2. Пояснити за рахунок яких факторів можна збільшити прибуток і рентабельність

Прибуток є об'єктивною економічною категорі­єю. Тому на його формування

впливають об'єктивні процеси, що відбуваються в суспільстві, у сфері

виробництва й розподілу ва­лового внутрішнього продукту.

Водночас прибуток — це підсумковий показник, результат фі­нансово-

господарської діяльності підприємств як суб'єктів господа­рювання.

На формування прибутку як фінансового показника роботи

під­приємства, що відбивається в бухгалтерському обліку, в офіційній

звітності суб'єктів господарювання, впливає встановлений держа­вою порядок формування витрат на виробництво продукції (робіт, послуг); обчислення й калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг); визначення позареалізаційних прибутків і витрат; визна­чення балансового (валового) прибутку.

Прибуток від реалізації продукції безпосередньо залежить від двох основних показників: обсягу реалізації продукції та її собівар­тості. На зміну обсягу реалізації продукції впливає зміна обсягу ви­робництва, залишків

нереалізованої продукції, частки прибутку в ціні продукції (рентабельність

продукції).

Істотний вплив на обсяг реалізації продукції, а також і на прибуток від

реалізації справляє розмір прибутку, що включається в ціну виро­бів. За умов формування ринкової економіки державного регулюван­ня рентабельності продукції, як правило, уже нема. Отже, створюєть­ся можливість збільшення прибутку підприємства за рахунок збіль­шення частки прибутку в ціні окремих виробів. Цьому сприяє відсут­ність належної конкуренції, монопольне становище деяких підпри­ємств у виробництві й реалізації багатьох видів продукції.

Таким чином можна зробити висновок, що можливості підпри­ємств впливати на обсяг прибутку від реалізації, змінюючи обсяги виробництва продукції, залишки нереалізованої продукції, її рента­бельність є досить суттєвими.

Білет №12

1. Поясніть сутність кадрової політики підприємства (набір, підготовка і перепідготовка кадрів)

Кадрова політика — система роботи з персоналом, що об'єднує різні форми діяльності й має на меті створення згуртованого й відповідального високопродуктивного колективу для реалізації можливостей підприємства адекватно реагувати на зміни в зовнішньому і внутрішньому середовищах.

Кадрова політика формується державою, керівними партіями та керівництвом підприємств і знаходить конкретне вираження у вигляді адміністративних і моральних норм поведінки людей у суспільстві, організації.Основним завданням кадрової політики є:

• своєчасне забезпечення організації персоналом певної якості і кількості відповідно до стратегії розвитку організації;

• створення умов реалізації, передбачених трудовим законодавством прав і обов'язків громадян;

• раціональне використання персоналу;

• формування і підтримка ефективної роботи підприємства.

Кадрова політика формується з врахуванням впливу зовнішніх та внутрішніх факторів, характерних для сучасного і майбутнього. Результативність господарювання на підприємстві великою мірою залежить від якості чинної системи управ­ління персоналом. Обсяг робіт щодо набору персоналу залежить передовсім від різниці між наявною чисельністю та майбутніми потребами. Розрізняють зовнішні та внутрішні джерела набору. До зовнішніх належать ті, що забезпечують поповнення персоналу через:

• державні бюро з працевлаштування, регіональні біржі праці;

• комерційні підприємства та органі­зації з працевлаштування;

• об'яви в пресі, на радіо, телебаченні, у розклеюваних афішах тощо.

Варто зазначити, що емпіричний підхід до набору персоналу, який значною мірою властивий використанню названих джерел наймання, може стати причиною великих помилок, а також дарем­них витрат часу та грошей. Ось чому підприємства все частіше використовують внутрішні джерела набору, а саме:

• підготовку робітників через учнівство на підприємстві;

• просування по службі своїх працівників, що потребує менших витрат, створює;

• пряме звертання до своїх працівників з проханням рекомен­дувати на роботу їхніх друзів та знайомих;

• регулярне інформування всього колективу працівників про наявні вакансії тощо.

Недоліком такого підходу є фактичне обмеження припливу но­вих людей з можливими нестандартними поглядами на процес уп­равління певною сферою діяльності, які могли б бути дуже корис­ними.