Допуск форми циліндричних поверхонь, мкм
Інтервал розмірів, мм |
Квалітети |
|||
6 |
7 |
8 |
9 |
|
Від 10 до 18 |
3 |
5 |
8 |
12 |
18…30 |
4 |
6 |
10 |
16 |
30…50 |
5 |
8 |
12 |
20 |
50…80 |
6 |
10 |
16 |
25 |
80…120 |
6 |
10 |
16 |
25 |
120…180 |
8 |
12 |
20 |
30 |
180…250 |
8 |
12 |
20 |
30 |
Примітка Числові допуски повинні бути округлені в найближчу сторону до стандартних згідно ГОСТ 24643-81 з ряду, мкм: 1;1,2;1,6;2;2,5;3;4;5;6;8;10;12;16;20;25;30;40;50;60.
Таблиця 11.3
Допуски паралельності та перпендикулярності, мкм
(ГОСТ 24643-81)
Інтервал розмірів, мм |
Квалітети |
|||
6 |
7 |
8 |
9 |
|
Від 16 до 25 |
6 |
10 |
16 |
25 |
25…40 |
8 |
12 |
20 |
30 |
40…63 |
10 |
16 |
25 |
40 |
63…100 |
12 |
20 |
30 |
50 |
100…160 |
16 |
25 |
40 |
60 |
160…250 |
20 |
30 |
50 |
80 |
250…400 |
25 |
40 |
60 |
100 |
Таблиця 11.3
Допуски співвісності, мкм
(ГОСТ 24643-81)
Інтервал розмірів, мм |
Підшипники конічні роликові |
Зубчасті колеса |
Черв’ячні колеса |
Підшипники радіальні і радіально-упорні |
|
7 і 8 ступінь точності |
|||||
Від 18 до 30 |
10 |
16 |
25 |
25 |
|
30…50 |
12 |
20 |
30 |
30 |
|
50…120 |
16 |
25 |
40 |
40 |
|
120…250 |
20 |
30 |
50 |
50 |
|
250…400 |
25 |
40 |
60 |
60 |
|
5. Шорсткість поверхонь. ГОСТ 2789—73 установлює наступні параметри шорсткості поверхонь: Ra— середнє арифметичне відхилення профілю; Rz — висота нерівностей профілю по десяти крапках; Rmax — найбільша висота нерівностей профілю; tp — відносна опорна довжина профілю, де р — числове значення рівня перетину профілю.
Параметр Ra є основним для деталей у машинобудуванні. Параметр Rz варто призначати на оброблені поверхні, що не сполучаються, а також на поверхні, одержувані литтям, куванням і ін. Значення шорсткості вказують: для параметрів Ra — без символу (наприклад, 0,5); для параметрів Rz — після символу (наприклад, Rz20).
Для позначення на кресленнях шорсткості поверхонь застосовують знаки, зображені на рис. 11.15. На рис. 11.15, а показана форма знака. Висоту h приймають рівній висоті розмірних чисел на кресленні, висоту Н- залежно від об'єму запису: Н=(1,5...3,0)h.
Рис. 11.15. Позначення шорсткості поверхні
Якщо вид обробки поверхні конструктор не встановлює, застосовують зображення знака по рис. 11.15, а. Цей спосіб позначення кращий. Якщо потрібно, щоб поверхня була утворена обов'язково видаленням шарую матеріалу (шліфування, полірування й т.п.), застосовують зображення знака, показаного на рис. 11.15,б. Для позначення шорсткості поверхонь, не оброблюваних по даному кресленню, застосовують зображення, показане на рис. 11.15, в.
На місці прямокутника 1 (рис. 11.15,б, г, д) записують числові значення параметрів Ra або Rz (рис. 11.15, е, ж); на місці прямокутників 2 (рис. 11.15, г, д) — вид обробки поверхні (рис. 11.15, з, и).
Позначення шорсткості поверхонь на зображенні деталі розташовують на лініях контуру, на виносних лініях у безпосередній близькості від розмірної лінії або на полках ліній-винесень, при нестачі місця - на розмірній лінії або на її продовженні. Ці позначення краще розташовувати у верхніх ділянках зображення деталі, де вони краще читаються (див. мал. 11.8...11.12).
Переважно нормувати параметр Ra. Числове значення параметра шорсткості Ra можна приймати: для посадкових поверхонь отворів і валів по табл. 11.4; для інших поверхонь деталей — по табл. 11.5.
Позначення переважної шорсткості, звичайно найбільш грубої, показують у правому верхньому куті поля креслення (рис. 11.16, а). Товщина ліній і висота знака, укладеного в дужки, така ж, як у зображенні на кресленні, а перед дужкою - в 1,5 рази більше.
Рис. 11.16. Позначення переважної шорсткості
Якщо переважне число поверхонь не обробляють по даному кресленню, то шорсткість їх показують у правому верхньому куті поля креслення по рис. 11.16,б.
Таблиця 11.4