- •1.Роль машинобудування в господарстві держави
- •Основні фактори, що впливають на розміщення підприємств машинобудування.
- •Територіальна система машинобудівного комплексу України
- •Розміщення підприємств залежно від трудомісткості та металомісткості виробництва
- •Територіальна система машинобудівного комплексу України
- •Відповідність спеціалізації та видів продукції
Основні фактори, що впливають на розміщення підприємств машинобудування.
Підвищення ефективності машинобудівного виробництва визначається не лише впровадженням у виробництво нових типів машин і устаткування, вдосконалення його галузевої структури,реконструкцією та технічним переозброєнням. Великі можливості приховані у вдосконаленні територіальної організації галузі,кращій розміщуваності її підприємств.
На це істотно впливає традиційний рівень машинобудування й використання виробничих потужностей, а також різні регіональні фактори й умови, потреба районів у продукції галузі, забезпеченість паливом, електроенергією , транспортом, наявність промислових майданчиків тощо. Крім того,важливою умовою раціонального розміщення галузі є наявність трудових ресурсів, зокрема кваліфікованих кадрів.
Отже, за своїми тенденціями у розміщенні підприємства машинобудування можна по групувати наступним чином:
галузі, які характеризуються високою металомісткістю, малою праце місткістю продукції, що випускається невеликими серіями або поодинокими екземплярами(підйомно-транспортне,металургійне,енергетичне машинобудування). Підприємства таких галузей доцільно розташовувати у районах металургійних баз;
галузі, які характеризуються середньою металомісткістю, невисокою праце місткістю й транспортабельністю готової продукції за невеликих обсягів її випуску(виробництво обладнання для нафтової й хімічної промисловості,будівельних, шляхових і сільськогосподарських машин); підприємства повинні розміщуватись, як правило, у районах споживання продукції;
галузі, які випускають масову продукцію з високою праце місткістю й фондомісткістю (автомобіле- й тракторобудування, дизелебудування, устаткування для легкої, харчової та поліграфічної промисловості); зазвичай розміщуються у центрах машинобудівної промисловості з наявністю кваліфікованих кадрів;
галузі точного машинобудування, котрим властиві дуже висока праце місткість, мала металомісткість, підвищена фондомісткість (радіотехнічна та електронна промисловість, приладобудування. Деякі виробництва електротехнічної промисловості); розміщуються у районах високої технічної культури, що мають висококваліфіковані кадри,експериментальні бази, науково-дослідні інститути.
Ускладнення машинобудівного виробництва визначило поділ країн на виробників масової та наукомісткої продукції. Це зберегло висококваліфіковані виробництва у країнах з високим рівнем науково – технічного прогресу, де є великі витрати на наукові дослідження при освоєнні нових видів продукції.
Треба підкреслити чималу роль спеціалізації та кооперування виробництва у машинобудуванні. Спеціалізація виробництва передбачає концентрацію випуску конструктивно й технологічно подібних виробів,а також концентрацію окремих операцій у відокремлених галузях, на підприємствах. Перевага спеціалізації проявляється у широкій механізації та автоматизації виробництва, можливості вдосконалення конструкцій та технологічних процесів. Вона сприяє зростанню продуктивності праці за рахунок використання продуктивнішого обладнання.
На основі особливостей розміщення виробництва і технологічних процесів галузі машинобудування класифікують так: важке, загальне, середнє машинобудування; виробництво точних механізмів; приладів та інструментів; виробництво металевих виробів і заготовок; ремонт машин і устаткування.
ФОРМИ
організації, фактори розміщення і основні центри машинобудування
№ з/п |
Група галузей машино-будування |
Основні галузі машино- будування |
Форми організації виробництва, розміщення фактори |
Головні центри і найбільші підприємства |
1 |
Важке |
Металургійне |
Підприємства доцільно розташовувати у районах металургійних баз |
Найбільшим підприємтсвом такого типу в Україні є Ново- Краматорський машинобудівний заводя,який випускає ковальско-пресове,металургійне устаткування, слабінги, пролистові стани неперервної дії,спеціальні великі важкі металорізальні веростати для металургійної промисловості. Старо-Краматорський завод виробляє в основному устаткування для металургійної промисловості. Дебальцевський машино-будівельний завод виготовляє устаткування для домених і сталеплавильних печей,запасні частини для коксохімічного устаткування,завод прокатних валків у М. Лутугіно Луганської області та Кадіївський ливарно-механічний завод, виробляє домене 1 сталеплавильне Устаткування,в тому числі для механізації й автоматизації металургійних цехів,устаткування для металургійної промисловості випускає також Маріупольський Завод важкого машинобудування. Виробником металургійного устаткування,металоконструкцій,установок для неперервного розливу Сталі, прокатних станів для прокату труб,апаратів та устаткування для домених печей,електромагнітних листоукладників,чавуновозів і шлаковозів,потужних роторних вагоноперекидачів стали міста Придніпров’я –Дніпропетровськ,Кривий Ріг і Марганець |
|
|
Гірничо-шахтовий |
Заводи гірничо-шахтового і бурового устаткування розміщені поблизу споживачів – вугільної промисловості Донбасу, рудної бази Придніпров’я, районів видобутку нафти і газу. враховується фактор металомісткості, оскільки споживачі машин і металу розташовані в тих самих районах. |
Основними центрами цієї галузі є Дружківка, Горлівка, Ясинувата, Донецьк, Харьків, Луганськ, Красний Луч, Конотоп, Кривий Ріг, Чернивці, Дрогобич. Торезний завод виробляє рудникові електровози, породонавантаживачі машини й вагонетки; Горлівський – вугільні комбайни та інші шахтові машини й устаткування, врубові машини найновіших конструкцій, бурові установки для роторного буріння свердловин; Донецький завод – потужні підйомні машини і бурові установки; Ясинуватський машинобудівний завод - гірничнопрохідне устаткування-комбайни і лебідки; ряд заводів Харкова і Луганська спеціалізується на випуску металоміського збагачувального устаткування,а завод у Слов’янську - на виробництві коксохімічного устаткування. У Кривому Розі працюють заводи з випуску гірничошахтового устаткування для залізорудної промисловості,бурових верстатів. Виробництво бурового устаткування для нафтової і газової промисловості зосереджено в Чернівцях, Дрогобичі, Харкові і Конотопі. |
|
|
Підйомно-транспортне |
Підприємства Доцільно розташовувати у районах металургійних баз з наявністю Кваліфікованих кадрів |
Найбільші підприємства підйомно-транспортного машинобудування розташовані в Одесі,Львові,Харкові,Нікополі,Прилуках і Дніпропетровську Середні – у Слов’янську,Золотоноші(Черкаська обл.) та Ківерцях (Волинська обл.) Найбільш спеціалізованим підприємством підйомно-транспортного машинобудування України для випуску різних типів автонавантажувачів є львівський завод «Автонавантажувач» |
|
|
Енергетичне устаткування |
Трудові ресурси, перехрестя транспортних шляхів |
Однією з найголовніших галузей важкого машинобудування є енергетична, яка спеціалізується на виробництві парових гідравлічних турбін,генераторів,котлів і потужних дизельних моторів,устаткування для атомних електростанцій, електроапаратури й кабелю. Центром енергетичного машинобудування є Харків. Його підприємства – турбінний завод ім. С.М. Кірова, завод «Електроважмаш», електромеханічний (ХЕМЗ) і «Електромашина» - випускають понад 40% продукції енергетичного машинобудування України. Турбінний завод випускає потужні турбіни для теплових,атомних і гідроелектричних станцій. На заводах Харкова виробляють також устаткування для автоматичного управління виробничими процесами в металургійній, вугільній та інших галузях народного господарства. У Запоріжжі зосереджено виробництво Силових трансформаторів. Чимало підприємств енергетичного машинобудування та електротехнічної промисловості є у Києві, Дніпропетровську, Мелітополі, Львові, Тернополі, Полтаві, Новій Каховці. Центрами енергетичного дизелебудування є Токмак(Запорізька обл.) , Первомайськ (Миколаївська обл.), Берислав (Херсонська обл.) Кабельне виробництво організоване у Києві, Харкові, Донецьку. Електроізоляційні матеріали виробляють у Луганську,Слов’янську,Львові , Первомайську (Житомирська обл.) Найважливішими центрами виробництва важких верстатів і ковальсько-пресового Обладнання є Краматорськ, Харків, Дніпропетровськ, Кривий Ріг, Марганець. |
2 |
Загальне |
Сільсько-господарське машино- будування |
Сільсько-господарське машино будування розміщене в районах споживання готової продукції,а його географія відбиває зональну спеціалізацію сільського господарства. |
В Україні збудовано заводи з виробництва сільськогосподарських машин,великі спеціалізовані підприємства для виготовлення сівалок, плугів, культиваторів, навантажувачів, прицепів, машин і обладнання для тваринництва та кормо виробництва. Найбільшими центрами сільськогосподарського машинобудування є Харків (мотори для самохідних комбайнів), Кіровоград (сівалки), Дніпропетровськ (бурякозбиральні комбайни), Тернопіль (бурякозбиральні комбайни), Херсон(зернові і кукурудзозбиральні комбайни), (тракторні плуги ). Заводи з випуску різних з сільськогосподарських машин і запасних частин є в Києві, Миколаєві, Первомайську (Миколаївської обл.) Бердянську, Мелітополі, Білій Церкві,Чернівцях, Донецьку, Луганську, Житомирі, Коломиї, Кременчуці,Умані. Конотопі. |
|
|
Локомотиво-будування |
Локомотивобуду-вання прив’язане до джерел сировини |
Тепловози виробляють у Луганську на паровозобудування і в Харкові на заводі транспортного машинобудування. Промислові електровози випускають кваліфіковані кадри у Дніпропетровську, у Києві,Львові, Полтаві, Одесі,Запоріжжі, Конотопі й Дружківці. Є заводи для ремонту тепловозів. |
|
|
Вагоно-будування |
Металургійні бази |
Залізничні вагони виробляють у Кременчуці й Дніпродзержинську, великовантажні вагони – у Стаханові (Луганська обл.).У Маріуполі налагоджено виробництво металевих вагонів - цистерен. Найбільші вагоноремонтні заводи розміщено в Києві, Харкові, Одесі, Львові й Конотопі. |
|
|
Судно-будування |
Суднобудування поділяють на морське й річкове, а його географія збігається з морським узбережжям і внутрішніми водними шляхами |
За призначенням розрізняють понад десяток типів суден. Найважливішими типами є Вантажні,пасажирські й Мішані,які об’єднують у Групу транспортних. З інших груп вирізняють промислові,промислово-видобувні,спортивно-туристичні тощо. До спеціалізованих вантажних транспортних суден належать: ліхтеро-і контейнеровози, рефрижератори. Основним центром морського суднобудування є Миколаїв, де працюють три суднобудівних заводи, що випускають різноманітні океанські і морські судна – танкери й суховантажні дизельелектрвози. Два суднобудівних заводи у Херсоні випускають різні типи океанських і морських суден, доки для морських портів і портові крани. У Києві випускають морські траулери. Суднобудування в судноремонт розвинені в Одесі ,Іллічевську, Севастополі, Керчі, та Маріуполі. Річкове суднобудування розвинене в Києві, де будують пасажирські і буксирні судна, траулери, рефрижератори. Херсонський завод річкового суднобудування випускає катери, теплоходи,земснаряди, судна озерного типу. Річкове суднобудування і судноремонт є в Запоріжжі,Ізмаїлі, Вилкові(на Дунаї)
|
|
|
Літако-будування |
Кваліфіковані конструкторські бюро |
Авіаційна промисловість набула розвитку у Києві і Харкові, де виробляють пасажирські й транспортні літаки |
3. |
Середнє |
Автомобіле- будування |
Розміщуються у центрах машино-будівної промисловості з наявністю кваліфікованих кадрів |
Автомобільні заводи України випускають автобуси (Львів).великовантажні автомашини (Кременчук), малолітражні легкові автомобілі (Запоріжжя),легкові автомобілі для сільської місцевості (Луцьк), автомобільні мотори (Маріуполь). Автомобільна промисловість має кооперативні зв’язки з багатьма підприємствами як всередині України, так і за її межами. |
|
|
Тракторо- будування |
Розміщуються у центрах машино-будівної промисловості з наявністю кваліфікованих кадрів Тракторобудування як галузь середнього машинобудування в своєму розміщенні орієнтується на споживача |
Найважливішим центром тракторобудування є Харків, де діють заводи тракторний, тракторних самохідних шасі, моторобудівний. Колісні трактори у Дніпропетровську, тракторні агрегати – у Вінниці, ряд великих підприємств для виробництва деталей і запасних частин для тракторів працює у Сімферополі, Кременчуці, Чугуєві, Києві, Білій Церкві, Луганську, Одесі |
|
|
Верстато-будування |
Орієнтується на райони і центри з розвиненим машинобудуванням, науково-дослідною і конструкторською базою. |
Виробництво верстатів зосереджено в Києві, Харкові, Дніпропетровську, Одесі, Запоріжжі, Львові, Краматорську, Житомирі. Проте галузь слід розширювати за рахунок верстатів з числовим програмним управлінням,верстатів-автоматів, шліфувальних , фрезерних і прецизійних. |
|
|
Виробництво технологічно-го устаткування для легкої та харчової промислово-сті |
У центрах машинобудівної промисловості з наявністю кваліфікованих кадрів. |
|
4. |
Виробництво приладів, точних машин,інструментів і механізмів |
Електротехнічна промисло-вість |
Розміщується у районах високої технічної культури, що мають висококваліфіковані кадри |
|
|
|
Електронно-радіотехнічна промисло-вість |
|
|
|
|
Виробництво приладів та інструментів |
Експериментальні бази, науково-дослідні інститути. Орієнтується тільки на райони високої технічної культури. Галузь відзначається мінімальною металомісткістю. Більшість підприємств займається складанням виробів з деталей, що надходять з різних регіонів України та із-за її меж за кооперацією |
Найбільшими центрами виробництва телевізорів є Львів, Київ, Харків, Сімферополь: електрообчислювальних машин- Київ, приладобудування та інструментів – Київ, Харків, Дніпропетровськ, Одеса, Донецьк, Запоріжжя, Львів. Частину приладів та інструментів, виготовлених на підприємствах України вивозять за її межі. |
Машинобудівний комплекс України зазнав чи не найгострішої кризи внаслідок розпаду радянської економічної та політичної системи. Він був сформований не як самодостатня виробнича система, а як виробництво комплектуючих для військової продукції та базових виробництв. Розпад радянської системи ліквідував і потенційних замовників військової продукції на території колишнього Радянського Союзу, а продукція базових виробництв виявилася неконкурентоспроможною на ринках інших країн. У 90-ті роки ХХ ст.. обсяги виробництва продукції галузей машинобудування знизилися у десятки разів. Практично зупинено і виведено з виробництва 80% потужностей національного машинобудівного комплексу. Зменшення кількості зайнятих у промисловості на 3,2 млн. осіб припадає саме на галузі машинобудівного комплексу. Це спричиняє стагнацію в інших галузях національної економіки України. Надмірне ослаблення провідного в промисловості машинобудівного комплексу не лише знижує гарантії економічної, національної безпеки, а й перетворюється на політичну проблему.
Виведення з кризи машинобудівного комплексу України потребує відповідної програми, яка повинна охоплювати такі політичні та економічні заходи:
визнання пріоритетності розвитку машинобудівного комплексу на базі новітніх європейських, світових і національних технологій та розбудови його на засадах технологічної й економічної самодостатності;
спрямування на реорганізацію машинобудівного комплексу України щонайменше 20 млрд. дол..США;
Створення політичних, правових, економічних та інших інституційних передумов (приватна власність на землю, захист зарубіжних інвестицій, політична й економічна підтримка країн – кредиторів та ін.), « відкриття дверей» кредитам, капіталам, інвестиційним товарам в Україну, гарантування політичної, економічної та соціальної єдності з країнами цивілізованого світу,неможливості повернення до радянських політичних та економічних порядків;
Удосконалення галузевої структури машинобудування, розширення асортименту його продукції за рахунок розвитку виробництв соціального комплексу(виробництва товарів народного споживання) на рівні сучасних вимог якості та конкурентоспроможності;
Розроблення і впровадження стратегії національної політики в галузі машинобудування, яка забезпечуватиме зростання темпів випуску наукомісткої продукції високого рівня; освоєння нових конкурентоспроможних зразків техніки, підвищення якості й ефективності виробництва з орієнтацією на потреби внутрішнього ринку та збільшення експортного потенціалу; розвиток ракетно-космічної, літакобудівної галузей; формування інформаційних і телекомунікаційних систем тощо;
Розроблення і впровадження заходів щодо залучення національного науково-технічного інтелекту до створення національних технологій для галузей машинобудування, національних зразків машин, товарів і доброго іміджу українського конкурентоспроможного машинобудування.
Сучасна стратегія державної промислової політики України в галузі машинобудування повинна орієнтуватися на зростання темпів наукомісткої продукції високого технологічного рівня.