- •Нпаоп (скорочена назва) – а.Аа - б.Бб – вв
- •При поступленні на роботу працівник укладає з роботодавцем трудовий договір. Він укладається на невизначений або на визначений термін чи час виконання певної роботи.
- •Працівники зобов’язані:
- •КЗпП та Закон про охорону праці передбачають різні види компенсації за роботу на виробництвах з важкими та шкідливими умовами праці
- •Система управління охороною праці (суоп) — це сукупність
- •Держгірпромнагляд, як основний державний орган в галузі оп має такі повноваження:
- •Відповідно до Закону України про охорону праці (ст 38) державний нагляд за додержанням законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці здійснюють.
- •Згідно з Законом України „Про охорону праці" (ст. 23) служба
- •Ще одна форма навчання питанням охорони праці – це інструктажі.
- •21. Спеціальному розслідуванню підлягають:
- •Важливим чинником правового захисту робітників є обов’язкове соціальне страхування від нещасних випадків і професійних захворювань.
- •Безпека виконуваних робіт суттєво залежить від дохідливості,
- •Виробнича санітарія - це система організаційних, гігієнічних і санітарно-технічних заходів та засобів запобігання впливу шкідливих виробничих чинників на працівників.
- •Суттєвий вплив на стан організму працівника, його працездатність
- •38...40 °С. При гіпертермії, як наслідок, тепловому ударі,
- •Категорія робіт - розмежування робіт за важкістю на основі за-
- •29. Для того щоб визначити, чи відповідає повітряне середовище даного
- •Для того щоб визначити, чи відповідає повітряне середовище даного
- •Створення оптимальних метеорологічних умов у виробничих
- •32. Для створення нормальних умов виробничої діяльності необхідно
- •Для створення нормальних умов виробничої діяльності необхідно
- •Під вентиляцією розуміють сукупність заходів та засобів
- •Природна вентиляція відбувається в результаті теплового та
- •2, Центрального 3 та відсмоктуючих повітроводів 4.
- •Природне освітлення має важливе фізіолого-гігієнічне значення для
- •2,5 Тис. Год); переважання жовто-червоних променів в порівняні
- •Боротьба з шумом в джерелі його виникнення. Це найбільш дієвий
- •Вібрація серед всіх видів механічних впливів для технічних об'єктів
- •Загальні методи боротьби з вібрацією базуються на аналізі рівняні
- •0,5 Мм) послаблює випромінювання не менш, як на 20 — зо дБ.
- •Джерелами іонізуючих випромінювань в промисловості є установки
- •Засоби індивідуального захисту (зіз) застосовують тоді, коли
- •Пожежа — це неконтрольоване горіння поза спеціальним
- •Для успішного проведення протипожежної профілактики на
- •Горіння — це екзотермічна реакція окислення речовини, яка
- •Вимоги щодо конструктивних та планувальних рішень промислових
- •В комплексі заходів, що використовуються в системі
- •12 М2, а інтенсивність подачі води — 0,1 л/с м2. Важлива частина
- •70 °С. При переході рідкої вуглекислоти в газ її об'єм збільшується
- •Химічно-пінні вогнегасники
- •Порошкові вогнегасники
- •Вуглекислотні вогнегасники
- •Вуглекислотно-брометилові вогнегасники оуб-3, оуб-7
- •У разі виявлення пожежі (ознак горіння) кожний громадянин
- •Основними завданнями пожежної охорони є:
32. Для створення нормальних умов виробничої діяльності необхідно
забезпечити не лише комфортні метеорологічні умови, а й необхідну
чистоту повітря. Внаслідок виробничої діяльності у повітряне
середовище приміщень можуть надходити різноманітні шкідливі
речовини, що використовуються в технологічних процесах. Шкідливими
вважаються речовини, що при контакті з організмом людини за умов
порушення вимог безпеки можуть призвести до виробничої травми,
професійного захворювання або розладів у стані здоров'я, що
визначаються сучасними методами як у процесі праці, так і у віддалені
строки життя теперішнього і наступних поколінь (ГОСТ 12.1.007-76).
Шкідливі речовини можуть проникати в організм людини через
органи дихання, органи травлення, а також шкіру та слизові оболонки.
Через дихальні шляхи потрапляють пари, газо- та пилоподібні речовини,
через шкіру переважно рідкі речовини. Через шлунково-кишкові шляхи
потрапляють речовини під час ковтання, або при внесенні їх в рот
забрудненими руками.
Основним шляхом надходження промислових шкідливих речовин
в організм людини є дихальні шляхи. Завдяки величезній (понад 90 м2)
всмоктувальній поверхні легенів утворюються сприятливі умови для
потрапляння шкідливих речовин у кров.
Шкідливі речовини, що потрапили тим, чи іншим шляхом в організм
можуть викликати отруєння (гострі чи хронічні). Ступінь отруєння
залежить від токсичності речовини, її кількості, часу дії, шляху
проникнення, метеорологічних умов, індивідуальних особливостей
організму. Гострі отруєння виникають в результаті одноразової дії великих
доз шкідливих речовин (чадний газ, метан, сірководень). Хронічні отруєння
розвиваються внаслідок тривалої дії на людину невеликих концентрацій
шкідливих речовин (свинець, ртуть, марганець). Шкідливі речовини
потрапивши в організм розподіляються в ньому нерівномірно. Найбільша
кількість свинцю накопичується в кістках, фтору — в зубах, марганцю —
в печінці. Такі речовини мають властивість утворювати в організмі так
зване „депо" і затримуватись в ньому тривалий час.
При хронічному отруєнні шкідливі речовини можуть не лише
накопичуватись в організмі (матеріальна кумуляція), але й викликати
"накопичення" функціональних ефектів (функціональна кумуляція).
В санітарно-гігієнічній практиці прийнято поділяти шкідливі
речовини на хімічні речовини та промисловий пил.
Хімічні речовини (шкідливі та небезпечні) відповідно до ГОСТ
12.0.003-74 за характером впливу на організм людини поділяються на:
— загальнотоксичні, що викликають отруєння всього організму
(ртуть, оксид вуглецю, толуол, анілін);
— подразнюючі, що викликають подразнення дихальних шляхів та
слизових оболонок (хлор, аміак, сірководень, озон); '
— сенсибілізуючі, що діють як алергени (альдегіди, розчинники та
лаки на основі нітросполук);
— канцерогенні, що викликають ракові захворювання (ароматичні
вуглеводні, аміносполуки, азбест);
— мутагенні, що викликають зміни спадкової інформації (свинець,
радіоактивні речовини, формальдегід);
— що впливають на репродуктивну (відтворення потомства) функцію
(бензол, свинець, марганець, нікотин).
Слід зазначити, що існують й інші різновиди класифікацій
шкідливих речовин, наприклад, за переважаючою дією на певні
органи чи системи людини (серцеві, кишково-шлункові, печінкові,
ниркові), за основною шкідливою дією (задушливі, подразнюючі,
нервові), за величиною середньосмертельної дози.
Виробничий пил досить розповсюджений небезпечний та шкідливий
вироб' Ічий фактор. З пилом стикаються робітники гірничодобувної
промисловості, машинобудування, металургії, текстильної
промисловості, сільського господарства.
Пил може здійснюва™ на людину фіброгенну дію, при якій в легенях
відбувається розростання сполучних тканин, що порушує нормальну
будову та функцію органу.
Уражаюча дія пилу в основному визначається дисперсністю
(розміром частинок пилу), їх формою та твердістю, волокнистістю,
питомою поверхнею.
Шкідливість виробничого пилу обумовлена його здатністю
викликати професійні захворювання легень, в першу чергу
пневмоконіози.
Необхідно враховувати, що у виробничих умовах працівники, як
правило, зазнають одночасного впливу кількох шкідливих речовин
в тому числі й пилу. При цьому їхня спільна дія може бути
взаємопідсиленою, взаємопослабленою чи „незалежною".
На дію шкідливих речовин впливають також інші шкідливі
і небезпечні фактори. Наприклад, підвищена температура і вологість
як і значне м'язове напруження, в більшості випадків підсилюють дію
шкідливих речоЕ»ин.
Суттєве значення мають індивідуальні особливості людини.
З огляду на це для робітників, які працюють у шкідливих умовах
проводяться обов'язкові попередні (при вступі на роботу) та
періодичні (1 раз на 3, 6, 12 та 24 місяці, залежно від токсичності
речовин) медичні огляди