Т ермінологічний словник

Надсмертність — перевищення рівня смертності однієї групи населення над іншою.

Метод стандартизації — метод приведення показників до зіставного виду шляхом усунення впливу структурного чинника на значення показника.

Передчасні смерті — смерті людей віком до 65 років (за визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я, ВООЗ).

Покоління — сукупність людей, народжених протягом певного календарного часу (року).

Таблиця дожиття — система взаємозв’язаних показників дожиття та вимирання покоління людей, залежно від їхнього віку.

Сучасники — сукупність людей, що одночасно живуть на пев­ний момент часу (на початок року або в момент перепису), але народились у різні роки і мають різний вік.

Ровесники — сукупність людей, що народились в один рік, вік яких змінюється поступово зі зміною календарного часу.

Однолітки — сукупність людей, що мають один вік, але народились і живуть у різні календарні роки.

Р озв’язування типових задач

1. За даними про кількість померлих в Україні серед міського та сільського населення окремих вікових груп визначте:

1. вікові та спеціальні коефіцієнти смертності;

2. загальний коефіцієнт смертності на основі спеціальних;

3. фактичний і стандартизований індекси надсмертності сільського населення. Результати проаналізуйте.

Групи населення за віком, років	Середньорічна чисельність населення в місцевості, осіб		Кількість померлих за рік, осіб		Вікові коефіцієнти смертності, ‰
	міській	сільській	міській	сільській	міській	сільській
0—15	6 126 407	3 273 710	5353	3700	0,87	1,13
16—59	21 180 295	8 486 735	124 214	57 262	5,90	6,75
60 і старше	6 069 537	4 109 621	325 026	239 388	53,50	58,30
У цілому	33 376 239	15 870 066	454 593	300 350	13,60	18,90

Серед міського населення допрацездатного віку рівень смертності становив: m_0 – 15 = (5353 : 6 126 407) · 1000 = 0,87 ‰, а серед сільського — 1,13 ‰, тобто на кожну тисячу сільського населення у віці до 16 років припадала в середньому одна померла особа. Рівень смертності міського населення оцінюється спеціальним коефіцієнтом смертності m^м = (454 593 : 33 376 239) · 1000 = 13,6 ‰. Отже, смертність міського населення згідно з міжнародною шкалою відповідає середньому рівневі (дод. 1), а сільського — 18,9‰ оцінюється як високий.

Загальний рівень смертності можна визначити безпосередньо через абсолютну кількість померлих або через взаємозв’язок зі спеціальними коефіцієнтами смертності за формулою m = m^м  s^м + m^с  s^с, де s^м, s^с, відповідно частки міського та сільського населення в загальній його чисельності. Тобто s^м = (33 376 239 : 49 246 305) = 0,677, а s^с = 0,323, де 49 246 305 = 33 376 239 + 15 870 066. Тоді m = 13,6  0,677 + 18,9  0,323 = 15,3 ‰. Таким чином, на кожну тисячу населення припадає в середньому 15 померлих, що свідчить про високий рівень смертності (15 ‰ і більше).

Фактичний індекс надсмертності сільського населення становить = 18,9 : 13,6 = 1,39, тобто смертність сільського населення в 1,4 раза перевищує цей показник у містах. Така значна різниця рівнів смертності пов’язана не лише з різними умовами життя міського і сільського населення, а і з різною їхньою віковою структурою. Відомо, що сільське населення за віковим складом старіше (див. тему 2). Очистити коефіцієнт смертності від впливу структурного чинника можна шляхом його стандартизації.

Розрахуємо стандартизований показник смертності прямим способом, в якому за базу порівняння береться міське населення з меншим рівнем смертності. Для цього обчислимо частки окремих вікових груп у загальній чисельності міського населення: s_0–15 = 6 126 407 : 33 376 239 = 0,183, аналогічно s_16–59 = 0,635, s₆₀₊ = 0,182.

Тоді m^st = 1,13  0,183 + 6,75  0,635 + 58,3  0,182 = 15,1‰, отже, якби вікова структура сільського населення була такою, як у містах, тобто більш молодою, то в середньому за рік на кожну тисячу сільського населення припадало б 15 померлих, а не 19 за умов фактичного вікового складу.

Стандартизований індекс надсмертності становить  = 15,1 : 13,6 = 1,11. Таким чином, смертність сільського населення перевищує смертність міського в 1,11 раза за умов усунення впливу старої вікової структури сільського населення.