8. Законодавче забезпечення митно-тарифного регулювання.

Митно-тарифне регулювання в Україні забезпечується існуванням трьох основних законодавчих актів:

1. Закон України «Про єдиний митний тариф в Україні» 1992 року – основний закон, який визначає основні принципи і норми митно-тарифної поолітики України. Мета – встановлення порядку формування та застосування єдиного митного тарифу України при ввезенні на митну територію України та вивезення за її межі товарів, послуг з метою обкладання митом. Єдиний митний тариф – систематизовний перелік ставок мита, яким обкладаються товари та послуг при ввезенні та вивезенні їх за межі України; базується на міжнародних нормах та принципах.

2. Закон України «Про митний тариф України» 1991 року – по суті, фіксує всі ставки мита по всьому переліку товарів.

3. Митний Кодекс України 2002 року, особливо ст.172 (перераховані митні режими).

9. Митно-тарифна рада, її функції.

Митно-тарифна рада України є колегіальним органом, що діє при Кабінеті Міністрів України.

Митно-тарифна рада узагальнює практику застосування законодавства з питань митно-тарифного регулювання, розробляє пропозиції щодо удосконалення цього законодавства та вносить їх на розгляд Кабінету Міністрів України.

4. Головними завданнями Митно-тарифної ради є:

розроблення пропозицій про основні напрями і засоби реалізації митно-тарифної політики України;

розроблення проектів актів законодавства України та міжнародних договорів України щодо митно-тарифного регулювання;

підготовка пропозицій про встановлення, скасування або зміну ставок ввізного та вивізного мита;

підготовка і розгляд пропозицій про внесення змін до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності;

10. Українська класифікація товарів зед (уктзед): коротка характеристика.

(УКТЗЕД) — спец, документ, що містить належним чином об'єднаний і класифікований перелік товарів, систематизованих за розділами, групами, товар, позиціями і під-позиціями. Складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів і Комбінованої номенклатури Європейського Союзу. Використовується для цілей тарифного та ін. видів держ. регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовн. торгівлі та здійснення мит. оформлення товарів. Структура, порядок ведення та застосування УКТЗЕД визначаються Мит. кодексом України (розд. XV), Порядком ведення Укр. класифікації товарів зовнішньоекон. діяльності (затв. КМ України 12.XII 2002), а також актами Державної митної служби України, на яку покладено функції, пов'язані з веденням зазначеної класифікації. Держ. митна служба: здійснює підготовку пропозицій про внесення змін до УКТЗЕД у зв'язку із внесенням змін до Гармоніз. системи опису та кодування товарів, пояснень та ін. рішень щодо її тлумачення Всесвітньою митною організацією, а також до Комбінованої номенклатури ЄС; приймає рішення про проведення деталізації товарів в УКТЗЕД на нац. рівні та запровадження дод. одиниць виміру; веде і зберігає еталонний примірник УКТЗЕД (на паперовому та електронному носіях) і поширює інформацію про її застосування; залучає фахівців центр, органів викон. влади, наук, установ до роботи з ведення УКТЗЕД та ін. функцій.

Для докладнiшої товарної класифiкацiї використовується сьомий, восьмий, дев'ятий та десятий знаки цифрового коду.

Структура десяти знакового цифрового кодового позначення товарiв в УКТЗЕД включає код групи (першi два знаки), товарної позицiї (першi чотири знаки), товарної пiдпозицiї (першi шiсть знакiв), товарної категорiї (першi вiсiм знакiв), товарної пiдкатегорiї (десять знакiв).

Указом Президента України від 17.05.2002р. №466/2002 "Про приєднання до Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів" Україна приєдналася до Конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів.

У ГС реалізовано наступний підхід: розділи і підгрупи позначені римськими цифрами, а товарні групи, позиції і субпозиції - арабськими. При цьому коди розділів і підгруп не взаємозалежні один з одним, так само як і з кодами груп, товарних позицій і субпозицій.

УКТЗЕД має п'ять рівнів класифікації, що побудовані за ступенем зростання деталізації і відповідної кількості цифрових знаків кодування.

Перший рівень - розділи. Їх в УКТЗЕД 21. На цьому рівні товарі згруповані за галузями господарства. Наприклад, у розділі I систематизовані живі тварини та продукція тваринництва, у II - продукти рослинного походження, у V - мінеральні продукти, у VII - пластмаси та вироби з них; каучук і гумові вироби. Отже, напочатку необхідно визначити, до якої галузі можно віднести товар. Порядковий номер розділу не використовується в цифровому коді, але служить для зручності орієнтації в УКТЗЕД

Другий рівень - групи. Всього їх 97. У них товари згруповані згідно:

- з матеріалом, з якого вони виготовлені;

- з функціями, які вони виконують;

- зі ступенем обробки ;

Цьому рівню відповідають цифрові позначення з двома знаками від 01 до 97. Вони і є першими двома цифрами у десятизначному коді товару.

Третій рівень - товарні позиції. Деталізація товарів на цьому рівні здійснюється за більш специфічними ознаками. Товарні позиції - це чотиризначні коди, перші два знаки в яких є номером групи.

Четвертий рівень - підпозиція. На цьому рівні здійснюється подальша деталізація

Товарні підпозиції - це шестизначні коди, перші два знаки в яких є номером групи, а наступні два - номером позиції.

П'ятий рівень - підкатегорія. На цьому рівні вводяться додаткові критерії товару.

Кожний конкретний товар повинен бути однозначно визначений тільки одним кодом УКТЗЕД.

Українська класифiкацiя товарiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi - систематизований перелік товарів, який включає в себе код товару, його найменування, одиницю виміру та обліку (ОВО).