваліфікаційної) характеристики.

25. Призначення державної екзаменаційної комісії та її склад.

Державна комісія перевіряє науково-теоретичну і практичну підго­товку випускників, вирішує питання про присвоєння їм відповідного освітнього рівня (кваліфікації), видає державний документ про освіту (кваліфікацію), обробляє пропозиції щодо поліпшення якості освітньо-професійної підготовки спеціалістів у вищому навчальному закладі.

До складу державної комісії входять: ректор вищого навчального зак­ладу чи проректор з навчальної або наукової роботи, декан факультету чи його заступник, завідувачі кафедр, професори, доценти (викладачі) відповідних кафедр, провідні спеціалісти виробництва і працівники на­уково-дослідних інститутів.

26. Які документи надаються державній екзаменаційній комісії перед початком держіспитів, чи захисту дипломних проектів (магістерських робіт)?

Державній комісії, перед початком державних іспитів чи захисту дипломних проектів (робіт), представляються такі документи:

• зведена відомість про виконання студентами навчального плану і про отримані ними оцінки з теоретичних дисциплін, курсових проектів і робіт, практик, з державних іспитів (тільки перед захи­стом дипломних проектів чи робіт);

• відгук керівника по дипломному проекту (роботі);

• рецензія на дипломний проект (роботу) фахівця відповідної квалі­фікації.

27. В яких випадках видається студенту диплом ”з відзнакою”?

Студенту, який захистив дипломний проект (роботу), склав державні іспити відповідно до вимог освітньо-професійної програми підготовки, рішенням державної комісії присвоюється відповідний освітній рівень (кваліфікація), видається державний документ про освіту (кваліфікацію). Студенту, що отримав підсумкові оцінки «відмінно» не менше 75 відсотків з усіх навчальних дисциплін і індивідуальних завдань, передба­чених навчальним планом, склав державні іспити з оцінками «відмінно», захистив дипломний проект (роботу) з оцінкою «відмінно», а також вия­вив себе в науковій (творчій) роботі, що підтверджується рекомендацією кафедри, видається документ про освіту (кваліфікацію) з відзнакою.

28. В яких випадках студент може бути відрахований з навчального закладу?

Учні можуть бути відраховані з вищого навчального закладу:

• за власним бажанням;

• за невиконання навчального плану;

• за порушення умов контракту;

• в інших випадках, передбачених законами України.

29. Основні посади науково – педагогічних працівників університету.

Основними посадами науково-педагогічних працівників вищих на­вчальних закладів третього і четвертого рівнів акредитації є:

• асистент;

• викладач;

• старший викладач;

• доцент;

• професор;

• завідувач кафедрою;

• декан;

• проректор;

• ректор.

30. Дайте визначення поняттю “студент” і “екстерн”.

Студент - особа, яка у встановленому порядку зарахована до вищо­го навчального закладу і навчається на денній, вечірній чи заочній (ди­станційній) формі навчання з метою одержання певного освітнього й освітньо-кваліфікаційного рівнів.

Екстерн - особа, що має відповідний освітній, освітньо-кваліфікацій­ний рівень, у встановленому порядку зарахована до вищого навчального закладу і навчається на екстернатній формі навчання з метою одержан­ня певних освітнього й освітньо-кваліфікаційного рівнів.

31. Дайте визначення поняттю “здобувач”, “аспірант”, “докторант”.

Здобувай - особа, що прикріплена до аспірантури чи докторантури вищого навчального закладу чи наукової установи і готує дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата наук без навчання в аспірантурі, або особа, що має науковий ступінь кандидата наук і готує дисертацію на одержання наукового ступеня доктора наук без перебування в док­торантурі.

Аспірант (ад'юнкт) - особа, що має повну вищу освіту й освітньо-кваліфікаційний рівень магістра чи спеціаліста, вчиться в аспірантурі (ад'юнктурі) вищого навчального закладу чи науїсової установи для підго­товки дисертації на одержання наукового ступеня кандидата наук.

Докторант - особа, що має науковий ступінь кандидата наук і зара­хована в докторантуру для підготовки дисертації на здобуття наукового ступеня доктора наук.