22. Важливим чинником правового захисту робітників є обов’язкове соціальне страхування від нещасних випадків і професійних захворювань.

Сьогодні майже всі країни світу соціальне страхування від нещасних випадків визнають першочерговим завданням, розробляють спеціальне законодавство й створюють відповідні виконавчі органи.

У 1999 р. був прийнятий Закон «Про загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Закон набув чинності з 1.01.2001 р..

Закон являє собою систему прав і гарантій, спрямованих на матеріальну підтримку працюючих у разі повної, часткової або тимчасової втрати ними працездатності.

Допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю видається у разі хвороби, каліцтва, при догляді за хворим членом сім’ї – у розмірі повного заробітку.

Відповідно до Закону, страхування від нещасних випадків здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків (ФСНВ), що є надійною підставою для поступового розв’язування цієї проблеми, яка нині ще існує в державі.

Складовою частиною цієї проблеми є всілякі порушення та свідоме ігнорування роботодавцями й працівниками правил безпечного ведення робіт та закону «Про охорону праці», що призводить до високого рівня травматизму. Якщо з приводу цієї проблеми в інших країнах світу на 680 загальних нещасних випадків приходиться один смертельний наслідок, то в Україні цей показник на таку ж кількість є у 34 рази вищим.

Координує роботу Фонду Кабінет Міністрів, а державний нагляд за його діяльністю здійснюють спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади.

Фонд розпочав свою діяльність і, щоб піднятися до загальноєвропейського рівня, він має використовувати у своїй роботі міжнародний досвід і тісно співпрацювати з подібними структурами в інших країнах світу.

Світовий сторічний досвід такої роботи свідчить про те, що саме така система надійно захищає працівників, надає їм широкий спектр послуг у лікуванні, оздоровленні та реабілітації потерпілих, а також найбільш ефективно вливає на підприємців стосовно поліпшення ними умов праці та рівня безпеки.

Усі працівники згідно з законом про загальнодержавне соціальне страхування від нещасного випадку повинні бути застраховані.

Внески до Фонду соцстрахування від нещасних випадків складаються з нарахувань на зарплату працівників. Відшкодування збитків, зумовлених пошкодженням здоров’я працівника чи його смертю внаслідок нещасного випадку, здійснюється з коштів цього Фонду.

Роботодавець має право за рахунок власних коштів виплачувати додаткові виплати членам трудового колективу відповідно до колективного договору.

22. Безпека виконуваних робіт суттєво залежить від дохідливості,

швидкості та точності зорової інформації. На цьому основане широке

використання на підприємствах знаків безпеки та сигнальних кольорів,

які відіграють роль закодованого носія відповідної інформації. Кольори

сигнальні та знаки безпеки регламентовані ГОСТ 12.4.026-76. Відповідно

до цього нормативного документу у нас, як і в багатьох інших країнах,

прийняті наступні основні сигнальні кольори: червоний — „небезпека",

жовтий — „увага'', зелений — „безпека", синій — „інформація".

Червоний — колір призначений для позначення протипожежних

засобів та абсолютної (невідкладної) зупинки. Крім того, ним фарбують

місце, обладнання та прилади, де може виникнути вогненебезпечна чи

аварійна ситуація.

Жовтим кольором фарбують небезпечні зони устаткування, низько

розташовані над проходами конструкції, виступи на підлогах, а також засоби

внутрішньоцехового транспорту. Для більшої помітності застосовують

чередування жовтих та чорних смуг.

Зелений колір свідчить про безпеку, зокрема про безпеку руху,

а синій служить для інформації. Білим кольором позначають межі

проїздів, проходів, місць складування.

ГОСТ 12.4.026-76 регламентує також відповідне пофарбування

інженерних конструкцій (трубопроводів та електрошин).

Знаки безпеки призначені для попередження працюючих прб

можливу небезпеку, про необхідність застосування відповідних засобів

захисту, а також дозволяють чи забороняють певні дії працівників.

Встановлені знаки безпеки наступних груп: забороняючі, попереджуючі,

приписуючі та вказівні (рисунок дивись на четвертій сторінці

обкладинки).