9.25. Стопорні пристрої:

г) Підшипники встановлені за схемою 4 - врастяжку (див. рис. 9.19, 9.20). У розроблювальних проектах за цією схемою встановлені підшипники швидкохідного вала конічних редукторів . Регулювання підшипників роблять осьовим переміщенням внутрішнього кільця підшипника, суміжного з вихідним кінцем вала, за допомогою круглої шліцевої гайки. Після створення в підшипниках необхідного зазору гайку стопорять багатолапчатою шайбою.

9.4. Конструювання корпуса редуктора

Корпус редуктора служить для розміщення і координації деталей передачі, захисту їх від забруднення, організації системи змащення, а також сприйняття сил, що виникають у зачепленні редукторної пари, підшипниках, відкритої передачі. Найпоширеніший спосіб виготовлення корпусів - лиття із сірого чавуну (наприклад, СЧ15).

У проектованих одноступінчастих редукторах прийнята в основному конструкція рознімного корпуса, що складає із кришки і основи . Корпуса вертикальних циліндричних редукторів мають в окремих випадках два рознімання , що визначає ще одну частину корпуса - середню.

Корпуса черв'ячних редукторів з міжосьовою відстанню а_w≤140мм виготовляють нероз'ємними .

Незважаючи на розмаїтість форм корпусів, вони мають однакові конструктивні елементи - підшипникові бобишки, фланці, ребра, з'єднані стінками в єдине ціле - і їхнє конструювання підкоряється деяким загальним правилам.

На рис. 9.26...9.31 дані різні конструкції корпусів циліндричних, конічних і черв'ячного одноступінчастих, редукторів із вказівкою загальних конструктивних елементів, опис і визначення розмірів яких робиться в послідовності їхнього розгляду.

1. Форма корпуса. Визначається в основному технологічними, експлуатаційними і естетичними умовами з урахуванням його міцності й твердості. Цим вимогам задовольняють корпуса прямокутної форми, із гладкими зовнішніми стінками без виступаючих конструктивних елементів; підшипникові бобышки і ребра усередині; стяжні болти тільки по поздовжній стороні корпуса в нішах; кришки підшипникових вузлів переважно врізні; фундаментні лапи не виступають за габарити корпуса (див. рисунки типових конструкцій редукторів в атласі і приклад). Пропоновані форми корпусів не єдині. Якщо буде потреба можна створювати інші конструкції.

а) Габаритні (зовнішні) розміри корпуса. Визначаються розмірами розташованої в корпусі редукторної пари і кінематичною схемою редуктора. При цьому вертикальні стінки редуктора перпендикулярні основі, верхня площина кришки корпуса паралельна основі — редукторна пара вписується в паралелепіпед (рис. 9.33). Тому конструювання редукторної пари, валів і підшипникових вузлів, проектні розміри яких попередньо визначені в ескізному проекті , виконується у взаємозв'язку з конструюванням корпуса.

б) Товщина стінок корпуса і ребер жорсткості. У проектованих малонавантажених редукторах (Т₂≤500 Нм) з поліпшеними передачами товщини стінок кришки і основи корпуса приймаються однаковими:

мм,

де Т₂ — обертаючий момент на тихохідному валу, Нм .

Внутрішній контур стінок корпуса окреслюється по всьому периметрі корпуса з урахуванням зазорів х и в між контуром і обертовими деталями .

Рис. 9.26. Корпус циліндричного одноступінчастого горизонтального редуктора

Рис. 9.27. Підшипникова бобишка циліндричного горизонтального редуктора

Рис. 9.28. Корпус конічного горизонтального одноступінчастого редуктора

Рис. 9.29. Корпус черв'ячного одноступінчастого редуктора з нижнім розташуванням черв'яка

Рис. 9.30. Корпус черв'ячного одноступінчастого редуктора з верхнім розташуванням черв'яка

Рис. 9.31. Монолітний корпус черв'ячного одноступінчастого редуктора з нижнім розташуванням черв'яка

Рис. 9.32. Форми корпусів деяких одноступінчастих редукторів: а циліндричний горизонтальний; б — циліндричний вертикальний із двома розніманнями; в конічний з вертикальним швидкохідним валом; черв'ячні з розташуванням черв'яка: г-— верхнім; д — бічним

Рис. 9.33. Габаритні розміри корпуса одноступінчастого редуктора: а -циліндричного. б - конічного; в - черв'ячного

2. Фланцеві з'єднання. Фланці призначені для з'єднання корпусних деталей редуктора. У корпусах проектованих одноступінчастих редукторів конструюють п'ять фланців: 1 — фундаментний підстави корпуса; 2 — підшипникової бобишки основи і кришки корпуса; 3 — сполучний онови і кришки корпуса; 4 — кришки підшипникового вузла; 5 — кришки оглядового люка (див. рис. 9.26...9.31).

Конструктивні елементи фланця* [ К-Ширина; С-координата осі отвору під гвинт (болт); D₀ і b₀ діаметр і висота опорної поверхні під головку гвинта (болта); d₀ діаметр отвору під гвинт (болт)] вибирають залежно від діаметра d відповідного кріпильного гвинта (болта) з табл. 9.9. Діаметр d гвинта (болта) визначається залежно від значення головного геометричного параметра редуктора по табл. 9.8. Висота фланця А, кількість гвинтів (болтів) n і відстань між ними L визначають залежно від призначення фланця (див. нижче).

Таблиця 9.8.