Терміни та поняття:
Транснаціоналізація – процес міжнародного об'єднання економічних потенціалів комерційних структур, як за допомогою придбання власності, так і неакціонерним шляхом, з метою підвищення ефективності та прибутковості, покращення конкурентних умов підприємницької діяльності.
Злиття – об'єднання двох чи більшої кількості компаній з метою підвищення ефективності господарської діяльності, заощадження на управлінських та маркетингових витратах, покращення ринково-конкурентної ситуації, усунення конкуренції між собою. З. виступає одним із засобів концентрації виробничого та банківського капіталів.
Поглинання – добровільна чи примусова купівля-продаж активів чи акцій однієї промислової чи фінансової компанії іншою. Можлива купівля не усього пакету акцій, а лише його частини (контрольного пакету), яка надає можливість здійснювати ефективне управління та контроль за компанією, акції якої купуються. П. виступає одним із засобів концентрації виробничого та банківського капіталів.
Прямі іноземні інвестиції (ПІІ)– купівля підприємства (фірми), його акцій (контрольного пакету) та активів або будівництво об'єкта виробництва за кордоном. ПІІ забезпечують можливість контролю з боку інвестора над об'єктом капіталовкладення. Переважно здійснюються приватними агентами. В залежності від розпорошеності акціонерного капіталу та кількості суб'єктів (зокрема й дрібних) фондового ринку, поріг, перевищення якого означає реальний контроль над комерційною політикою фірми (корпорації) може оцінюватись по-різному. Згідно номенклатури ООН, а також підходів, які прийняті в багатьох країнах (ФРН, ряд країн Азії, Африки, Латинської Америки), прямими вважаються інвестиції, які перевищують 25% (численні дослідження показали, що цей умовний показник, як правило, відповідає ситуації, коли частка володіння від загального капіталу є достатньою для здійснення загального контролю над фірмою або корпорацією). В США із значно більш диверсифікованим фондовим ринком та соціальною політикою «нації власників» відповідний показник становить 10%.
Портфельні інвестиції (ПІ)– внесення капіталів у акції, цінні папери довгострокового характеру, яке не надає права інвесторові здійснювати ефективний контроль за об'єктом інвестування. ПІ є формою експорту капіталу і переважно здійснюються приватними агентами, хоча держава також може брати участь в такій формі переміщення капіталів і в якості інвестора, і в якості реципієнта. Критичні показники якості інвестицій, які означають можливість контролю (або його відсутність) над об'єктом інвестицій (див. ПІІ) визначають «стелю» портфельних інвестицій. Обсяги приросту портфельних в 90-х роках ХХ століття почали переважати відповідні динамічні показники прямих інвестицій, що перетворило ПІ на переважну форму експорту капіталу, що не було типовим раніше.
Філія – самостійна структура (відділення) у складі підприємства (фірми) або навіть юридично незалежна фірма, яка контролюється материнською корпорацією. Згідно класифікації підприємств з іноземними інвестиціями, Ф. – це підприємство, яке повністю належить іноземному інвестору.
Дочірня компанія – юридично самостійна фірма, яке було засноване материнською структурою та має затверджені нею статут і обсяг повноважень. Згідно класифікації підприємств з іноземними інвестиціями, Д.к. – це підприємство з часткою з іноземних інвестицій, яка перевищує 50% капіталу. Сучасні тенденції розподілу повноважень між материнською структурою та Д.к. спричиняються до більшої відповідальності та ширших повноважень Д.к.
Асоційована компанія – юридично самостійна фірма, яка пов'язана виробничо-господарськими зв'язками із материнською структурою та проводить з нею узгоджену, єдину корпоративну політику. Згідно класифікації підприємств з іноземними інвестиціями, А.к. – це підприємство з часткою з іноземних інвестицій, яка є меншою за 50% капіталу.