- •Основні умовні позначення Умовні позначення, які відносяться до всіх тем
- •Позначення, пов'язані з розрахунками на міцність
- •1. Вибір двигуна. Кінематичний розрахунок привода
- •Визначити передатне число привода і його ступенів.
- •Розрахувати силові й кінематичні параметри привода.
- •Діапазон потужностей трифазних асинхронних двигунів серії 4а, кВт
- •1.1. Визначення потужності і частоти обертання двигуна
- •Значення ккд механічних передач (без втрат у підшипниках)
- •Визначення передаточного числа приводу і його ступіней
- •Рекомендовані значення, передаточних чисел
- •1.3. Визначення силових і кінематичних параметрів приводу
- •Визначення силових і кінематичних параметрів приводу
- •1.4. Приклад виконання кінематичного і силового розрахунку
- •Вибір електродвигуна
- •Параметри привода
- •2. Вибір матеріалів зубчастих (черв'ячних) передач. Визначення допустимих напруг
- •2. Визначити допустимі контактні напруги.
- •3. Визначити допустимі напруги на вигин.
- •2.1. Зубчасті передачі
- •Вибір матеріалу, термообробки і твердості
- •Механічні характеристики сталей
- •Значення числа циклів
- •2.2. Приклад вибору матеріалу зубчатої (черв’яної) передачі та визначення допустимих напруг
- •Механічні характеристики матеріалів зубчатої передачі
- •2.3. Черв'ячні передачі
- •Матеріали для черв'ячних коліс
- •Допустимі напруги, для черв'ячного колеса
- •2.4. Приклад розрахунку допустимих напруг
- •Механічні характеристики матеріалів черв’ячної передачі
- •3. Розрахунок зубчастих (черв'ячних) передач редукторів
- •2. Виконати перевірочний розрахунок редукторної пари.
- •Головні параметри одноступінчастих редукторів
- •3.1. Розрахунок циліндричної зубчастої передачі
- •Перевірочний розрахунок
- •Ступінь точності зубчастих передач
- •Значення коефіцієнтів і при
- •Коефіцієнти форми зуба і
- •Параметри зубчастої циліндричної передачі, мм
- •3.2. Приклад розрахунку циліндричної зубчастої передачі
- •Перевірочний розрахунок:
- •Перевірка по контактній напрузі
- •Параметри зубчастої циліндричної передачі, мм
- •3.3. Розрахунок закритої конічної зубчастої передачі Проектний розрахунок
- •Перевірочний розрахунок
- •Коефіцієнт форми зуба
- •Параметри зубчастої конічної передачі, мм
- •3.4. Приклад розрахунку закритої конічної зубчастої передачі Вибір матеріалу коліс. Визначення допустимих напруг
- •Визначення геометричних параметрів конічної передачі
- •3.5. Розрахунок закритої черв'ячної передачі Проектний розрахунок
- •Перевірочний розрахунок
- •Значення кута тертя
- •Коефіцієнти форми зуба черв'ячного колеса
- •Параметри черв'ячної передачі, мм. Проектний розрахунок
- •3.6. Приклад розрахунку закритої черв’ячної передачі
- •Проектний розрахунок
- •Перевірочний розрахунок
- •Параметри черв'ячної передачі, мм. Проектний розрахунок
- •4. Розрахунок відкритих передач
- •2. Виконати перевірочний розрахунок відкритої передачі. Розрахунок передач тертям
- •4.1. Розрахунок плоскопасової передачі Проектний розрахунок
- •Розрахункові параметри корд шнурового прогумованого паса
- •Значення поправочних коефіцієнтів
- •Перевірочний розрахунок
- •Параметри плоскопасової передачі, мм
- •4.2. Розрахунок клинопасової і поліклинопасової передач Проектний розрахунок
- •Мінімальні значення діаметра менших шківів для передачі найбільших моментів
- •Геометричні параметри пасових передач
- •Наведена допустима потужність , кВт, передана одним клиновим пасом, вузьким клиновим пасом, поліклиновим пасом з десятьма клинами
- •Перевірочний розрахунок
- •Параметри клинопасової (поліклинопасової) передачі,
- •4.3. Приклад розрахунку клинопасової передачі
- •Визначення геометричних параметрів
- •Визначення сили що діє на вал
- •Параметри клинопасової передачі,
- •Розрахунок передач зачепленням
- •4.4. Розрахунок відкритих (циліндричних і конічних) зубчастих передач
- •4.5. Розрахунок ланцюгової передачі. Проектний розрахунок
- •Значення поправочних коефіцієнтів
- •Допустимий тиск у шарнірах роликових ланцюгів , н/мм2
- •Геометричні параметри роликового ланцюга
- •Перевірочний розрахунок
- •Допустимі коефіцієнти, запасу міцності для роликових (втулкових) ланцюгів при
- •Параметри ланцюгової передачі, мм
- •4.6. Приклад розрахунку ланцюгової передачі
- •Проектний розрахунок
- •Перевірочний розрахунок
- •Параметри ланцюгової передачі, мм
- •5. Навантаження валів редуктора
- •2. Визначити консольні сили.
- •3. Побудувати силову схему навантаження валів.
- •5.1. Визначення сил у зачепленні закритих передач
- •5.2. Визначення консольних сил
- •5.3. Силова схема навантаження валів редуктора
- •Редуктора
- •Конічного одноступінчатого редуктора
- •Черв’ячного одноступінчатого редуктора
- •6. Проектний розрахунок валів. Ескізне компонування редуктора
- •6.1. Вибір матеріалу валів
- •6.2. Вибір напруг на крутіння
- •6.3. Попередній вибір підшипників кочення
- •6.4. Ескізне компонування редуктора
- •Розміри, необхідні для виконання компонування
- •6.5. Визначення геометричних параметрів ступіней валів
- •Геометричні розміри валів
- •7. Розрахункова схема валів редуктора
- •7.1 Визначення реакцій в опорах підшипників
- •Приклад розрахунку швидкохідного вала конічного одноступінчастого редуктора
- •Одноступінчастого редуктора
- •Приклад розрахунку швидкохідного вала черв’ячного одноступінчастого редуктора
- •7.2. Побудова епюр згинаючих і крутних моментів
- •7.3. Перевірочний розрахунок валів на міцність.
- •7.4. Приклад перевірочного розрахунку валів на міцність
- •7.5 Розрахунок валів на втомну міцність.
- •Значення коефіцієнтів Кσ і Кτ
- •7.6. Приклад розрахунку валів на втомну міцність
- •8. Перевірочний розрахунок підшипників
- •Визначити еквівалентне динамічне навантаження підшипників.
- •Перевірити підшипники по динамічній вантажопідйомності.
- •Визначити розрахункову довговічність підшипників.
- •8.1. Визначення еквівалентного динамічного навантаження
- •Значення коефіцієнта безпеки Кσ і необхідної довговічності підшипників
- •Значення температурного коефіцієнта кт
- •2. Порядок визначення для радіально-упорних кулькових і роликових однорядних підшипників ( рис. 8.1, б, в, г).
- •8.2. Визначення придатності підшипників
- •8.3. Схема навантаження підшипників
- •8.4. Приклад розрахунку підшипників
- •9. Конструювання валів і зубчастих коліс. Остаточне компонування редуктора
- •9.1. Конструювання зубчастих коліс та червяків.
- •9.2. Конструювання валів
- •Галтелі
- •Канавки
- •Циліндричні кінці валів (гост 12080—66)
- •Кінці валів конічні (гост 12081—72)
- •Канавка для виходу різьбонарізного інструменту
- •Канавки під язичок стопорної шайби
- •9.3. Конструювання підшипникових вузлів
- •А)посадкою з натягом; б)-пружинним упорним кільцем, в) круглою гайкою зі шліцами; г) — кінцевою шайбою
- •9.25. Стопорні пристрої:
- •9.4. Конструювання корпуса редуктора
- •Діаметр а гвинтів (болтів) фланців, мм
- •Конструктивні елементи фланців, мм
- •Кількість підшипникових (стяжних) гвинтів
- •Визначення довжини l підшипникового гнізда, мм
- •С віддушиною й фільтром
- •9.5. Змащування зубчастих, черв'ячних передач та підшипників кочення
- •Кільцем
- •9.6. Конструювання елементів відкритих передач
- •Стріла опуклості е шківів плоскопасової передачі, мм
- •Конструкція зірочок роликових ланцюгів.
- •4. Встановлення елементів відкритих передач на вал
- •10. Перевірочні розрахунки
- •10.1 Вибір і розрахунок шпонкових з’єднань.
- •10.2. Приклад розрахунку шпонкового з’єднання
- •10.3 Вибір і розрахунок муфт.
- •Приклад розрахунку втулочно-пальцевої муфти
- •Значення коефіцієнтів режиму роботи
- •11. Розробка робочої документації проекту
- •Скласти специфікацію.
- •Розробити робочі креслення чотирьох сполучених деталей редуктора.
- •Розробити складальне креслення приводу
- •Розробка складального креслення редуктора
- •Специфікація складального креслення
- •3 Розробка робочих креслень деталей редуктора
- •Рекомендуємі посадки в системі отвору
- •Допуск форми циліндричних поверхонь, мкм
- •Допуски паралельності та перпендикулярності, мкм
- •Допуски співвісності, мкм
- •Шорсткість для посадочних поверхонь отворів і валів
Кількість підшипникових (стяжних) гвинтів
Редуктор |
Циліндричний |
Конічний |
Черв'ячний |
||
|
вертикальний |
горизонтальний |
вертикальний |
горизонтальний |
|
n2 на одну сторону корпуса |
2 |
3 |
2 |
3 |
2 |
Підшипникові стяжні гвинти ставлять ближче до отвору під підшипник на відстані L2 друг від друга так, щоб відстань між стінками отворів діаметром d02 і d4 (при установці торцевої кришки підшипникового вузла) було не менш 3...5 мм (див. рис. 9.27; 9.29); при установці врізної кришки ця відстань витримується між стінками отвору діаметром d02 і отвору діаметром D0 під виступ кришки (см. рис. 9.26; 9.28; 9.30).
Висота фланця h2 визначається графічно виходячи з умов розміщення головки гвинта на плоскій опорній поверхні підшипникової бобишки. У циліндричному горизонтальному редукторі (див. рис. 9.26; 9.27) гвинт, розташований між отворами під підшипники, поміщають всередені між цими отворами. При цьому зовнішні торці підшипникових бобишек, розташовані на зовнішніх бічних стінках редуктора, для зручності обробки виконують в одній площині.
Рис. 9.34. Розташування опорних платиків фундаментного фланця
Рис. 9.35. Кутова ніша фундаментного фланця
Рис. 9.36. Бічна ніша фундаментного фланця
Рис. 9.37. Варіант кріплення фундаментного фланця
Рис. 9.38. Фланець підшипникової бобышки із кріпленням: а — болтами; б-гвинтами
У рознімних корпусах при порівняно невеликих поздовжніх сторонах (при aw(de2) < 160 мм) фланець висотою h2 виконують однаковим по всій довжині (див. рис. 9.27; 9.28). Підшипникові стяжні гвинти можна розміщати в бічних нішах (див. рис. 9.28; 9.30; 9.40).
в) Сполучний фланець кришки й основи корпуса (див. рис. 9.39; 9.40).
Рознімний корпус (див. рис. 9.26...9.30). Для з'єднання кришки корпуса з основою по всьому контурі рознімання виконують сполучний фланець. На коротких бічних сторонах кришки і основи корпуса, не з'єднаних гвинтами, фланець розташований усередину корпуса і його ширина К3 визначається від зовнішньої стінки; на поздовжніх довгих сторонах, з'єднаних гвинтами d3, фланець розташовується: у кришці корпуса — назовні від стінки, у основі — усередину.
Кількість сполучних гвинтів n3 і відстань між ними L3 приймають по конструктивним міркуванням залежно від розмірів поздовжньої сторони редуктора і розміщення підшипникових стяжних гвинтів. При порівняно невеликій довжині поздовжньої сторони можна прийняти d3 — d2
Рис. 9.39. Сполучний фланець із кріпленням: а — болтами; б — гвинтами
Рис. 9.40. Ніша сполучного фланця або підшипникової бобишки
і h3 = h2 і поставити один-два сполучних гвинта (див. рис. 9.26...9.28). При довгих поздовжніх сторонах приймають h3 = 1,5δ для болтів, h3 = 2,5δ для гвинтів, а кількість гвинтів (болтів) n3 і відстань між ними L3 визначають конструктивно (див. рис. 10.42; 10.43). Сполучні гвинти (болти) можна розмістити в бічних нішах (див. рис. 9.29; 9.40).
Нероз'ємний корпус (див. рис. 9.31). Конструюють для черв'ячних або циліндричних редукторів при aw<140 мм. Через більші вікна, виконані в корпусі, уводять при складанні комплекти вала із черв'ячним колесом або комплекти валів із циліндричними колісьми. З'єднання кришок з корпусом ущільнюють гумовими кільцями. Для зручності складання діаметр отвору вікна D роблять на 2...5 мм більше максимального діаметра колеса. Діаметр сполучних гвинтів d3 визначають так само, як і для рознімних корпусів, по табл. 9.8; кількість гвинтів n3 = 6...8, відстань між ними L3≈(8... I0)d3. Для створення необхідної твердості бічні кришки виконують із високими центруючими буртиками і із шістьома радіально розташованими ребрами жорсткості (див. рис. 9.31).
г) Фланець для кришки підшипникового вузла. Отвір підшипникового вузла нероз'ємної підшипникової бобышки закривається торцевою кришкою на гвинтах (див. рис. 9.29...10.31). У комплекті деталей підшипникового вузла рознімних корпусів частіше застосовується врізна кришка (див. рис. 9.26; 9.28; 9.30). Параметри приєднувального фланця кришки підшипникового вузла визначають по табл. 9.11 і 9.12.
Таблиця 9.11.
Гвинти d4 торцевої кришки і ширина розточення f під врізну кришку, мм
Параметр |
Діаметр зовнішнього колеса підшипника |
|||
|
47...52 |
62...80 |
85...100 |
100...120 |
d4 n4 f |
М8 4 4 |
М10 4 5 |
М10 6 7 |
М12 8 7 |
д) Фланець для кришки оглядового вікна (див. рис. 9.26...9.31). Розміри сторін фланця, кількість гвинтів n5 і відстань між ними L5 установлюють конструктивно залежно від місця розташування вікна і розмірів кришки; висота фланця h5 = 3...5 мм.
е) Опорні платики. Для прикріплення до корпуса зливальних пробок, віддушин, масло покажчиків на кришці і основі корпуси передбачені опорні платики (фланці). Розміри сторін платиків повинні бути на величину с= 3...5 мм більше розмірів опорних поверхонь деталей, що прикріплюються. Висота платика h = c (див. рис. до табл. 9.32).
Таблиця 9.12.
Конструктивні елементи фланця кришки підшипникового вузла, мм
Елементи |
Кришка |
|
торцева |
врізна |
|
Внутрішній діаметр DБ, DТ |
По діаметрі D зовнішнього кільця підшипника або стакану |
|
Зовнішній діаметр DБ2 , DT2 |
По діаметру кришки D2 + (4...5) мм (додаток 4) |
1,25 D +10 мм |
Діаметр центрової окружності гвинтів DБ1 , DT1 |
По центровому діаметрі кришки D1 (табл. Додаток 4) |
— |
Діаметр кільцевого розточення DБ0, DT0 |
-— |
По діаметрі виступу кришки D0 |
Висота h4 |
3...5 мм |
|
3. Підшипникові бобишки. Призначені для розміщення комплекту деталей підшипникового вузла (див. рис. 9.26...9.31).
Підшипникові бобишки в редукторах з нероз'ємними монолітними корпусами розташовані усередині корпуса (див. рис. 9.31). У рознімних корпусах черв'ячних, конічних редукторів і циліндричних вертикальних редукторів з нижнім розташуванням шестірні підшипникова бобишка швидкохідних валів перебуває усередині корпуса (див. рис. 10.41...10.43; А7); бобышки тихохідних валів у підставі корпуса розташовані усередині його, а в кришці корпуса - зовні (див. рис. 9.28; 9.27; 9.29). Однак залежно від конструкції кришки і основи корпуса можливе розташування всієї бобишки тихохідного вала усередині корпуса (див. рис. 9.28; 9.30).
Внутрішній діаметр підшипникової бобишки швидкохідного DБ і тихохідного DT вала дорівнює внутрішньому діаметру фланця 4 для кришки підшипникового вузла (див. табл. 9.12), а зовнішній — DБ3(DТ3) = DБ(DT)+3δ, де δ — товщина стінки корпуса . Довжина гнізда підшипникової бобишки l1, швидкохідного й l2 тихохідного валів залежить від комплекту деталей підшипникового вузла й типу підшипника (див. табл. 9.13); при цьому враховуються розміри деталей регулюючих пристроїв, внутрішніх ущільнень і кришок.
Таблиця 9.13.
