330. Облік утримань із заробітної плати

Законодавство України передбачає утримання із нарахованої заробітної плати працівників підприємства частини грошей, що обумовлено системою оподаткування, доходів фізичних осіб, формуванням доходів Пенсійного фонду та органів соціального страхування, практикою судочинства тощо.

З 1.01.2004 року, коли набрав чинності Закон України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003 року №889-ІV прибутковий податок замінено податком з доходу фізичних осіб. Згідно цього закону встановлюються наступні принципи оподаткування:

- прогресивної шкали прибуткового податку немає. Встановлено фіксовані ставки податку (з 1.01.2004 року – 13%, а з 1.01.2007 року – 15% - від доходу у вигляді заробітної плати);

- податок з доходу фізичних осіб (ПДФО) розраховується із заробітної плати за мінусом внесків на соціальне страхування (з 1.01.2004 року платежі до Пенсійного фонду вважають соціальними внесками);

- усунуто розмежування за місцем роботи на основне і неосновне. Оподаткування залежатиме від виду доходу, а не від місця його одержання;

- податкові пільги збереглися і одержали назву соціальних. Їх розмір залежатиме не від неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а від мінімальної заробітної плати і дані пільги будуть застосовуватись тільки до доходу у вигляді заробітної плати;

- можливість одержання пільг залежить від розміру зарплати. Згідно статті 6 пункту 5.1 податкова соціальна пільга застосовується до доходу, отриманого платником податку як заробітна плата протягом звітного податкового місяця, якщо його розмір не перевищує суми місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень. У зв’язку з цим механізм перерахунку податку залишається. Проте здійснювати його буде виключно роботодавець за місцем одержання пільги.

Оподатковуються доходи фізичних осіб України за календарний рік. Сукупний річний доход складається з місячних сукупних оподаткованих доходів на території України та за її межами. Оприбутковані доходи включають доходи у грошовій та в натуральній формі з урахуванням допомоги за рахунок коштів державного страхування і соціального забезпечення, крім:

• допомоги на тимчасову непрацездатність;

• отриманих аліментів;

• державних пенсій;

• компенсаційних виплат у грошовій та натуральній формі, передбачених законодавством;

• доходів від підсобних (дачних, садових) господарств, виграшів у лотереях, облігаціях, вкладах у банках,

• сум відшкодування з добровільного й обов'язкового страхування; регресних платежів, вартості путівок на лікування тощо.

Утримання у Пенсійний фонд єдиного соціального внеску справляється у розмірі 3,6 % від суми нарахованої заробітної плати з усіх працівників та осіб, які виконують роботи за договорами цивільно-правового характеру ( в межах максимального розміру доходу, з якого справляється єдиний внесок).

Аліменти утримуються із суми, яка залишилась після відрахування від нарахованої заробітної плати податку на доходи фізичних осіб, в такому розмірі:

- на 1 дитину - 25%;

- на 2 дітей - 33%;

- на 3 і більше дітей - 50%.

Згідно ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути нижче чим 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

З 01.01.2011 року вступив в силу Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", згідно з яким єдиний соціальний внесок - це єдиний платіж до Пенсійною фонду, який міститиме в собі декілька внесків на соціальне та пенсійне страхування.

Сума доходу, з якого утримується єдиний соціальний внесок до Пенсійного фонду, не повинна перевищувати 15 прожитковим мінімумам для працездатних осіб (14400 грн, з 1 квітня 2011 р.) що передбачено відповідною постановою КМУ від 7 березня 2001 р. № 225. Із заробітної плати працівників відраховується приблизно 3,6 відсотка - тобто 2 відсотки із зарплати надходить до Пенсійного, 1,6 відсотка - до інших соціальних фондів. Відповідно до Закону, розмір єдиного внеску, який утримується із заробітної плати, збережеться у цих межах

Утриманню із заробітної плати підлягає одержаний за звітний місяць аванс, який видається за першу половину місяця до моменту нарахування заробітної плати.

Одним із видів утримань є надлишково нараховані та сплачені суми за попередній період внаслідок допущених помилок працівників бухгалтерії. Виявлені при перевірках нарахування заробітної плати зайві суми враховуються методом зменшення суми нарахування у наступному періоді.

Своєчасно неповернуті невикористані суми, які видані підзвітним особам, підлягають утриманню із заробітної плати.

Утримання за виконавчими листами судових органів здійснюються працівниками бухгалтерії на основі документів, які надійшли на підприємство.

Утримання за нестачі та розкрадання запасів, основних засобів, малоцінних предметів тощо здійснюються на основі відповідних документів та рішень адміністрації.

Утримання штрафів, за брак, за псування цінностей обґрунтовуються відповідними документами та рішенням адміністрації про їх відшкодування через зменшення заробітної плати відповідно до чинного законодавства.

Утримання із заробітної плати може здійснюватися також за заявами працівників (перерахування в Ощадбанк, погашення комунальних платежів, погашення позик, перерахування торговим організаціям тощо).

Відповідно до Закону України ˮПро оплату праціˮ загальна сума утримань не повинна перевищувати 50% (в окремих випадках - 50%, зокрема при сплаті аліментів) суми заробітку, який залишається після сплати податків та внесків. Не утримуються податки з вихідної допомоги компенсацій, матеріальної допомоги та деяких інших виплат.